Я подивився Супербоул! Гру по факту «закрили» ще до виступу Кендріка, тому у перерві я дозволив собі power nap. Він трошки розтягнувся, але на
Not Like Us я таки встиг
Досидівши до розйобу 34:0 на табло я переможно заснув (і навіть про це не шкодую). А з 7:00 встиг зібрати отакий
текстик, де трошки музики, реклама (багато крінжі) і пару тизерів, яких цьогоріч пошкодували.
Так, ви не просили тут аналітики про американський футбол, але раз на рік можна, потерпіть:
Патрік Магоумс виявився людиною, а єбєйший захист від майстра Віка Фанджіо і його біґ боїв нарешті скинув «туман війни», який висів над Чіфс увесь сезон. Я радий за Іглс, але мені все ж шкода Чіфс, хоч вони торік і забрали чи не останній шанс 49ers на ломбарді у цьому десятилітті. Попри все, ця династія від вусатого моржа Енді Ріда мені більше до вподоби, ніж Петріотс.
Ну і Тейлор Свіфт, мабуть, скоро перестане ходити на футбол, бо Тревіса Келсі навряд вистачить на більш, ніж один сезон.
* на фото людина, яка зібрала месників