🐈‍⬛Шалений Кіт🐈

«Папа Римський запропонував українцям пробачити Росію і не відповідати "ударом на удар" (с)

Розумієш Папа ти… Римський?! Коли закликаєш українську молодь… пробачити, і не відповідати «ударом на удар», ти тим самим накликаєш на їх голову нову війну. Ти просто закликаєш їх підставити другу щоку, тобто віддати росії ще певну кількість рідних, близьких, друзів, однокласників. Віддати їх життя. Ти не вчиш нас бути сильними. Ти вимагаєш від України бути слабкою.

Ні, ми не будемо колупатися в історії попередніх Пап, коли певну кількість сот років тому багато чого, мʼяко кажучи хренового, вони, тобто ти, прикривали пафосними речами. І наприклад палали під довгі речі латинською так звані єретики по всій Європі, аж гай гудів і небо було помаранчевим. Чого? А патамушо так треба було, да?!

Ми зараз про сьогодення. Розумієш, Папа. Ти гадки не маєш, тобто сивого дупля не відбиваєш, що таке війна. Що таке страх. Не за себе страх. За рідних. Близьких. Друзів. Приятелів. Врешті решт за своїх кота чи собаку. Такий страх, дихати важко. Ти гортаєш стрічку новин, дивишся на фото з Житомирської траси і не можеш… В очі мені дивись і слухай уважно, Папа… Так ось, ти не можеш зрозуміти… Як? ЯЯЯЯЯЯК ЦЕ МОЖЛИВО в двадцять першому столітті? На тій трасі, фактично в центрі Європи, купа розстріляних цивільних авто разом із людьми. Жінки. Діти. Ти це розумієш… Папа?! Їх просто вбивали. Просто, це коли без причини. Просто, це коли БТР повертає башту і чергою з кулемету розрізає навпіл цивільний Опель чи Шкоду із родиною в середині. І так скрізь. Не бачили, що це авто цивільне? Бачили! Не розуміли що там цивільні люди? Розуміли! Але вбив@ли.

Твій мозок взагалі відмовляється навіть намагатись хоча б спробувати зрозуміти… ЗА ЩО? Як? Яяяяяяк можна було не побачити з літака напис ДІТИ в Маріуполі? А потім до тебе доходить. Бачили. Все! Чудово! Бачили! Але, якщо би там було десять таких написів, бомба би всеодно впала. Чому? Ну відповідь знайди сам. Ти же… Папа! А доки думаєш, слухай далі. Все як в тумані. Ти заходиш із побратимами в недобудовану багатоповерхівку на одній з вулиць Бучі і бачиш тіло молодого хлопця. Із звʼязаними за спиною руками. Він давно там лежав. Може тиждень. Може більше. В білому шоломі на якому було написано «Vоин Сvета». Ні, це не я помилився розкладкою, це так було написано на його шоломі. Через літеру «V». А ще у нього не було очей… носа… вух. Показати фото, чи достатньо слів? І так скрізь. По всій Україні там, куди прийшли вони, так звані «брати».

Пробачити? Не відповідати ударом на удар? Підставити другу щоку? Серце? Душу?… Українці вже одного разу, сто років тому, підставили їм другу щоку. Навіть більше. Віддали все. А потім ховали людей. Не десятками чи сотнями. Селами. А потім знов. І знов. І навіть зараз… знов!

Так що свою мантру, про другу щоку, засунь собі Папа знаєш куди… ну ти зрозумів, да? Якщо ми хочемо вижити як нація, то нам варто самим вивчити і онукам передати інший вислів, який належить точно не тобі… «Якщо хтось прийшов вб@ти тебе, то встань і вб@й першим». Тому нехай краще залишать нас в спокої і тоді…

Але ж не залишать, потвори, не залишать. Тому нам треба у цьому випадку не вчити молодь пробачати, а навпаки… НЕ ПРОБАЧАТИ! Робити висновки і не пробачати! Памʼятати і не пробачати! Нікому і нічого не пробачати! Жодного загубленого життя.
Жодної сльози дитини у якої назавжди вкрали дитинство. Жодного понівеченого будинка.
Нічого! І нікому! Не пробачати… І лише в такому випадку, ми зможемо гарантувати своїм правнукам мирне життя. Бо своїм дітям, з такою твоєю
мантрою ми не змогли забезпечити мир, на жаль…

Що ще можна сказати? Дякую вам друзі. За довіру. За допомогу. За те, що ви поруч. Завжди поруч…

Днями отримав БПЛА, який ви фактично подарували моїм хлопцям. Вірніше це не стільки дрон скільки скальпель. Інструмент, яким мої кошенята будуть із хірургічною точністю вирізати під@рів з посадок. Один скид. Другий. І «асвабадитель» поїхав додому в якісній упаковці у вигляді чорного пакету. Ну це якщо пощастить і наф-нафи не зʼїдять.

