Держекоінспекція Online

​​⚡️Джипінг у природно-заповідному фонді буде під забороною: ЕкоКомітет Верховної Ради України підтримав урядовий законопроєкт

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування підтримав та рекомендував парламентарям схвалити у другому читанні урядовий законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду». 

💬«Схвалення документа у II читанні поставить крапку в дискусіях щодо використання транспортних засобів на територіях природно-заповідного фонду. Ця опція залишиться в обмеженому вигляді для працівників природоохоронних установ, правоохоронних та інших органів і служб під час виконання ними своїх службових обов'язків», – зазначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

За її словами, немає ніякої критичної необхідності використання джипів, ендуро-мотоциклів та багі туристами. Цей вид відпочинку має відійти у минуле, так само як це відбулося в європейських країнах.

“Джипінг” забруднює ґрунти, знищує рослинний світ, шкодить диким тваринам. Декларуючи заборону “джипінгу”, ми реалізовуємо цивілізовані європейські практики менеджменту природоохоронних територій. 

☑️Також законопроєктом уточнено порядок скасування та зміни охоронних зон територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ці дії мають проводиться за погодженням з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.

💬«Щиро дякую народним депутатам та голові ЕкоКомітету Олегу Бондаренку за конструктивний діалог з усіма зацікавленими сторонами у процесі прийняття цих надважливих ініціатив. Чекаємо на голосуванні за основу вже на початку прийдешнього 2025 року”, – додала Світлана Гринчук.

​​🎄«Нелегальна ялинка 2025»: екоінспектори виявили 142 порушення

З кінця листопада 2024 року Держекоінспекцією посилено проведення заходів із збереженням хвойних насаджень під час їх заготівлі та реалізації в передноворічний період. Створені спецгрупи, у складі яких представники Держекоінспекції, Нацполіції та органів місцевого самоврядування.

🌲Державна екологічна інспекція України регулярно здійснює рейдові виїзди для здійснення контролю за перевезенням, заготівлею та реалізацією хвойних насаджень, запобігання незаконних рубок та заходи з виявлення правопорушників проводитимуться в місцях продажу новорічних дерев.

💢Цього року вже Держекоінспекцією виявлено 142 порушення. Серед них 24 самовільна рубка, 11 порядок заготівлі та 107 порушень в місцях реалізації.
За результатами заходів складено 137 протокол, з них 97 передано до судових органів, 40 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності.
Нагадуємо, що придбати ялинку можна в спеціалізованих місцях продажу.
Варто пам’ятати, що підприємці, які здійснюють транспортування і продаж новорічних дерев, повинні мати при собі накладну з лісництва, товарно-транспортну накладну, сертифікат радіаційного обстеження дерев, дозвіл на торгівлю з мокрою печаткою, а на кожному дереві повинний бути електронний чип.

🌲Де придбати новорічне дерево?
Усі контакти та локації ви можете знайти в фейсбуці та сайті ДП "Ліси України" >>

🌲Як зрозуміти, що ялинка легальна?
Кожне дерево має спеціальну бирку зі штрих-кодом, що містить інформацію про місце заготівлі, лісозаготівельника та його підпорядкування.
🌲Перевірити цю інформацію можна буквально за декілька секунд через сайт >>

💢Зазначаємо, що незаконна вирубка хвойних дерев несе за собою стягнення штрафу у розмірі від 510 до 5100 грн. (згідно зі статтею 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення) .

💢Також за незаконну вирубку зелених насаджень на території лісів передбачена кримінальна відповідальність (ст. 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу»), що карається штрафом від 17000 до 25500 грн або арештом на строк до шести місяців.

​​♿️Впроваджуємо безбар’єрність у довкіллєвій сфері: підсумки та результати 2024 року

У нацпарках та заповідниках упродовж року реалізовували заходи по створенню безбар’єрного середовища. Це лише початок роботи над створенням простору в живій природі, де комфортно та зручно всім.

🔹Безбар’єрність – це нова цінність для нашого суспільства. Тому Міндовкілля продовжує послідовний курс на створення безбар’єрного середовища для всіх громадян.

