Багато хто з мажористих жабенярів на повному серйозі підшукував собі репетитора з інглішу, адже англійський король Генріх V спочатку влаштував їм сракотрахний пікнік під Азенкуром, а потім з великими успіхами продовжив дуплити Францію, захоплюючи місто за містом. Ситуація для французів була очковою, як та кобра, адже англійці вже брали в облогу Орлеан, після взяття якого жабенярам, як нації, швидше за все були б габелі.
Французькі міста заполонило достобіса воєнних аналітиків єбанутих на всю голову персонажів, які верещали на всю горлянку, пророкуючи хто здець, а хто пиздець!
У картковій грі під назвою життя бувають такі розклади, коли королі та тузи биті і тоді в гру вступають дами.Звідусіль лунало пророцтво, що Францію загубить єблива жінка, а відродить — незаймана діва. Незабаром народець допетрав (як у тому старовинному передвиборному ролику Юльки Тимошенко), що «Потрібна ВОНА». Справа була в тому, що за давньою лягушачою традицією, король Франції мав коронуватися в Реймсі. А теперішній фестивальний додік король Франції Карл VII, а за сумісництвом остання надія нації, такої змоги не мав, бо той самих Реймс був захоплений англійцями, які і розпускали всюди чутки для зрадойобів, що ваш король нелегітимний — тому здавайтесь!
І тут з піснею «Разом нас багато», до замку короля прийшла одягнена в чоловіче вбрання 17-річна дівчиня на ім'я Жанна Д'Арк. Вона стверджувала, що голоси в її макітрі наказали їй здувати до короля і допомогти тому чмоні розрулити ситуацію в країні. У кращі часи Жанну відразу відправили б лікувати голову цілющим католицьким полум'ям, але Карлуші було не до виєбонів, адже охочих йому допомогти було набагато менше, ніж тих, хто бажав намотати його вісючі вуха на кулак, та віддуплити його королівський зад у кращих традиціях античних симпозіумів.
Проте Карл все ж таки вирішив перевірити Жанну, чи впізнає вона його. Він посадив на трон свого пажа, а сам загубився у натовпі. Однак Жанна, по качиному єблєту відразу ж впізнала короля, прихилила перед ним коліно і сказала, що треба неодмінно розігнати англійців, які намагаються захопити Орлеан, а потім коронувати Карлушу в Реймсі, як справжнього короля Франції.
Навіть Капітан Очевидність, навряд чи зміг би написати план краще, але в Карлуші на такі вчинки була кишка затонка. Він, хоч і був тупуватий, але вирішив не відмовлятися від можливості в'їхати на чужому горбі до Раю. Король щосили напряг сраку, аби надати своєму писку зарозумілий вигляд, після чого благословив Жанну керувати його військом.
Народ з окропом у портках зустрів інфу про те, що тепер військом керуватиме богообрана діва з потішною зачіскою і, отримавши багато лайків і підписок, вся ця картова пиздобратія погнала до Орлеану, щоб випиздувати звідти англійців, які тримали місто в облозі.
Прибувши до Орлеану, Жанна спочатку запропонувала англійцям зібрати манатки, та по-тихому загубитися у кущах, попередньо заплативши за вчинений погром. Але англійці відповіли, що бачили багато тупих французьких комедій, але ця — найтупіша. Зрозумівши, що миротворець з неї, як з Гордона порядна людина, Жанна почала товкти пики англійцям.
Я вже писав, що англійські лучники були, в хорошому розумінні цього слова, скорострілами, і випускали по французах цілі хмари стріл, одна з яких поранила Жанну. Але жінка хоч і смачно гепнулася з коня, проте зібрала волю в кулак, і продовжила бій, чим сильно підняла бойовий дух своїх солдатів.
Через 10 днів англійці зняли облогу з Орлеана і, взявши в жменю свої пизжені сраки, звалили на північ. Це був Epic Win для французів, адже до того їх дерли не виймаючи понад 15 років поспіль. Французи зрозуміли, що ще мають порох у порохівницях і що англійців можна і треба пиздити.
Жанна отримала прізвисько Орлеанська Діва, а під її прапора йшли натовпи осмілілих французів.
Далі буде