Архітектурний Гід України

Свято-Михайлівський Пелагеївський жіночий монастир
Пелагіївка, Миколаївська область

1986 року брати Андрій та Михайло Дуриліни розпочали будівництво храму в пам'ять про свою матір Пелагею, яка померла під час пологів. 1904 року духовний заповіт батька – Ісидора Дуриліна – було виконано, будіництво завершено, а храм освячено.

В 1930-ті роки майно Свято-Михайлівського храму розграбували, зняли 11 із 12 дзеркальних хрестів. Останній, дванадцятий, забрати так і не вдалося. Двоє активістів упали з тридцятиметрової висоти і розбилися під час демонтажу. Постраждало також церковне начиння, вівтар і царські врата, виконані з порцеляни й фаянсу, розбили. Проте будівля храму майже не зруйнувалася, навіть після влучання снаряду, який пробив стіну та дивом не вибухнув.

Після війни Пелагеївський монастир використовували як комору-зерносховище. 1994 року храм було відновлено та створено тут жіночу обитель.

Архітектурний Гід

Свято-Миколаївський монастир
Мукачево

Згідно з переказами, монастир засновано в 11 столітті, під час правління угорського короля Андраша I. Разом із його дружиною Анастасією Ярославною на Закарпаття прийшли черниці з Києво-Печерського монастиря і заснували обитель у печерах на схилі гори.

У 14 столітті подільський князь Федір Корятович побудував на території монастиря дерев'яну церкву, корпус для черниць, а також зміцнив землі за святинею.

1657 року польський гетьман Любомирський зруйнував православний монастир. Його відновили наприкінці 18 – на початку 19 століття за проектом місцевого архітектора Дмитра Раца.

Після входження Закарпаття до Австро-Угорщини обитель передали монашому ордену отців-василіан, проте у 20 столітті, із приходом радянської влади, вона стала жіночим монастирем московського патріархату.

Наприкінці 60-тих років 20 століття Свято-Миколаївський монастир хотіли закрити, але патріарх Алексій I вимолив у влади дозвіл на його збереження.

Архітектурний Гід

Старокостянтинівський замок
Старокостянтинів

Старокостянтинівський замок – це резиденція князів Острозьких. Він збудований на місці злиття двох річок та слугує окрасою міста Старокостянтинова. Замок є унікальним, бо зводили його в один час з містом і в стислі терміни. Робили це через відсутність оборонних споруд на вказаних землях. 1561 року князь Василь Костянтин Острозький купив частину села Колищенців та збудував тут місто і замок із укріпленням. Будівельні роботи тривали у 1560–1570 роках. В історичних документах згадано, що 1591 року у цьому замку служив сотником надвірної козацької сотні Северин Наливайко.

Архітектурний Гід

Музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської
Чернівці

Це головна будівля Театральної площі та одночасно центр театрального життя Буковини. Споруда є чудовим зразком модерну часів Австро-Угорської імперії.

Театр з'явився у Чернівцях з ініціативи міського магістрату, який 1897 року створив комісію щодо будівництва нового театру на зміну старому дерев'яному. Проект будівлі замовили у престижному на той час архітектурному бюро «Фельнер і Гельнер» у Відні. Однак через бюрократичну тяганину наріжний камінь урочисто заклали лише 1904 року. Зате саме будівництво тривало недовго, і вже 1905 року театр було урочисто відкрито.

Після приходу радянської влади тут створили першу українську театральну трупу, дебютом якої стала п'єса Лесі Українки «Лісова пісня».

1954 року театру надали ім'я видатної буковинки, письменниці Ольги Кобилянської, а в 1980-му їй встановили пам'ятник перед фасадом.

Наприкінці 1970-тих будівлю театру відреставрували.

Архітектурний Гід

Художній музей
Одеса

У просторому особняку першої половини 19 століття розташувався Одеський художній музей. Будівлю зведено в традиціях російського класицизму.

Окрім грандіозних полотен, він може здивувати відвідувачів рукотворним гротом зі штучним водоспадом. Від нього ведуть підземні галереї, які виходили у великий сад на березі моря. Спочатку особняк належав графині Ользі Наришкіній (у дівоцтві – Потоцька). Потім його купив міський голова Одеси Григорій Маразлі. Цей меценат і передав будівлю місту під музей витончених мистецтв. Відкрили його 1899 року.

Архітектурний Гід

Замок Річарда Левове Серце в Києві – поетична назва будинку на Андріївському узвозі, унікальної пам’ятки архітектури у стилі британської неоготики початку 20 століття. Дім має вигляд старовинного замку, розташований він на схилі історичної гори Уздихальниці, неподалік від Андріївської церкви. Ліву частину споруди прикрашає висока вежа фортечного типу, а фасади оздоблені численними готичними елементами – баштами, шпилями, зубцями тощо.

Готичний будинок Річарда Левове Серце швидко здобув популярність як споруда, населена нечистою силою і привидами. Щоразу, коли здіймався сильний вітер, із пічних труб до помешкання долітали звуки моторошного виття, а мешканці відчували паралізуючий страх.

Проблему нечистої сили вирішив професор Київської духовної Академії Степан Голубєв. Провівши ревізію димоходу, він витягнув з труби яєчну шкарлупу, дірки в якій слугували резонатором і були джерелом потойбічних зітхань та виття.

Архітектурний Гід