Iryna Klekit


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Эротика


18+ "Двоє в ліжку, не рахуючи коханців". Відносини, любов, секс і власний досвід немоногамного шлюбу. Питання можна писати @IrynaKlekit

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Эротика
Статистика
Фильтр публикаций


Ну що ж, ще трохи побалакаємо про втрачене бажання. Усілякі там вікові, біологічні, рутинні причини я вам уже трохи перерахувала (#Куди_зникає_бажання ). А тепер про психологічні розкажу.

Їх багатенько.

От наприклад відчуття безпеки. Воно важливе для бажання, що аж. І якщо у стосунках воно порушене, ну то іноді лібідо взагалі може відключитись. Наприклад при зраді партнера, агресії, чи порушенні домовленостей. А ще може бути великий страх вагітності чи захворювань.

Буває, що причиною спаду бажання стає звичайне розчарування. Ну, коли от все між вами добре, і турбота, і кохання, а от в ліжку не там натискає, не так пестить, зашвидко/задовго кінчає і про фантазії якось соромно поговорити. І кожна ніч – це тільки розчарування і незрозуміла фізкультура. Ну його, той секс. Від серіалу більше задоволення. От потихеньку бажання і відключається.

Ще є така цікава річ як стереотипи про те, якими ми маємо бути у ліжку. Тут до кольору до вибору. Часом навіть геть суперечливі ті програми. У голові може бути уявлення, що жінка має мовчки лежати, до клітора не торкатись, презерватив не вимагати (інакше хвойда). Або ж навпаки – маєш горланити мов оперна співачка, роздрапувати йому спину, і кінчати за 3 хвилини. Він має довго і як молоток по цвяхам вдаряти, наростити багато сантиметрів і весь час ерегованим ходити.
А як насправді хочеться? Та вже нічого і не хочеться, бо тільки переймаєшся як бути «Нормальною/Нормальним»

Дуже часта і важлива причина втрати бажання – депресія та тривалий стрес. Особливо друге зараз стосується кожного з нас. В такому стані тіло думає як вижити, а не про розваги.

Ще іноді зустрічається історія із установками в голові. Буває, що десь глибоко у свідомості є програма, котра каже: «З дружиною так не можна, вона цими губами дітей цілує», або «В шлюбі я вже не можу бути сексі, пора бути серйознішою». І як тумблер, після шлюбу відключається в голові бажання.

Ось кілька причин втрати бажання, котрі згадала.

Що з цим робити? Сексуальна освіта, читання книг, блогів, слухання підкастів, і робота із сексологом та сімейним терапевтом.
У випадку депресії чи тривалого стресу – обов’язкова максимальна турбота до себе, а при потребі і медикаментозна підтримка.
Хороша новина в тому, що якраз психологічна частина сексуальності найкраще надається покращенню.

Кохайтесь 💋
Це пост №4 із циклу #Куди_зникає_бажання


Він притискає мене до стіни. Його запах густий і п’янкий. Потемнілі очі пронизують поглядом. Губи жадно впиваються в мене. А долоні вже вивільняють від одягу. Я тягнусь, мов намагнічена, за кожним порухом долоні.

Бажання проходить тілом, звивається в ньому мов язики вогню і сплітається із такою ж силою прагнення коханого. Ми відбиваємо ритм насолоди і цим ще більше підсилюємо вогонь. Здається, що потужність, котра зараз переповнює вас, має тротилову силу. Зір та слух розмиваються, їх перекривають стогони і жар дихання. Голова йде обертом. Здається, що тільки його сильні руки і бедра можуть втримати мене у цьому запамороченні.

Секс п’янить із невимовною силою, майже до втрати свідомості

А потім, все ще сплетені, ми обм’якаємо. Гупіт сердець оглушливим звуком зустрічає нас у реальності. Потім повертається зір. Стають чутними навколишні звуки. І сміх нашого вдоволення.