Нє, нуашотакова? У нас вже ж є дофіга юристів та економістів, тепер бурси почнуть снайперів випускати. І вже через тиждень після випуску снайперського коледжу імені Марʼяни Навіженої, зʼявляться оголошення накшталт, «Бригада снайперів шукає хоч якусь роботу. Київ та область. Інструмент свій. Інтим не пропонувати»….

Тепер у нас будуть на снайпера вчити. Дійсно, тільки їх і не вистачає зараз Україні. Прикро, що Міносвіти не придумало, як навчити думати головою на виборчих дільницях, а не дупою. Напевне це так важко, що простіше все ж таки готувати снайперів.

Та ладно! Та припиніть! Та бути такого не може! Вони шо, терміново припинили бігати по стелі та ще більш терміновіше переглянули свої принципи?.. Чи щось пішло не так? Які ж ви, ЗЕлені КЛОУНИ жалюгідні істоти!

Бідна, бідна моя Україна! Де ж ти ТАК нагрішила?

Ну ок. Питання знатокам. «Скільки разів ВЖЕ був посланий нах@й Яременко, якщо в минулому році Порошенко привозив допомогу на фронт… пʼятдесят чотири рази»?

Коли вже дах їде від того, що одні вороги лізуть через поля та посадки, а інші країні ставлять палки в колеса в тилу, треба піти та погладити котиків. Допомогає…

Степан бажає всім теплих та спокійних снів. Добраніч, рідна Україно!

Я тричі перечитав те, що написано на сторінці депутата ВР, Миколи Княжицького. Потім вдихнув, видихнув і знов декілька разів перечитав. Мало лі? Може здалося? Ні, не здалося… Виявляється, що деякі депутати ОПЗЖ разом із Слугами народу, (хоча іноді можна припустити, що це одне і теж), вирішили, що ЗСУ обійдеться без допомоги від Петра Порошенка.

Я спробую пояснити нормальною мовою. Максимально нормальною, хоча зізнаюсь, що хочеться послати Яременко і всю цю ЗЕлену кодлу так далеко, що «русский военный корабль», вдруге втопиться від заздрощів. Але я все ж таки спробую.

Отже. Максимально просто. На простих прикладах..

✔️ Дрони «Посейдон» від Петро Порошенко. Велике розвідувальне крило дальньої дії. БПЛА полетів, побачив скупчення техніки, (або особового складу), Хаймарс навівся та уразив ціль. Як результат певна частина техніки БМП, БТР, БМД і частина окупантів вже ніколи не доїдуть до передової. Тобто, «Посейдони» рятують життя наших воїнів. Не було би їх в підрозділах, ну ви зрозуміли, да?

✔️ Дрони fpv. Майже рік тому, Олексійович почав возити їх на фронт. Тисячами штук. Варто зауважити, що мова йде саме про якісні дрони, які не треба «обробляти напильником». Виліт. Ураження. Виліт. Знищення. Жива сила ворога. Техніка. Від мотоциклів до танків та САУ. Все до чого можуть дотягнутись розлючені «шалені бджілки». Немає дронів, немає ураження. Відповідно окупанти відчувають себе спокійно. І так же спокійно йдуть на штурм… Продовжувати? Скільки було вражено техніки та особового складу ворога завдяки ФПВ-дронам, які Порох привіз на фронт і скільки відповідно це врятувало життів українських воїнів, на це питання відповідь знайдіть самі?!

✔️ Про користь від нічних Мавіків, зарядних станцій, комплексів РЕБ, (зокрема Ай-Петрі), вантажівок і так далі розповідати? Скільки все це прямо, або опосередковано врятувало життів українських воїнів РОЗПОВІДАТИ? Я можу, мені не важко…

І мʼяко кажучи мені не дивно, що Слуги народу разом із своїми кентами з ОПЗЖ вирішили, що ЗСУ обійдеться без допомоги Петра Порошенка??? Дійсно, а про що ще можуть думати і головне мріяти ті, хто останні роки живуть мантрою, «чим гірше війську тим краще їм та їх господарям»!

Як командир підрозділу ударних БПЛА, скажу дві речі. «Дякую, Петро Олексійовичу за врятовані життя українських воїнів». І друге… «Дайте війську ще дронів. Тисячі. Тих самих якісних дронів, які ви завжди привозили, бо без них важко знищувати окупантів тим самим прикривати піхоту, а іноді і неможливо».

(Друзі. Буду вдячний за репост)

Зі слів Слуги народу, товариша Потураєва, Петро Порошенко, двічі послав нах@й, того самого Богдана Яременка на псевдо «аналтабу».

Тю… За це ж нагороджувати треба, а не сварити. В наших реаліях цілком шляхетна справа, коли те, що загрожує Україні, або того, хто їй заважає, відправляти за відомою адресою. Як не подивись на слуг народу, хочеться відправити туди ж. Декого, тричі на хвилину.

Респект Петро Олексійовичу. Наступного разу можете так і говорити, «Це вам передали військові».

Лицар ордена Богдана Хмельницького, генерал Юрій Галушкін, а також полковник Ілля Лапін, з 2014 року захищають Україну. За це, отримали від влади «справедливість та верховенство права» у вигляді безальтернативного тримання під вартою. Тобто опинились за ґратами.

