Антиквар від Шкурупія


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Искусство


Про літературу і мистецтво

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Искусство
Статистика
Фильтр публикаций


📌 Трохи закордонних новин. Існує така Літературна премія імені Єжи Ґедройця, що присуджується за найкращу книгу прози, яка видана білоруською мовою. Єжи Ґедройць для українців відомий, як ініціатор виходу антології української літератури 1917—1933 років «Розстріляне відродження», яку упорядкував Юрій Лавріненко.

👩‍🦳 Таццяна Нядбай — президентка білоруського ПЕН, говорячи про переслідування білорусів згадала і про Україну:

Людей переслідують, не тільки за солідарність з політичними в'язнями, за солідарність з Україною, яка сьогодні потерпає від війни, повномасштабної війни, від агресора — росії. Яка [Україна] зокрема була атакована з території Білорусі.


🎥 Четвертий рік премія вручається закордоном. Трансляцію можна подивитися отут — https://is.gd/wh3eq3

🥇🥈🥉Ну і закину лавреатів, яких було оголошено сьогодні, може комусь стане цікаво.


😯 Оу, цьогоріч у Комори вийшла друком збірка творів вибраних творів Івана Чендея. Та виявляється на початку року було представлено ще й перший том персональної справи автора. — https://is.gd/R7UxCM

Після появи першого роману «Птахи полишають гнізда ...» (1965) автора звинувачують у паплюженні радянської дійсності, а за збірку «Березневий сніг» (1968) виключають із лав компартії як «націоналіста-антирадянщика» із забороною друку творів упродовж 9 років. Увазі читача пропонується корпус документів у двох томах персональних партійних справ І. Чендея, порушених проти автора саме через згадані твори.


Книжка літературознавця Віктора Дудка «"Основа" та її епоха» доступна для замовлення. — https://is.gd/1Xe13v


Репост из: 🔴 Nasha Idea
«НАША ІДЕА» РОЗВІНЧУЄ МІФИ
Невідомі сторінки української японістики
Авторка дослідження: Ольга Сілівра, перекладачка

Ви, певно, чули, ніби українською правильно писати «моті», «Сіндзюку», «Хіросіма», ну бо «так було завжди»?

А що як ми скажемо, що це неправда?

Заварюйте чай і вмощуйтеся зручненько — зараз буде лонгрід.

Спалена сторінка української японістики (1/4)

Харків. 1926 рік. Час розквіту українських митців і вчених, що ще не знають, яку жорстоку долю приготувала їм радянська імперія.

Цього року народилася ВУНАС — Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства. Японську секцію в ній очолив Федір Демʼянович Пущенко (народився 1879 р. у м. Чугуїв Харківської обл. — дата смерті невідома).

Японську він вивчив у полоні, куди потрапив у 1904 році під час російсько-японської війни. Після звільнення з-під варти кілька місяців мандрував країною і навіть залишив у редакції місцевого журналу японський переклад вірша «Садок вишневий коло хати» (на жаль, назва журналу невідома, тож сам переклад знайти не вдалося). Згодом відвідав Японію ще раз та відшліфував свої знання.
А в 1926 році ВУНАС саме вирішила відкрити курси східних мов у Харкові, тож Федора Пущенка запросили викладати японську.

Слухачами стали 69 людей, і навіть японці, яких керівництво запросило для спонтанної перевірки, високо оцінили рівень його викладання. Федір Демʼянович дуже ретельно підійшов до справи: зробив двісті копій свого рукописного підручника та запланував окремі курси з японського письма (до того пропонував студентам записувати японські слова латинкою). Він принципово викладав українською, тому на перших двох сторінках свого підручника записав японські звуки українськими літерами.

Там, зокрема, можна прочитати таке:
«Япмова має 32 звуки; ось їх транскрипція, рівняючи до української:
[…]
g=ґ ch=ч j=ж, дж sh=сш
[...]
Sh не має відповідного звуку в Укрмові; вимовляється, як посередній між с-ш.
[...]
Здебільшого, зокрема в Токьо, однаково вимовляють j як ж і як дж, dz як з і як дз.
(...)
склади: sha, shu, sho, ja, ju, jo, вимовляти: сшя, сшю, сшьо, (д)жя, (д)жю, (д)жьо».