Куди зникає бажання у парі
На початку стосунків ви кохались як кролики, а тепер серіали дивитесь? Ааа, все пропало!? Ні =) Це нормальний процес.

На початку пара проживає такі сильні почуття, котрі прирівнюють до дії кокаїну. Якщо бути тривалий час у цьому стані, ну то мозок не витримає.

З часом цей стан замінююється на більш спокійний. Ніби ви неслись по бурхливій гірській ріці і нарешті допливли до глибокого озера.

В період «ріки» ваше тіло сексуально працює вище вашої особистої біологічної норми. А от на місці «озера» - це більш-менш те, що ок для тіла.
Та тут є один небезпечний момент, котрий може донести течією до еротичного «болота». Рутинність.

Ми люди створіння ліниві. Оптимізуємо все, що тільки можемо. Секс в тому ж числі. Випрацьовуємо свій алгоритм: тут поцілував, там натиснув, ось полизав, в тій позі її розкачав, а у цій себе. Все. Фінал.

Ну, тобто ми десь маємо по 2-3 сценарії як кохатись ефективно. І з однієї сторони класно, але це непомітно і підступно впливає на бажання. Воно зменшується все більше.

Що з цим робити? Раз на якийсь час розривати шаблон.

Є таке явище, котре назвали Ефектом Куліджа. Це коли самець вже вичерпаний сексом і нічого не хоче, аж раптом йому приводять нову самку. Бах! Він знову готовий спарюватись. Це перевіряли на багатьох тваринах. На людях експериментів офіційно не зафіксовано, але ми теж трохи тварини. От тільки справа тут не в новій жінці чи чоловікові, а саме в потребі новизни.

Це може бути нова секс-іграшка, нове місце, ігри з перевдяганням, навмисно зробити все не так як було раніше. Можна взяти сценарій із еротичної книги і програти його. Відвідати якість курси еротичного масажу. Та є безліч варіантів. Хочете, то можу зробити навіть вам особистий сценарій ;-)

Що цікаво, на початку може бути саботаж. Ну бо наші тіла ліниві, і не люблять змін. Але ж водночас ми хочемо відчувати насолоду і пристрасть, тож тут доведеться докласти трішечки зусиль. Це як із спортзалом, спочатку лінь, а потім задоволення від результату.

Це пост №3 із циклу #Куди_зникає_бажання Далі буде..


Недавно в кафе до нас з подругами залицявся чоловік. Він довго думав як це зробити. А потім почав жартики сексизькі видавати.

Це було настільки дивно і недоречно, ніби дядько став посеред того кафе і гучно пукнув.

І я собі думаю, все ж світ міняється. Ну, або моя інформаційна бульбашка стала такою.

Бо ще 15 років тому це була звичайна справа - такі фразочки. А тепер це сприймається як якась дичина.

Як згадаю, що колись це було нормою, то аж неприємні дрижаки


Куди зникає чоловіче бажання
Минулого разу трохи про секс і материнство говорили, а тепер торкнемось ще делікатнішої частини людства – зрілих чоловіків.

Чому з віком м’якне прагнення. І чому не завжди тут допоможе віагра.

Часто чую, що сила в яйцях, а точніше в тестостероні, котрий вони продукують. І з часом його кількість зменшується. Та тут є нюанс. Цей гормон впливає не так на ерекцію, як на бажання. Доведено, що чоловіки навіть після ампутації тестикул багато років хочуть, і головне, ще більше років – можуть.

Секрет у тому, що тестостерон дійсно пов’язаний із бажанням, до речі у обох статей. Але бажання багатокомпонентна річ і його можна підтримувати різними методами. Якщо чоловік мав активне статеве життя, високий сексуальний інтелект, гарно стимулює себе психологічно то зможе довго-довго хотіти робити приємні чудеса у ліжку.

А ерекція? Ну, це досить механічна штука, котра потребує хорошого напомповування кров’ю. І тут якраз аукується так званий нездоровий спосіб життя.
Тобто, якщо в наслідок пива, сигарет, сидячого способу життя чоловік напрацював проблеми із судинами, тиском, серцем, діабет, збільшену простату, то механізм напомповування буде барахлити. Тобто тут може бути бажання, але важко його втілити.

