NABU Daily by Олег Новіков

​​САП просить конфіскувати автівку мера Самбору

Антикорупційна прокуратура подала цивільний позов про конфіскацію автомобілю Audi Q7 2023 року випуску, який у лютому 2024 року придбала донька міського голови Самбору Львівської області Юрія Гамара Тетяна Москвік. Уподальшому після початку перевірки автівку перереєстрували на Андрія Суханчука. Аналізом доходів та витрат було встановлено, що ніхто з вищевказаних осіб не міг купити це авто.

Наразі на автівку накладено арешт як забезпечення цивільного позову.

​​Справу аеропорту «Одеса» скерували до суду, фігуранти пішли на угоду

Прокурор САП скерував до суду обвинувальний акт з угодами стосовно бізнесменів Бориса Кауфмана і Алекса Боруховича (раніше Олександр Грановський) про організацію ним заволодіння комунальним аеропортом в Одесі та доходами від його діяльності. Крім них у справі обвинувачують: колишнього міського голову Одеси Олексія Костусєва, ексзаступника одеського мера Михайла Кучука, директора ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» Олексія Кочанова, довірену особу Кауфмана Костянтина Єфремова і співвласника фірми «Кліар-Сіті» Петра Багрія.

За даними слідства, вказані особи розробили та реалізували злочинну схему, в результаті якої міжнародний аеропорт перейшов з власності територіальної громади у спільну власність міста та приватних інвесторів. В результаті подальших дій учасників схеми місто повністю втратило будь-який контроль над вказаним об'єктом та не отримувало від його діяльності жодного прибутку. Натомість, особи які отримали контроль над аеропортом роками привласнювали дохід від його діяльності.

​​Екскерівник Укрспецекспорту отримав підозру, його вілла, виноробня та інше майно у Франції арештовані

НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому генеральному директору держкомпанії Укрспецекспорт Дмитру Перегудову у причетності до заволодіння 387 млн грн концерну «Укроборонпром» та в легалізації. Як встановило слідство, Перегудов змові з іншими особами незаконно переказував кошти держпідприємств на рахунки іноземних компаній під виглядом «агентських послуг» з продажу української військової техніки. Загальна сума таких переказів перевищує $46 млн.

Частина цих коштів – щонайменше 13 млн євро – була переведена через низку транзитних компаній і осіла на рахунках підозрюваного. Надалі він використав їх для купівлі елітної нерухомості у Франції, серед якої:
– вілла (вартістю 86 млн грн);
– виноробня, корпоративні права та 105 земельних ділянок (229 млн грн);
– ще 27 виноробних ділянок (37 млн грн).

​​«Мафія» в Білгород-Дністровському: суддям та іншим вручили підозри

НАБУ і САП викрили нових учасників схеми з винесення рішень Білгород-Дністровським судом Одеської області, які дозволяли військовозобов'язаним чоловікам виїздити за кордон або отримувати відстрочку від мобілізації. Організатором схеми слідство вважає чинного голові Білгород-Дністровського суду Валентина Заверюху. Разом із ним членами організованої групи були адвокат Станіслав Клименко, ексголова-суддя цього ж суду Олександр Боярський та ще один суддя з цього ж суду Сергій Савицький.

Також підозри отримали заступник керівника апарату Білгород-Дністровського суду; троє помічників суддів; консультант суду; помічник адвоката Клименка і ще одна особа. Їм закидають: отримання неправомірної вигоди; надання неправомірної вигоди; організація незаконного перетину кордону; перешкоджання законній діяльності ЗСУ і незаконне втручання в роботу автоматизованих систем правосуддя.

​​Ексначальник військ зв'язку ЗСУ і ексзаступник начальника Генштабу отримали підозри

НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому заступнику начальника Генштабу ЗСУ Радіону Тимошенку та ексначальнику військ зв'язку ЗСУ Володимиру Рапку у причетності до справи про розробку автоматизованої системи «Дзвін». Разом із ними підозри отримали колишній керівник Управління розвитку автоматизації ГШ ЗСУ і директор приватної фірми.

За даними слідства, у 2016 році Міністерство оборони уклало контракт на розробку системи з комерційною компанією, яка не мала досвіду створення програмного забезпечення. За чотири роки розробки технічне завдання змінювали 13 разів, що дозволило збільшити вартість робіт на 300 мільйонів гривень. Без обґрунтування кількість дослідних зразків системи збільшили з 4 до 12, що спричинило додаткові витрати на коригування документації – 115 мільйонів гривень.

Як з’ясували НАБУ і САП, розроблена система зовсім не відповідала технічному завданню: від несумісності з протоколами НАТО до відсутності інтеграції з іншими військовими системами. Ба більше, частина програмного забезпечення взагалі не використовується. Із закладених 200 інформаційно-розрахункових задач насправді реалізували усього 10.