🔹Безбар’єрність – це про якість та повноту життя кожної людини, це про доступність для всіх верств населення природно-заповідних територій, лісів та водойм. Так, для людей з інвалідністю у парках та заповідниках встановлено 41 стенд з шрифтами Брайля, у тому числі 12 у 2024 році, функціонує 9 туристичних маршрутів, обладнано 11 приміщень (офіси, візит-центри, музеї), 15 місць відпочинку, 57 цифрових панорам та 20 віртуальних турів.

🔹Безбар’єрність — це створення інклюзивних умов для екологічної просвіти, можливості відвідування заповідних територій та рекреаційних пунктів, облаштування комфортних умов перебування у таких зонах людей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок з їхніми сім'ями. Ці заходи сприяють збільшенню відвідувачів установ ПЗФ, зокрема людей з інвалідністю, так 2024 році кількість таких відвідувачів становила 3674 особи.

🔹Загалом, впродовж 2024 року установами ПЗФ проведено 498 заходи для осіб з інвалідністю. Це цікаві екскурсії спеціально обладнаними екостежками, майстер-класи, сеанси природотерапії, віртуальні екскурсії, заходи з освітньої та інформаційної безбар’єрності.

Це лише початок масштабної та послідовної роботи задля великою мети — безбар’єрного довкілля, де зручно у комфортно всім, без винятку!

Нагадаємо, що за ініціативи першої леді України Олени Зеленської реалізується Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

​​🔹Відбулася зустріч представників Державної екологічної інспекції України з керівним складом Чеської інспекції з навколишнього середовища (Ceska Inspekce Zivotniho Prostredi)

🇨🇿Керівник Чеської інспекції з навколишнього середовища Петр Бейчек (Petr Bejcek) висловив підтримку Україні та пообіцяв допомогти у прискоренні адаптації українського законодавства до норм ЄС, поділившись досвідом Чехії з імплементації європейського екологічного законодавства.

🇨🇿Працівники Чеської інспекції з навколишнього середовища поділилися практичним досвідом роботи окремих департаментів та висловили готовність допомогти у приведенні відповідних напрямів роботи у Держекоінспекції до вимог міжнародних конвенцій, директив та регламентів, діючих для країн Європейського Союзу.

✅Окремо чеські колеги звернули увагу на роль інспекції з навколишнього середовища у питаннях контролю за відходами та транскордонним перевезенням сміття. На основі власного досвіду як екологічного контролюючого органу країни-члена ЄС, рекомендували вже зараз посилювати в цьому питанні роботу.

🤝Керівники Держекоінспекції Ігор Зубович та Чеської інспекції з навколишнього середовища Петр Бейчек (Petr Bejcek) також обговорили перші кроки, які планується здійснити після початку роботи Support Group for Ukraine, рішення про необхідність створення якої було запропоновано українською делегацією та схвалено членами Конференції IMPEL Network на підтримку України (IMPEL Conference for Ukraine) 10 грудня 2024 року.

​​Міндовкілля та УкрНЦЕМ змоделювали шлях розповсюдження нафтопродуктів у Чорному морі після аварії російських танкерів

▪️Міндовкілля спільно з Українським науковим центром екології моря провели моделювання нафтових розливів у морських акваторіях, а саме напряму розповсюдження нафтопродуктів, що потрапили туди в результаті аварії російських танкерів у Керченській протоці.

▪️При моделюванні використовувалась модель NOAA GNOME (General NOAA Operational Modeling Environment), яка широко застосовується для прогнозування поширення нафтопродуктів у водних середовищах, зокрема для аналізу впливу аварійних розливів на екологічний стан морських екосистем.

⚫️ Початкові параметри розливу задавалися відповідно до часу інциденту, а прогнозні розрахунки здійснювалися на період 7 діб. Такий часовий інтервал забезпечує врахування гідрометеорологічних умов та прийнятний рівень точності.

⚫️ Аварія сталася 15 грудня 2024 року в акваторії Керченської протоки поблизу Таманського півострова.

⚫️ Внаслідок розколу корпусів танкерів "Волгонефть-212" і "Волгонефть-239" відбувся значний витік мазуту, який створив початкову нафтову пляму в морській акваторії, яка швидко почала поширюватись.