Звісно, справедливо буде зауважити, що це лише інструкція з вимови, а не система транскрипції. Тож погляньмо, як записував Федір Пущенко японські назви у перекладах.

У 1927 році вчений опублікував у журналі «Східний світ», що також виходив під егідою ВУНАС, статтю про японську літературу, що містила українські переклади кількох віршів та казок із авторськими коментарями. Для передання японських назв він переважно використовував латинку, та є серед них і кілька записаних українською: «Фуджі», «Шікоку».

То як сталося, що ми майже не чули про цього українського японіста?

Радянський режим, звісно ж, не міг пробачити існування самостійної української наукової школи. У 1931 році заборонили журнал «Східний світ», у 1934-му сходознавчі курси проголосили «недоцільними» та «засміченими соціально небезпечними елементами» й закрили, а в 1933-му почалися арешти сходознавців.

Федора Пущенка звинуватили в «антирадянській діяльності» та шпигунстві на користь Японії. Зі старого професорського портфеля дістали запрошення до японського консульства та подяку представника японської фірми за чудову підготовку учнів й проголосили це «доказами». Науковцю було 54 роки.

Вирок — п’ять років увʼязнення в Соловецькому таборі особливого призначення. Окрім Пущенка, там відбували покарання й інші безпідставно засуджені вчені, тож Федір Демʼянович навіть продовжив викладати охочим до вивчення мов вʼязням!
На жаль, після 1937 року слід академіка губиться, й обставини смерті Федора Пущенка невідомі. Вдалося дізнатися лише, що його справу розглядали повторно та, попри брак доказів, планували засудити науковця ще до десяти років таборів.

У 1938 році розстріляли також його 35-річного учня Олександра Кремену, що тільки починав свій дослідницько-перекладацький шлях. На цьому історія японістики в Україні на кілька десятиліть урвалася.

Далі буде…


Щось кричу. Повний текст допису отут — https://is.gd/hPx6cj


🫣 Якась аматорщина, їй-бо.


Минулого року прочитав книжку Орисі Демської "Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга". Враження були пречудові.

Vivat постаралися, аби книжка була доступна для всіх:
📖 / 📱Паперова/електроннаhttps://is.gd/RIDRz6
🎙 Аудіоhttps://is.gd/keYYOE


Дуже емоційна та пізнавальна і майже тригодинна розмова з мистцем Павлом Маковим про багато аспектів культури.

Про Голодомор:
Вони ж знищували навіть не людей. Вони хотіли знищити, [і] так їм вдалося... вони знищували менталітет вільної людини. Тому, що селянин — це людина, котра, якщо є худоба, якщо є клапоть землі, вона — незалежна людина...


Про представників "наших 20-х" і сучасних авторів:
По-перше стали друкувати, що написано було українським цим "розстріляним відродженням". Ну я, на жаль, хочу сказати що от я прочитав зараз останнього от "Без ґрунту" [В. Домонтовича], там Хвильовий. Ну чесно я вам хочу сказати... Ну якось оце воно мені... не дуже близько. Я читаю, бо треба прочитати. А от Проханська ні, я його перечитував, Андруховича...


https://youtu.be/yQ2jPTqj12w


У "Віхоли" нове передзамовлення. Книжка «Полководці Середньовіччя та Нового часу» Сергія Махуна. — https://is.gd/Qavtl5

Видатні полководці та воєначальники — невіддільна складова світової історії та історичної пам’яті людства. Ця книжка присвячена найвизначнішим полководцям Середньовіччя та початку Нового часу.

