Буває, дивишся рекламу, а там такі здорові брутальні рекси в балаклавах тактикульно переміщаються, пригають з броні, красиво дивляться в камеру, і думаєш "Оце тіпи, йобаний рот, чи зможу я так? Скільки ригати треба, щоб досягти такого рівня? Чи всі такі в армії? Ну, напевно, всі."
А потім підписуєш бумажку, заходиш на казарму. На вході тебе зустрічає отара дідів, зашуганих чоловіків, які тихо між собою балакають, бо "Голосно не пизди, бо командир почує, як возмущаєся, срака буде".
Заходиш в казарму, вибігає днювальний, як станок їбальний в метр підісят слоняра, та на весь хобот волає "Черговий Батальйону, на вихід!", а сам черговий виходе так, що зрозуміло, як чувак вчора погудів та за шо його поставили в наряд.
Заходиш далі в кубріка, а там пєсня. Народу на будь-який смак: від спортсменів качків, до малих аватарів, сольовиків, казіношники, шлюховоди, ледацюги, малі, худі, товсті, здорові, добрі, злі, в термуці з діркою на сраці, з мівіною в руках, матюкаються, богу моляться.
Думаєш "Єбать, а шо за нахуй? Де тіпи з реклами?"
Починаєтся полігон. Полігон як окремий цирк: контрактники з не одним роком стажу туплять як дівки на уроці Захисту Вітчизни, косять ті мішені як траву. У того срака болить, він стріляти не може. Цей бронік поправити не може, той дулом на своїх махає, той шнурки зав'язує та так, що дуло автомата по лікоть в болоті, той бігти не може, той ледве дихає, цей синій ходе, той проїбався.
Думаєш "Єбать, а де ці тактичні перебіжки, де, нахуй, ті здорові красиві тіпи?"
Ну, вони, канешна, є, але в розвідці. Отам не поспориш, отам завжди еталони ходять, але не про них зараз.
Починаєтся війна. Починаєш розуміти, що твій дрім тім — це, м'яко кажучи, повна ракальня, з якою ви відлитете на респавн в лічені секунди. Бачиш їх настрої, розмови, бойову підготовку і думаєш "Єбать, та де сука ті красені з реклами?!"
А от, коли почалась перша бойовка, ти охуїваєш. Всі ті люди, яких ти зневажав в голові, вважав їх рахітами та м'ясом, просто починають навалювати зі всіх наявних вогневих засобів та так навалювати, що підори і рипнутися не можуть. Вчорашній травокос майстерно викашує підарську посадку разом зі всім, що там баче. Позавчорашній аватар, з діркою на сраці, робе з кулемета тисячу дірок на сраках кацапів.
Канешна, виглядає воно не зовсім тактикульно як в рекламі. Не так гарно, граціозно, одіозно. Уявляв балет, а побачив сільські танці.
Подивився через монокль, що там у підорів, а у них такі самі сидять, так само по сільському пляшуть: не як треба, а як зручно. Тут і розумієш, що реклама — то скам. Справжній фєстіваль йде так, як зручно, а не так, як книжка пише.
І люди ці, куди зліші та кращі ніж ті, на яких ти дрочив в рекламі, бо вміють тактично наїбати. В житті він може носом шморгає, а на війні "ДАЙТЕ ЛЄНТУ ДО ПЕКАЧА І ТРАТРАТРАТРАТАОА"
ЗАРЯЖАЙТЕ ПІСЮНИ, ЛОВИ ПІДОР ТЕРМОБАР УВІІІІВ БУМ"
Отаке, от.
Круті тактикульні воїни — тільки в розвідці та рекламі, а в піхоті — такі самі ненароджені з автоматом в руках.
Підписуйся|Розвідка Ноєм
