💸В момент коли я набирав матеріал на майбутнє відео про безоплатний проїзд в Україні, вийшло інтерв’ю Ігоря Терехова виданню ТСН, де обговорювалось життя Харкова в часи війни, ну і також торкнулись безоплатного проїзду.

Ось як так вдається в Харкові, що є і трамвай з тролейбусом, і автобусна мережа і метрополітен, але вже три роки нічого не платять пасажири за транспорт? Ігор Терехов зазначає, що відмінити плату за проїзд легко, а ось як утримувати - це питання, ну якось вдається.

Цим місто дійсно допомогло вразливим категоріям населення, а саме ВПО. Але якою ціною це обходиться місту? Що робить Харків зараз, так це просто скидає гроші в бездонну діру різними порціями для того щоб це все працювало. Якось воно вдається.

Чому це відбувається?
Розглянемо приклад Кривого Рогу, де пасажири що мають міську прописку можуть не сплачувати за проїзд - пасажир провалідував поїздку Карткою Криворіжця. Ці дані зафіксовані валідатором в системі - зберігається статистика і формуються дані по завантаженості маршруту. І комунальне підприємство має великий масив даних, за допомогою яких можна розуміти реальну картинку використання маршрутної мережі, як можна ефективно використовувати рухомий склад, щоб зробити транспортною мережу кращою.

Як цей безоплатний проїзд забезпечено в Харкові? Просто прибрали кондукторів, контролерів і виробили валідатори. Все. В Харкові ж цієї інформації немає, місто не володіє інформацією щодо того, скільки пасажирів користуються трамваєм, тролейбусом та метрополітеном і все спирається на приблизні розрахунки. А ця інформація є неймовірно важливою для роботи підприємств і його подальшого фінансування та прогнозу роботи. Лише метрополітен вручну підраховує пасажирів черговими по станції, але це знову ж таки недостовірні дані.

Другий важливий момент, який частково випливає з попереднього, це усе ж таки хто користується безоплатним транспортом. Харків - це велике місто-мільйонник, яке формує агломерацію разом із передмістям: Пісочин, Мала Данилівка, Дергачі, Безлюдівка, Покотилівка, Рогань та інші населені пункти - щодня по Харкову на роботу і з роботи пересуваються десятки тисяч пасажирів. Місто не знає скільки із загальної кількості відсотків пасажирів це харків’яни, а хто з інших громад. Виходить так, що в місто, що має бюджет, який формується з надходжень коштів від харків’ян та бізнесу в громаді оплачує ще проїзд мешканцям інших громад, нічого не отримуючи взамін, або Харків має настільки багато коштів, що навіть відмовившись від муніципальних податків від бізнесу, з невеликим надходженням в бюджет від платників податків все одно щедро роздає цю пільгу. Виходить трохи несправедливо по відношенню до платників податків міста Харкова.

Сучасна політика із безоплатним проїздом в Харкові формує бюджетну чорну діру, яка щоразу потребує все більше коштів, проте чи залишається стабільною або підвищується якість перевезень? В умовах обмежених ресурсів транспортним підприємствам доводиться економити на всьому, обмежуючи функціонал. Це і зменшення витрат на електроенергію, а звідси і зменшення випуску, збільшення інтервалів руху на маршрутах, електротранспорт працює на мінімумі після 21:00. Додатково недостатнє фінансування оплати праці робітникам, неспроможність здійснити оперативні закупівлі через відсутності коштів, що надходили раніше на рахунки підприємства через надходження коштів від оплати за проїзд.

Все це вводить харківський транспорт в застій. Повільно, рідше ніж раніше, ну зато бєсплатно! А які наслідки для міста це вже якось розберемось потім.

Чи варто цим пишатись харківʼянам, ставлячи це досягнення поруч із лавочками, парками, смітниками та Буфетом?

P.S. вже працюю над випуском відео на цю тему, про політику безоплатного проїзду в Україні, постараюсь найближчим тижнем опублікувати на каналі.