🟧 "Краса (to kalon) і у Платона, і в Арістотеля сягає далеко за межі естетичного сприйняття. Арістотелева етика щастя (eudaimonia) являє собою етику прекрасного. Навіть прагнення справедливості пояснюється її красою. Платон зараховує її до найпрекраснішого (to kalliston)[3]. У своїй «Евдемовій етиці» Арістотель вводить особливе поняття калокагатії — прекрасного-доброго. Тут добро підпорядковане прекрасному, слідує за ним. Добро вивершується в сяйві прекрасного. Ідеальна політика — це політика прекрасного".
🔶 Читати далі:
https://kontur.media/han_thepolitics_of_beauty/?fbclid=IwY2xjawHOZdtleHRuA2FlbQIxMQABHXXzC0TGWs8CN-4jbkKc6mjKahJMO4MsL3qWMFux_Xhp0c8blH-tLZt5yg_aem_UEh85N3nbRzoziNKowOCwQ
🔶 Читати далі:
https://kontur.media/han_thepolitics_of_beauty/?fbclid=IwY2xjawHOZdtleHRuA2FlbQIxMQABHXXzC0TGWs8CN-4jbkKc6mjKahJMO4MsL3qWMFux_Xhp0c8blH-tLZt5yg_aem_UEh85N3nbRzoziNKowOCwQ