капітан ▪️ смуток

Franz Ferdinand - The Human Fear

Шостий альбом Franz Ferdinand. Алекс Капранос вже кілька років як живе в Парижі, за барабани тепер відповідає драмерша Одрі Тейт + чіпке (надіюся, оманливе) відчуття, що The Human Fear робився FF по залишковому принципу у вільний від важливіших справ час.

По факту, декаданс нульових перетворився на бравурний ренесанс олдскульного софт-року, якому, як мінімум, точно бракнуло хороших мелодій.

Напевно, такі метаморфози логічні, зважаючи на вік Алекса, тому, якщо мислити з огляду на це, заходить альбом нагато краще.

Стрімінги

#franzferdinand #індірок

До речі, хто скучив за плутаним і загадковим вайбом «загублених», гляньте «Ззовні».

Тут люди потрапляють в химерне містечко в американській глуші, з якого неможливо вибратися і яке ночами тероризують жаскі зомбаки…

За три сезони я перебрав всі можливі варіки того, де перебувають герої - в потойбіччі, в паралельному світі, в комі, десь на околицях Радивилова, в експериментальному просторі, де за ними слідкує уряд, інопланетяни, офіс президента… - але до розгадки поки не наблизився.

Чекаю за рік-другий четвертий сезон, хоча певен, що вже з сезону третього глядача в тупу почали водити за ніс, аби шоу далі збирало бабки)..

#серіали #горрор #ззовні

Otis Kane - Violet

Релізний рік стартував).. Сьогодні слухаю новий альбом американця Отіса Кейна - рафінований соул з текстами на кшталт «не можу дихати без твоєї любові…» (буває, що там казати), але дуже приємним звуком, принциповою жанровістю матеріалу і артистичною впевненістю. Норм!

Стрімінги

#отіскейн #соул #поп

і зовсім свіжий лайв!

#сестраблизнючка #соул #лайв

дуууууууже, якось послухайте.
і квіти не спідньому теж ✨

#сестраблизнючка #соул

на скромному, стильному

#twolanes #лайв

Вкотре переконався, що Еггерс емоційно не мій режисер, яку б красиву (навіть поетичну!) картинку з декораціями і похмуру атмосферу він не вибудовував в своїх фільмах.

А ще мимохіть викупилося, що мені все складніше дивитися мейнстрімні історії з наперед відомим фіналом. Та це не означає, що «Носферату» не вдався.

Тут все ок з готикою, темним еротизмом, напівзогнилим графом Орлоком з майже козацькими вусами і оселедцем, румунськими Карпатами, трагікомічним Віллемом Дефо і саундтреками Керолана, - фільм одною лівою кладе на лопатки провампірське кіно останніх десятиліть.

Але

Субʼєктивно, перепрочитанню Еггерсом класичного сюжету бракує явної новизни + потужної горрор складової, - це робить фільм дещо вторинним, хоча й не позбавляє середньостатистичного юзера цікавого глядацького досвіду.

З другим «гладіатором», до слова, все набагато сумніше, але це вже зовсім інша історія…

#носферату #горрор #еггерс

заінтригували після нинішнього «глобусу». почекаємо 🤓

#кіно #драма

​​Таки дістався британця Девіда Мітчелла. Почав (ще в грудні) з «Тисячі осеней Якоба де Зута» в красивому виданні «Жоржа» і перекладі Олени Любенко, яку ви можете знати, зокрема, за перекладами Кінга.

Локальних відгуків на роман я не зустрічав, а на пишномовні анотації про одного з кращих романістів сучасності вирішив не вестися)..

Отже

Консервативна Японія на межі 18-19 століть і бухгалтер Якоб де Зут, який прибуває на штучний острів Дедзіма в затоці Нагасакі, аби навести лад у рахунках корумпованої Голландської Ост-Індської компанії і закохується в місцеву акушерку.

(Цікаво, що сам Мітчелл свого часу жив у Японії, де викладав англійську мову, одружився на японці Кейко Йошіді і має з нею двох дітей)

Місцеві традиції та закони, очікувано, кенселять несміливу любов де Зута і Айбагави + кипучий котел політичних інтриг, владних розбірок, англійці, які хочуть захопити Дедзіму і таємничий настоятель монастиря, за стінами якого відбуються стрьомні речі і де зникає кохана де Зута…

Можливо, я почав не з того роману Мітчелла (можливо, варто було дочекатися «хмарного атласу», анонсованого на 2025-ий), але «тисяча осеней» іноді вимагала чималих зусиль, аби рухатися текстом.

(Антологічна) перевантаженість деталями і необовʼязковими героями, сюжетні лінії, які начеб мають розвʼязку, але доцільність їхньої присутності в книзі під питанням, неможливість сфокусуватися на якійсь темі чи конкретних персонажах (той випадок, коли про все і ні про шо)…

А можливо, Мітчелл, просто не мій автор, попри його ерудованість, поетичність прози і авантюрне прагнення охопити все).. Спробую ще.

#девідмітчелл #проза #історія

Толік Тапольський і Гамлет перфомансують в Харкові 🫡

#лайв #dnb

один з найлипучіших треків минулого року наживо… 🤓

#artemas #альтрок #лайв