Я стала дорослішою.
Пʼять ситуацій, які довели мені, що я свідома людиною. Віднедавна.
У компанії обговорювали колишню дівчину чоловіка, який мені подобався.
Лився негатив, але обґрунтований.
Я вступилася.
Бо знаю, що вона йому близька людина.
Кількома роками до, я б підтримала навіть невиправданий негатив.
Бо це ж колишня.
Будучи не взаємно закоханою,
я знала персону дівчини, за ким він полював.
І я абсолютно щиро дозволяю собі
з нею товаришувати, без цілі.
Відкрито робити компліменти.
Навіть не бажаю компрометувати її.
У минулому житті я б швидесенько звела її з кимось, або розкопала негатив.
Або б сама його створила.
Це не важко.
Але когось собі виборювати – це про неповагу до себе.
Подруга тричі спробувала обговорити зі мною незнайому нам людину в негативі.
На третю спробу я запитала, яку ціль вона переслідує. Це заздрість? Бажання підняти себе за чужий рахунок? Подруга тему не продовжила, але розуміння в її очах я не знайшла.
Раніше, я не раз інсценувала плітки. Це ж так приємно,
здаватися кращою за рахунок того, що хтось важить більше за тебе.
Одне з нових знайомств принесло проблеми. Мої секрети виплили у велике коло. Замість моєї агресіі або навіть помсти, людина отримує на свої повідомлення мою відповідь
«не зможу зустрітись, багато роботи».
Її покарання – моя подальша відсутність.
У великій компанії йшло спілкування про медійного чоловіка.
Я знала про нього пласт інформації, який при розповіді дав би мені змогу бути центром уваги,
чого я постійно потребую.
Я стримала себе.
На подив, з легкістю.
І більше вам скажу - задоволення це приносить набагато більше. Володіти інформацією, а не розносити її.
«Рибу ловлять тільки тоді, коли вона відкриває рот».
