2017 рік. Третій рік війни з Росією. Український суд відхиляє апеляційну скаргу на рішення суду яке зобов'язує провідне українське підприємство оборонного комплексу – «Південмаш» –
виплатити 6 млн грн... російській компанії «Ілюшин Фінанс Ко», що входить до корпорації «Ростех», яка є частиною російського військово-промислового комплексу.
Головуюча суддя — Оксана Лаченкова, мати блогера ОП Ігоря Лаченкова.
Південмаш — це серце ракетно-космічної промисловості України, яке виготовляє ракети для стратегічних та оборонних цілей.
У той час, коли підприємство працює на зміцнення обороноздатності, колегія суддів на чолі з суддею Оксаною Лаченковою своїм рішенням фактично легалізує рішення першої інстанції, яким направляються гроші до рук ворога.
Російська компанія, що подала позов, є частиною державного ВПК РФ, який постачає зброю, що сьогодні використовується для знищення українців.
Рішення ухвалено одноголосно, без зауважень та окремої думки інших суддів, що ставить під сумнів незалежність та мотиви учасників процесу.
Таке рішення українського суду в умовах війни є не лише економічним ударом по ключовому підприємству оборонного комплексу, а й моральним викликом для суспільства.
Чому суддів не можна притягнути до відповідальності за роботу на ворога після виходу на пенсію? Чому такі судді досі отримують виплати від держави?
Чому з її сина Офіс Президента в обличчі Дмитра Литвина, радника Зеленського та як кажуть найкращого друга Ігоря Лаченкова активно створює ідола та кумира для української молоді?
Питань багато, потрібні відповіді.