9 БЕРЕЗНЯ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА СВЯТКУЄ ТОРЖЕСТВО ПРАВОСЛАВ'Я
Перша седмиця Великого посту завершується святом Торжества Православ'я, торжества Церкви над усіма коли-небудь існуючими єресями і розколами. У цей день Церква проводить чіткий поділ істини від омани.
Торжество Православ'я було встановлено в Греції в IX ст., в пам'ять остаточної перемоги над ворогами православ'я - іконоборцями. Вчення про шанування ікон, засноване на Святому Письмі і затверджене звичаєм перших християн, до VIII ст. залишалося недоторканим. Але іконоборча єресь, що з'явилася в самій Греції, поширилася по багатьох країнах. Єресі християнського Сходу - аріанство, несторіанство, монофізитство, монофелітство, - зазіхали на найдорожче в християнстві - Боговтілення, а тим самим - на принцип, що лежить в основі всього християнського життя. Церква Божа піддавалася гонінню більшому, ніж від язичників.
Понад 100 років лилися сльози і безневинна кров істинно православних, які боролися за право зображати на іконах Господа нашого Ісуса Христа, Божу Матір і святих, а також молитися їм перед іконами. Цих православних укладали в темниці, піддавали тортурам і стратам. Чесні ікони і мощі святих спалювалися.
Після VII Вселенського Собору (787 р), який закріпив шанування ікон, наступило послаблення гонінь, але тільки в середині IX ст. були звільнені з в'язниць іконошанувальники і повернуті на колишні посади, а іконоборцям запропоновано було або залишити свою оману, або припинити церковне служіння. Христолюбива цариця Феодора оголосила: "Хто не вшановує зображення Господа нашого, Пресвятої Його Матері і всіх святих, нехай буде проклятий!"
Обраний Патріархом Константинопольським Мефодій встановив тоді ж особливе святкове богослужіння. Православ'я було урочисто відновлено на службі в Софійському соборі в Константинополі в першу неділю Великого посту, яке припало в 843 р на 19 лютого. Так з'явилося святкування Торжества Православ'я.
До XIV століття склався особливий чин Торжества Православ'я, який був доповнений текстами, що містять православні догмати. У тексті служби проголошується торжество Церкви над усіма існуючими єресями і розколами. У ньому стверджується не тільки православне вчення про іконопочитання, але і всі догмати та постанови семи Вселенських Соборів. Благословляються не тільки іконошанувальники, але і всі, хто живе і відійшли до Господа у вірі та благочесті отців. Особливе місце в цій службі займає чин анафематствування. Анафема* - проголошується соборно не тільки іконоборцям, але всім, хто скоїв тяжкі гріхи перед Церквою.
В нашій Церкві молебний Чин Православ'я традиційно відбувається в кафедральних соборах після Божественної Літургії. Він включає в себе читання «Символу віри», проголошення «Вічної пам'яті всім захисникам Православ'я», проголошення «Многоліття» всім Предстоятелям канонічних Православних Церков і молитви за Церкву та виголошення «анафеми» єретикам.
Тропар Неділі Торжества Православ'я
Пречи́стому Образу Твоему́ покланя́емся, Благи́й,/ прося́ще проще́ния прегреше́ний на́ших, Христе́ Бо́же;/ во́лею бо благоволи́л еси́ пло́тию взы́ти на крест,/ да изба́виши я́же созда́л еси́ от рабо́ты вра́жия./ Тем благода́рственно вопие́м Ти:/ ра́дости испо́лнил еси́ вся, Спа́се наш,// прише́дый спасти́ мир.
Кондак Неділі Торжества Православ'я
Неопи́санное Сло́во Отчее,/ из Тебе́, Богоро́дице, описа́ся воплоща́емь:/ и оскве́рншийся о́браз в дре́внее вообрази́в,/ Боже́ственною добро́тою смеси́./ Но испове́дающе спасе́ние,// де́лом и сло́вом, сие́ вообража́ем.