⚫️ Під дією вітру та течій мазут почав активно поширюватися. Сильний вітер зі швидкістю до 24 м/с і висотою хвиль до 3,5 м сприяли переміщенню нафтової плями у східному напрямку.

⚫️ Далі пляма почала змінювати траєкторію руху на південний схід у напрямку південніше Таманського півострова та спрямовуватись у бік курортних зон Краснодарського краю, включно до міста Анапа.

⚫️ 17 грудня 2024 року нафтопродукти досягли берегової лінії, спричинивши забруднення прибережної смуги між Таманським півостровом і містом Анапа. Мазут утворив стійку плівку на поверхні води, яка контактувала із прибережними екосистемами. Після контакту із берегом мазут залишився локалізованим вздовж прибережної смуги, формуючи довготривале забруднення.

⚫️За результатами моделювання до 22 грудня 2024 року визначено, що мазутна пляма залишиться у зоні прибережної смуги Краснодарського краю. Це підтверджує, що забруднення стало стійким і потребує термінових заходів для очищення.

▪️Додатково проведено моделювання властивостей нафтопродуктів, що потрапили у морські води, під час якого враховувались фізико-хімічні особливості, які впливають на динаміку поширення та трансформацію речовин у морському середовищі.

▫️ Перша доба після аварії — кількість мазуту в морі залишалася стабільною на рівні близькому до початкового обсягу. Це свідчило про утворення щільної нафтової плями, яка є досить стійкою до розсіювання.

▫️Друга доба (30 - 40 год. модельного часу) — спостерігалося різке зниження кількості мазуту із 95% до 5–10%. Ця динаміка є результатом взаємодії кількох факторів: відбувається осідання мазуту на узбережжя, його важких факторів на донні відкладення та фізичне розсіювання мазуту під дією хвиль, вітру та турбулентності.

Різке зменшення концентрації нафтопродуктів на цьому етапі вказує на мобільність забруднення та його високу загрозу для морських екосистем.

◾️Через 40 годин модельного часу спостерігалась стабілізація кількості мазуту на рівні менше 5%, яка зберігається по теперішній час.

Міндовкілля спільно із Держекоінспекцією, Мінінфраструктури та Адміністрацією судноплавства продовжує відстежувати ситуацію із розповсюдження нафтопродуктів за допомогою систем супутникового моніторингу. Допомагають це здійснювати також інші країни Чорноморського регіону.

Будемо надалі інформувати про результати.

​​☑️У Празі відбулася конференція на підтримку України, організована IMPEL Network

У конференції взяли участь представники Державна екологічна інспекція України

🔹У межах заходу вони охарактеризували поточний стан та умови роботи органу державного нагляду і контролю в умовах воєнного часу та ознайомили іноземних учасників конференції з наслідками військової агресії проти довкілля, зокрема розповіли про збитки і масштаби екологічних злочинів росії.

🔹Учасники Конференції, які представляли країни ЄС – члени IMPEL Network ділилися своїм досвідом у питанні адаптації законодавства та підзаконних актів до вимог Європейського екологічного законодавства та принципах реалізації даної політики. Також члени IMPEL Network запропонували варіанти розширення роботи Держекоінспекції для посилення її інституційної спроможності задля пришвидшення євроінтеграційних процесів.

🔹Держекоінспекція — член мережі IMPEL Network та фактично єдиний контролюючий природоохоронний орган в Україні, який вже має досвід роботи в умовах військової агресії. Учасники Конференції висловили свою солідарність та підтримку українському народу і зацікавилися практичними кейсами роботи державних інспекторів в умовах воєнного стану.

🔹Під час Конференції було проведено аналіз висновків та пропозицій експертів IMPEL Network за результатами IRI for Ukraine (IMPEL Review Initiatives), який проводився раніше у серпні 2024 році з метою аналізу пропонованих стратегій реформування Державної екологічної інспекції України. За результатами Конференції учасники ухвалили рішення про створення в структурі IMPEL Network Координаційної робочої групи на підтримку Державної екологічної інспекції України (Coordination Support Group for Ukraine, CSGU).

🔹Також учасники домовилися, що в межах підтримки Держекоінспекції IMPEL Network та природоохоронні організації – члени IMPEL почнуть реалізацію серії навчальних візитів для працівників Держекоінспекції по найбільш актуальних напрямах роботи для отримання практичного досвіду роботи природоохоронних та контролюючих органів країн-членів Європейського Союзу.