Як із цим працювати? Найкраще – це профілактика. Тобто, дбати про здоров’я і напрацьовувати сексуальний інтелект та досвід

От якось так, максимально спрощено розказала вам про вікові зміни бажання у чоловіків.

Це пост №2 із циклу #Куди_зникає_бажання Далі буде..


Куди зникає бажання
Не сексом єдиним ми живемо, та часом він кудись геть зовсім дівається. Причин на це є багатенько, відповідно, і шляхів на воскресіння бажання теж. Те, що спрацює в одному випадку, геть не пасуватиме у іншому.

Зроблю я серію постів на цю тему і почну із материнства.

Психологічний фактор. В момент появи дитини світ кардинально міняється. Пріоритетом стає маленьке створіння. Його сон, здоров’я, годування, гуляння, плач, підгузки, гуляння. Все, те що відбулось – це назавжди. Так як раніше ніколи не буде. Ви тепер Мати. Це не мине ні через рік, ні через 18. Так як раніше вже ніколи не буде. Це велика зміна. Щоб її освоїти психіці потрібен час та ресурси.

Окрім психологічного фактору, є біологічний. Тіло геть нове і на вигляд, і на функціонал. Гормон пролактину працює на продукування молока і водночас знижує сексуальне бажання. Все налаштовується на вигодовування нового життя. Тож у більшості жінок тіло природньо бойкотує секс.

Третій фактор – ресурси. Щоб кохатись потрібна енергія і час. В материнстві жінка банально замахана. Неможливо із порожнього вичавити енергії, ну нема її там.

Четвертий фактор зв’язаний з материнством – сенсорне перевантаження. Жінка до 3х річчя дитини постійно має включену увагу, 24 на 7. Реагує на рух, звук, голос, мікроміміку, немовлятка, страхує бігаюче дитя, контейнерує емоції. Окрім цього відбувається постійне тактильне стимулювання тіла обіймами, носінням дитини, годування грудьми.
І от тільки отримала хвилю на відпочинок, а тут ще й хтось приходить із якимось там сексом.

Що з цим всім робити, аби було бажання?

По-перше, відчепитись від жінки! Це нормально, що не хочеться. Потрібен час, аби пройшла психологічна зміна і щоб тіло адаптувалось.

По-друге, розгрузити маму. Дати виспатись, взяти на себе догляд над немовлям.
Ніби і просто, але часом ми про це забуваємо.

#Куди_зникає_бажання


Грайлива дівчина, опікаюча матір, пристрасна, зваблююча жінка, зосереджена у фінансових здобутках працівниця – це все різні грані однієї людини.

І часом ми так сумлінно носимо ті – про опіку, роботу, що забуваємо про чуттєвість, грайливість. Мов квітка без сонця вони закриваються.

На фото-ретриті ми віддзеркалюємо, повертаємо світло в чуттєвість.

Це фото з минулої суботи. Дивіться, як розкриваються в одній прекрасній жінці дві різні грані.

Це була справжня магія спостерігати її мерехтіння. Мов вогнище вона то піднімалась букетом іскор, то стелилась ніжним рівним вогнем, то палахкотіла мов ватра 🔥

Вже 9 листопада другий фото-ретрит «Звільнена чуттєвість» у Гданську.

Приходьте розкривати власні грані сексуальності.

Щоб забронювати місце пишіть @IrynaKlekit






Це був наш перший раз. Хвилювання лоскотало моє тіло передчуттям чогось важливого, сплетеного із насолодою.

Ще звечора ми з Юстиною чепурились, готували все для цієї зустрічі.
Нарешті, пробила десята.

Дівчата почали збиратись. Я вглядалась у обличчя, ловила іскорки в очах, підхоплювала щебет вступних фраз, жартів у які загорталось теж і їх хвилювання.

