Ну і раз на те пішло, то погнали пост про расове питання для самих маленьких.
Це дуже велика тема. Я, нажаль, не розкрию вам її у двох словах. Але трохи тезисно ми можемо пройтись.
Коли ми кажемо про різновиди птахів, пінгвінів або комах, то найнепомітнішого розрізнення достатньо, щоб називати все це різними ВИДАМИ. Але коли це стосується людей, то расове питання одразу ж здобуває інших фарб. До речі, повна назва праці Дарвіна звучить так: «On the Origin of Species by Means of Natural Selection, or the Preservation of Favoured Races in the Struggle for Life», або «походження видів через природній відбір або збереження пристосованих рас у боротьбі за життя».
Любителі білої переваги ненавидять кольорових НЕ за колір (зненацька!). Ми відрізняємось далеко не тільки кольором шкіри. Також: структура кісток, волосся, статевих органів, пропорція кінцівок тіла, структура клітин крові, маса та розмір усього тіла, і найголовніше - будова мізків. Це я минаю питання духовності і душі. Але навіть із цього випливає наступне. Ми відрізняємось психікою, інтелектом, світосприйняттям, паттернами поведінки.
Усім жителям нашої країни відомий феномен хача. Це потвора, що тягає українських шмар, пресує українських слабких чоловіків, займається бандитизмом, поводе себе нахабно і завжди тримається своїх. Це створіння боягузливе, але коли їх купа, то одразу вони беруться за плечі і починають качати немов єдина маса біосміття. Чого ж це так? А тому, що такий і є хач. Це їх природа. Те саме стосується негрів, азіатів, євреїв і усіх інших. У кожного своє, але спільно чуже для нас. Статистика фбр щодо злочинів у США взагалі дуже цікава. До 90% вбивств чорних скоюють самі чорні. 100 до 1 міжрасових згвалтувань стосуються білих жінок і кольорових мавп, а не навпаки. А що вже казати за лауреатів нобеля (не миру), або взагалі вчених. Де всі ці негри, хачі? Є трохи євреїв і китайців, але загалом - це білі чоловіки. Кому цікава ця тема глибше, раджу прочитати «Біла самосвідомість» Джареда Тейлора, та «Еректус ходить між нами» Річарда Ферле. Прекрасні книги.
Навіть минаючи усе це, чого ще можна додати? Наші предки будували наші міста, наводили мости, обробляли землю, воювали та лили кров. Їх кістки поховані у цьому грунті, на цьому просторі, що ми звемо Диким Полем, або просто Україною. Зараз ми воюємо, щоб чужинець не мав права на існування у наших землях. Але що нам тут пропонують з іншого боку? Зрадити памʼять нашого роду, забути усіх цих монголів та кримських ханів, рабство, ясир та вбивства, не звертати увагу на місцеві правила життя у країнах типу Уганди або Бангладешу. Не брати на розглядання факт того, що 6 найбрудніших рік у світі - це ріки у країнах кольорових, бо вони так звикли, срати, жерти та смітити там, де живуть. Нам потрібні працівники, кажуть ці потвори. Собака, що таке каже, заслуговуєте здохнути. Не метафорично, а буквально.
Ми прямо зараз воюємо за те, щоб наші діти виглядали як ми, розмовляли як ми, проявляли мужність як ми та несли у світ ті ж ідеї, що несемо ми. Без збереження расової чистоти це неможливо. Подивіться на центральну Америку. Вони розмовляють іспанською. (Місцева фаріон мабуть у захваті). Але чи живуть там іспанці? Чи це потворна суміш негрів, індіанців та південних європейців? Тому що колись іспанці ігнорували расове питання. Країни із найзмішанним расовим типом - це Венесуела та Бразилія. Здогадайтесь, які країні мають лідерство у відсотку вбивств на душу населення? А хто там створив картелі та торгує наркотою? Сюди ж РФію із їх плавильним котлем та параноїдальною манією творити червону зону усюди, де живе росіянин.
Україна - це, в першу чергу, українці. Українці - це кров, виховання із колективним безсвідомим, та грунт. Без цього немає нас. Людиною нас робить ідентичність. Раса, нація, стать, каста. Ти в тій мірі людина, в якій мірі ти по життю співпадаєш із цими характеристиками.
Якщо ці євреї так добре керують країною, ці китайці так добре працюють на фабриках, ці чурки так добре торгують на ринках а ці негри так добре множаться, то чи не варто їм тут жити замість таких поганих нас? Але питання.