​​🇺🇦🤝🇺🇸Посилюємо співпрацю з USAID для розвитку цифрових рішень та прозорості у Міндовкілля

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук з директоркою місії Агентства США з міжнародного розвитку USAID в Україні Джулі Коенен підписали Меморандум про співробітництво між Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та компанією DAI Global, що працює в Україні в межах договору з USAID.

«Ми домовилися про те, що DAI Global надаватиме нам технічну допомогу в межах проєкту USAID “Сприяння доброчесності у публічному секторі (Pro-Integrity)”. Пані Коенен запевнила, що USAID зможе надавати нашим фахівцям у сфері захисту довкілля технічну підтримку для оцінки корупційних ризиків, посилення прозорості діяльності та оцифрування даних», - зазначила Світлана Гринчук.

Ключові напрямки співпраці за Меморандумом:
✔️Посилення системи управління корупційними ризиками в міністерстві.
✔️Допомога у розробці відомчої Антикорупційної програми з урахуванням міжнародних практик.
✔️Сприяння проведенню стратегічної оцінки корупційних ризиків у сфері управління критично важливими мінералами. Результати нашої роботи за цим пунктом будуть основою для отримання Україною технічної допомоги у галузі надрокористування.
✔️Підтримка цифровізації у сфері захисту довкілля для забезпечення прозорості, підзвітності та ефективності екологічного моніторингу й управління природними ресурсами, доступності екологічних даних.

«Дякую Джулі Коенен за продуктивні домовленості і сподіваюся на видимі результати співпраці наших спеціалістів», - зазначила Світлана Гринчук.

Витік мазуту внаслідок аварії російських танкерів загрожує катастрофічними наслідками для екосистеми Чорного моря

Заява Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо екологічної катастрофи внаслідок аварії російських танкерів біля Керченської протоки.

15 грудня 2024 року поблизу Керченської протоки внаслідок аварії танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239» за повідомленням медіа стався значний витік мазуту, що створює загрозу масштабної екологічної катастрофи в акваторії Чорного моря.

Попередня інформація свідчить, що причиною аварії стали недотримання російською стороною технічних вимог до безпеки мореплавства, зокрема використання річкових суден у відкритому морі в умовах шторму. Це є наслідком зневажливого ставлення росії до міжнародних стандартів безпеки, що є типовим для агресора.

За інформацією Українського наукового центру екології моря, витік мазуту матиме катастрофічні наслідки для морської екосистеми, зокрема загибель планктону, отруєння риб, морських птахів та інших живих організмів через токсичний вплив нафтопродуктів; забруднення донних відкладень та прибережних зон, що є середовищем існування багатьох видів морської флори і фауни; порушення харчових ланцюгів, що призведе до довгострокових змін у біорізноманітті регіону. Деякі постраждалі види можуть потребувати десятиліть для відновлення.

Витік мазуту внаслідок аварії російських танкерів не є випадковістю, а ще одним підтвердженням безвідповідальності росії у ставленні до природи. Це не перший випадок, коли країна-агресор проявляє повну байдужість до всього, що становить цінність для вільного світу.

Україна вже зафіксувала понад 6800 злочинів російських окупантів проти довкілля і 3,1 трлн грн збитків від їхньої агресії. Злочини проти довкілля, які супроводжують агресивні дії росіян в Україні, відображають повне нехтування принципами сталого розвитку, екологічної безпеки та міжнародного права.

Для оцінки збитків, завданих морській екосистемі внаслідок аварії танкерів, за дорученням Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Світлани Гринчук, фахівці Міндовкілля, Українського наукового центру екології моря та ДЕІ працюють над моделюванням наслідків надзвичайної події та здійснюють збір даних про масштаби забруднення. Також готуються звернення до відповідних природоохоронних комісій та конвенцій.

Цей інцидент підкреслює необхідність посилення міжнародного контролю за дотриманням стандартів безпеки судноплавства та тиску на російську федерацію для запобігання забрудненню морського середовища в майбутньому. Росію необхідно змусити відшкодувати завдані збитки.