Ми сіли, і зігріваючи долоні чаєм-кавою, почали розмову. Пізнавали себе, розкривали свої потаємні думки та почуття. Заглядали в закапелки душі де заборони, побут, умовності стискали сексуальність. З кожною фразою наша чуттєвість ставала більш вільною.

Тим часом Юстина по черзі забирала дівчат до студії, де те, що вже відкрилось, і те, що ще потребувало простору, виливалось у чуттєвій фотосесії.

Результат роботи залишиться з учасницями надовго і навіть буде наростати потужністю.

Наш перший терапевтичний фото-ретрит «Звільнена Чуттєвість» відбувся!

Запрошуємо на другу зустріч вже 9 листопада у Гданську (Польща). є 3 місця


"У всьому я бачила недосконалість. У вбранні, в собі. Аж врешті вирішила все ж просто так себе відчувати. Відчувати себе жінкою у своїй недосконалій цілісності. Насолоджуватись цим до мурах на шкірі.
Розтікатись в переконанні, що я просто є, і більше нічого мені не треба. Я вже маю все в собі.
Я нічого не соромлюсь, а страх замінюю на цікавість. Цікавість до того, що є для мене, а що мені не підходить."
це написала Justyna - фотографка, котра буде торкатись пікселями самої душі. Фото теж її авторства

Вже цієї суботи наш перший терапевтичний фото-ретрит у Торуні
Ще є 2 місця. Пишіть @IrynaKlekit


Перші побачення і червоні прапори.

Хлопець №1 під час вечері зневажливо звертався до офіціантки

Кавалер №2 розказував як робить тижні мовчання своїй мамі, бо це весело

Чоловік № 3 на перше побачення прийшов із двома ножами. Один висів на грудях, другий був прикріплений до ноги, у автівці лежало мачете.

Вгадайте, з ким на друге побачення я пішла гуляти цвинтарем, а на третє – нічним лісом. І з ким саме так почалась історія кохання.

Аналізувала я нещодавно, як же обираю чоловіків. На що орієнтуюсь. Які ж мої червоні прапори.

Я точно не оберу людину, котра буде зневажливо гратись почуттями інших – це мій гігантський червоний прапор.

Та є ще дещо. Одне чутливе місце в мені, десь неподалік серця. Воно вібрує у найважливіші моменти. Часто воно рятувало мене із здавалось би безпечних ситуацій. Коли ніби логічно все виглядає ідеально, а всередині гуде тягучою вібрацією нііііііі. І тільки згодом ставало зрозуміло, чому ні.
Це спрацьовує і з людьми, і з важливими життєвими рішеннями.

Те ж саме місце мені вібрує коли це моє Таааак. Саме його я почула, коли високий чоловік обвішаний ножами обійняв мене. Коли водив мене у ніч Усіх Святих старовинним кладовищем, розказуючи історії померлих. Чи коли йдучи з ним за руку темнющим лісом, його королівством і місцем праці, я раптом зрозуміла, що мене огортає абсолютне відчуття спокою та безпеки.
Згодом неоднаразово я отримувала підтримку, турботу, оргазми, захоплення, смаколики, незмінну каву в ліжко, пригоди і реготання/дуркування..

Ця історія кохання триває. І досі десь неподалік серця вібрує таааак

.......................
Ок, Трохи заспокою вас і допишу про свій вибір.
Насправді, до першого побачення ми з коханим тиждень не вилазили із Whatsapp. Тобто, я вже встигла вивчити і опитати його з усіх сторін. Я теж перечитала його книгу, Ножі - це частина його професії. І він вічно забуває їх зняти.
Цвинтар - це музейне місце у центрі міста. Весь світився тими свічками. От і пішли, бо я люблю таке )) Ліс - це його професія, тому навіть вночі там з ним безпечно


Ще жменька фото від фотографині Юстини


Сeксуальність – це глибока, багатошарова тема. Значно більша ніж тіло. Мабуть не існує людини, у котрої б не було десь у закапелках душі ран, що ниють приглушеною біллю. Ми звикаємо до цього, адаптовуємось, і вже не помічаємо, але ось хтось щось сказав чи написав і зачепив скоринку на рані. Різка біль і реакція гніву, сорому, злості.