Ярослав Мудрий та Володимир Мономах, Данило Галицький і Костянтин Іванович Острозький, Петро Сагайдачний та Богдан Хмельницький. Автор оповідає історії Чингісхана та Річарда Левового Серця, Яна III Собеського й Олівера Кромвеля…


Ідея прийшла, коли Юрко Позаяк мені сказав: «А уяви, якби УНР вистояла». І я почав уявляти, результатом чого стала ця книга.


У Польщі вийшов переклад книжки Олександра Ірванця "Харків 1938"https://is.gd/9Od2a9

А також доступна розмова з Олександром Ірванцем в якій автор розповідає про те, як з’явилась ідея роману, яке місце у цій альтернативній історії займає Польща, та що письменник хоче, щоб поляки зрозуміли, прочитавши книжку. — https://is.gd/Ae87r6




Богдан Стасюк поділився цікавою новиною про поетів-романтиків на карті світу. В Україні відзначено 10-ть авторів.

Romantic-Period Poetry Archivehttps://www.romanticperiodpoetry.org/maps/


У Харкові 26 листопада відбудеться лекція на тему «Берлінська "Мекка" і літературні паломники 1920-х» про про відрядження українських письменників 1920-х років до Німеччини.🤩


О, на Абук з'явилося озвучення книжки Ростислава Семкова "Як читати українських класиків". Начитав Юрій Макаров 😊


Ухтишка, що буде 😱


Репост из: Книжковий бункер
Оп. На 2025 рік заплановані дві памʼятні монети в тематиці «Розстріляне відродження». Обіцяють по 5 грн з Миколою Хвильовим та Михайлом Яловим на весну.


😯 Овва. У "Дух і літера" в серії "Постаті культури" незабаром з'явиться книжка "Світи Шолом-Алейхема" Джеремі Даубера в перекладі Юлії Шекет.

Поки без ціни — https://duh-i-litera.com/bookstore/sviti-sholom-alejxema




1920-ті роки. Чехословаччина. Два автобіографічні твори — українського і білоруського письменників. Твір Самчука вперше видано 2022 року, твір Вальтара 1991-1992 роках.

Рано, біля години дев’ятої, трохи зім’ятий, трохи невиспаний, з обличчям ніби після доброї випивки Михайло Федорук висів з потяга на Вільсоновому двірці чеської Праги. На ньому легкий, темно-сірий осінній плащ, бурий пім’ятий капелюх і заношені скривлені черевики. В руці у нього невелика, чорна, подряпана валізка.


Улас Самчук "На краю часу"

Дробны дождж выбіваў на стрэхах дамоў аднатонную музыку барабана. Асфальт блішчэў, як люстра, у якім адбіваліся ногі і фігуры рэдкіх прахожых. Было сумна. Сьлязьлівая чэшская восень запанавала на вуліцах Прагі.

У гэты час ніхто не зьвяртаў увагі, што, хлюпаючы па мокрым асфальце дзюравымі ботамі й старонячыся ад усіх, ішоў, наставіўшы каўнер даўгаполай шынелі, высокі, худы, нязграбна складзены юнак.


Віктар Вальтар "Роджаныя пад Сатурнам"


Оу. Яку книжку пропустили. Видавничий дім "Простір" ще у вересні презентував працю Юрія Лавріненка «Мій сад у Арктиці та інші спогади»

У спогадах розкривається сприйняття Юрієм Лавріненком самого себе у дзеркалі різних обставин його дитинства, юності й зрілості, початок якої пов’язаний з Харковом кінця 1920-х–1930-х років. Саме це місто на той час було центром культурно-мистецького життя підсовєтської України. І саме в ньому мемуариста звела доля з кількома знаковими особистостями історії української пореволюційної культури. Усе, що було написано і зроблено ним, залишалося недоступним для ознайомлення й дослідження за совєтського режиму, оскільки в 1930-х роках Юрій Лавріненко був репресований, а в роки Другої світової війни емігрував за кордон.


Замовити та подивитися зміст можна отут: https://is.gd/3BRemg


Книжка, яку варто було читати до 2022 року 🙁

Показано 20 последних публикаций.