Провладне ху@ло, ексголова Броварської РДА, Майбоженко, який в стані «буха в гівно істота», вʼїхав в натовп людей, отримав від тієї ж влади «справедливість та верховенство права» у вигляді штрафу в 34 тисячи гривень.

Справедливість від ЗЕлених більшовиків вона така, вибірково справедлива.

Унікальна ситуація. В тиловій зоні можна зустріти безліч військових в тактичних окулярах, себто із балістичним захистом. А в зоні бойових дій, хрен примусиш надіти…

Не забувайте, що балістичні окуляри (безумовно ж якісні), це в першу чергу захист очей. І в другу та третю чергу також. А вже потім понти, якесь військово мажорство і так далі. Не нехтуйте захистом очей. Придбайте собі (якщо не видали), а якщо видали, всеодно придбайте якісні балістичні окуляри і не знімайте їх, знаходячись ТАМ… вони можуть знадобитись всього раз. І не дай Боже їх не буде саме в той момент, коли очам знадобиться захист…

(Фото з інтернету).

Чемні такі «асвабадители». В мішечках вже. Приготувались в дорогу к «радним бірьозкам».

Напевне варто нагадати, що напевне Паша Мерседес не такий небезпечний, як наприклад бойові полковники та генерали.

Добраніч.

Таке враження, що прокурори, разом із суддями, керуючись «справедливістю та верховенством права», тупо зірвались з котушок.

- А скільки йому застави? Мільйонів десять?
- Ні, мало! Він же повний кавалер ордену Богдана Хмельницького.
- А скільки? Тридцять? Ну якщо повний кавалер.
- Та мені пох@ю. Пиши скільки хочеш. Хоч мільярд. Давай швидше, робочий день закінчився. Пора на пиво.
- Ну тоді сімдесят.
- А чого сімдесят?
- Дійсно… Чого сімдесят, коли можна девʼяносто!

Звідки беруться розміри застав за бойових генералів, можна тільки здогадуватись?! За лицаря ордена Богдана Хмельницького, генерала Юрія Галушкніа, адепти «справедливості та верховенства права», попросили девʼяносто мільйонів застави. Хоча да! Можна дякувати за те, що не написали девʼяносто мільярдів. Напевне ліньки було дохера нулів малювати! А може вони так, «дякують» їм… йому за захист України?

Фото роботи Yan Dobronosov

Як тільки погіршилась погода, вони полізли з усіх щілин. Як таргани. Групами від двох до восьми істот. Білі маскувальні халати. Рюкзаки на спинах. Купа чатів одразу спалахнули криками, цілевказівками, матюками, обіцянкою негайно виїб@ти одного з десятків пілотів «Мавіків», який не може надати артилерії картинку необхідного ракурсу.

На нашому клаптику фронту, за годину, окупанти втратили приблизно взвод піхоти. Черговий взвод програних в карти. З посадки виходять троє і один за одним йдуть через поле до іншої посадки. Спокійно. Не біжать. Йдуть з якоюсь покірністю… приречених. Перша фпвшка яструбом падає зверху. Чорна хризантема розквітає біля ніг під@ра. Готовий. Він намагається відповзти в бік, але його кусає ще один дрон. Ще один чорний бутон. Все. Гейм овер. Двоє інших на мить завмирають, а потім знов йдуть далі. Тим же кроком приречених. Через лічені хвилини, ще три дрони заспокоюють їх назавжди.

- Тримайте посадку постійно під контролем. Зараз знов полізуть.
- Плюс.
- Бля, на Марселі рух.
- Скільки?
- Четверо.
- Десна, готовність?
- Одна маленька, вилітаємо.
- Давайте швидше. Уламок.
- Плюс, плюс… Десна небо.
- Скільки підльотних?
- Сім.
- Плюс. Вони зараз вже перейдуть на шахтар. Суміжники теж вилетіли.
- Оооооо… Тоді поспішаємо, бо за ними фіг встигнеш.
Знов на одному зі стримів, черговий бепеес суміжників в чергове обіцяє виїб@ти того ж самого пілота.

- Знов рух. Там же.
- Я ж казав, що полізуть… Яхта, стрім бачите?
- Так.
- Працюйте.
- Плюс, плюс. Вилітаємо.

Те поле ми вже назвали долиною см@рті. Бо мало кому вдавалось його перетнути і скільки їх там валяється, асвабадителей грьобаних, відомо одному Богу. І те він вже напевне втомився рахувати.

Взвод програних в карти, які ще зранку виходили в бік позицій наших пацанів, зараз вже валяється в полі та декількох посадках. Завтра знов полізуть. А може ще і сьогодні. Але вночі їх чатуватимуть «Кажани», а з ними під@оам краще не зустрічатись. Один з командирів екіпажу, родом із Запоріжжя. Там дружина, діти. І відповідно до окупантів у нього свій, особистий рахунок.