Ось тільки найпоширеніші із тригерів:
Неприйняття свого тіла. Не достатньо великий, надто груба, не така форма, не такий рельєф…

Сором власних статевих органів. Більшість жінок ніколи в житті
не бачили, як виглядає їх власна вyльва. Туди дивитись – ні-ні, соромно. Писати? Говорити про це? Не можна!

Табу фізіологічних процесів. Менструація – досі це той стан організму про який фу-фу-фу говорити.

Сором за власне лібідо. Всі «нормальні» мужики хочуть по 10 разів на день, а ти тільки раз на тиждень? Всі «нормальні» жінки думають тільки про стосунки і ретельно підбирають партнера для ліжка. Жінка, що йде у сeкс тільки заради задоволення? «Ненормальна»! В цьому місці ще додають тезис про одну яйцеклітину на місяць і мільйони сперматозоїдів. Так ніби жінки всього світу хочуть тільки раз на місяць. Ага, ага. Всі «нормальні» жінки, і тільки ти – хвойда (скажу на вушко, не тільки ти, а і мільйони інших). Та якщо ти хочеш менше ніж раз на місяць – то це теж ок.

Mастурбація – це не тільки соромно, для когось це може бути біллю і поразкою. Часто немає внутрішнього дозволу давати собі насолоду, а тільки отримувати від партнера. Maстурбація стає синонімом самотності.

Що вже казати про сам сeкс? Та там такий клубок тригерів, що ух.

Соромно. Брудно. Грішно. Колись хтось вдарив по рукам, пристидив, насварив і цей голос ехом б’є в голові. Хтось засміяв і знецінив. А ще страшніше, коли використали силою, без дозволу. Або ще налякали хворобою, смертю. Помилкові установки, погрози, фізичні, психологічні травми… Їх безкінечна кількість.

Сексуальність – це та тема котра вимагає особливої делікатності, чуйності. Щоб відчути– ти саме така як треба, ти унікальна, особлива і прекрасна в цьому.

На терапевтичному фото-ретриті «Звільнена чуттєвість» ми створимо чуйний та безпечний простір зі мною i фотографкою Justyna Musiał


Це буде особливий трансформаційний ретрит, під час якого ви зможете покохати себе, звільните свою красу, чуттєвість

2 ретрити, у різних містах:
26 жовтня у Toruń, Польща
або
09 листопада у Gdańsk, Польща
Тривалість з 10:00 по 17:00.
Ватість: 650 злотих.

Ви отримаєте:
Групова робота з сексологом
Фотосесія 1 на 1
Галерея фотографій на вибір, з якої ви виберете 10 остаточних фотографій
обід,
закуски,
кава, чай.
Щоб забронювати місце, пишіть мені @irynaklekit


Ось тільки деякі із робіт Юстини


«Полюби себе, тоді й інші тебе полюблять». Та як себе полюбити, якщо постійна прискіпливість до своєї зовнішності – це улюблене хобі більшості жінок.

От мені 44 роки. Зранку відбиток подушки залишається на обличчі на довгі години. А спробуй зогріши лишнім шматочком хліба і ввечері вже кайся набухлим животом.

Окрім цього можна ж чіплятись до ваги, форми кінцівок, целюліту, густини волосся, чіткості брів, форми носу/вух/мізинця/допиши своє… І жінкам ось ці всі пошуки недосконалостей дуже властиві.

Та це не просто так саме взялось. Суспільний тиск та батьки мають колосальний вплив на сприйняття власної краси.

Нам постійно вмовляють, що ми недосконалі. Навіть дівчата модельної зовнішності частенько невдоволені своїм виглядом.

От мій тато постійно торочив, що справжня жінка це та, яка має великі груди. Вуаля, пів життя я ходила із комплексом недожінки.

Та є спосіб, що зцілює жіночу самооцінку, повертає любов до себе – це побачити себе люблячими, захопленими очима. Відкрити красу недосконалості, адже саме вона і є нашою родзинкою.
Саме цим і стане наш фото-ретрит «Звільнена Чуттєвість»

Фотографиня Justyna має дар – розкривати неповторну красу жінки на фото. А я, ніжно та делікатно, відігріватиму ваші серця терапевтичними техніками. Боротимусь із голосами критики, і батьків, і соціуму.

Це буде особливий трансформаційний ретрит, під час якого ви зможете покохати себе, звільните свою красу, чуттєвість.

26 жовтня у Toruń, Польща
або
09 листопада у Gdańsk, Польща


Довго – значить по справжньому? Помітили, що часто мірилом успішних стосунків беруть час? «Вони жили разом 30-40-50 років – от це любов!» А на те, що там насправді всередині відбувалось вже і не дуже дивляться.

Чи була там близькість, ніжність, довіра, пристрасть? Як їм насправді було разом? Це дійсно щасливі роки, чи тому, що «для дітей», «нема куди роз’їжджатись», «що люди скажуть»…?

А якщо міряти стосунки не з лінійкою часу? Можуть бути справжні стосунки один рік? А місяць? А якщо тільки ніч?

Можна ж відчувати одне одного кожною кліточкою, розквітати від погляду коханої людини, вкриватись мурахами від дотиків. Пірнати у всесвіт думок партнера. Кохатись до запаморочення. Говорити безкінечними годинами. Пізнавати світ у спільних подорожах. І це все буде по справжньому, навіть якщо недовго.

Можете згадати такі короткі історії кохання, від котрих досі муркоче у серці?

Короткі стосунки теж успішні. Вони живі, вони справжні, навіть якщо кохання триває якусь мить, та тепло у душі залишається навік.




Був у мене зоряний період. Частенько запрошували на телебачення. Маленьке, містечкове. Там із глядачів була жменька пенсіонерів і кілька людей, що зранку включали тв, доки збирались на роботу. Але розмір не має значення, я була у "справжньому" телевізорі.

Так от, коли мене вперше запросили, то я страшно переживала і ґрунтовно готувалась. Ефір ранковий. Вже о 5 ранку я вже сиділа в косметичному салоні. Мене малювали і зачісували. Я вдягнула своє краще плаття. Під час ефіру я постійно контролювала спину, положення ніг і задихалась від нервової напруги.
Коли подивилась запис, розстроїлась. Обличчя – маска, волосся звисало незрозумілими соплями, тіло механічної ляльки, дерев’яний голос. Зовсім не ок.

Наступного разу, я вже менше готувалась і менше хвилювалась.

На якийсь там третій чи четвертий ефір я просто добре виспалась, розчесалась і тільки легко підмалювала губи/очі, вдягнула звичайне плаття по фігурі. Коли включилась камера, я не парилась, а просто спілкувалась із ведучими. Мені нарешті було весело і цікаво.

Коли я побачила запис, о… це був секс. Без косметики і підготовки. Я просто насолоджувалось процесом, говорила живим голосом, рухалась цілим тілом і це було звабливо.

До речі, того останнього разу, в студії мене перестріла їхня керівничка, старша жінка, і сказала: «Навіщо, ви так сeксуально вдяглись?».

Що я тут хочу сказати. Що сeксуальність це не макіяж чи плаття – це внутрішній стан насолоди процесом.

До речі, з чоловіками у мене це так само працює. Коли я вся така стараюсь, малююсь, продумую одяг – пшик. А виходжу розпатлана, розслаблена і отримую купу уваги.

Запрошую вас на фото-ретрит «Звільнена чуттєвість» де ми з фотографинею , Юстиною будемо розкривати вашу унікальну сексуальність, насолоджуючись процесом, смакуючи життя

Показано 19 последних публикаций.