Не менш смішними й одночасно жалюгідними є маніпулятивні спроби тих же самих осіб запровадити якийсь «День української жінки» як «свята весни і краси «наших берегиньок»», прикрившись днем народження Лесі Українки, замість Міжнародного дня жіночої солідарності, боротьби за права й емансипацію, який в Україні тільки-но впродовж останніх років завдяки феміністкам й активісткам почав у суспільній свідомості помалу повертатися до й асоціюватися з витоками та оригінальною суттю, викривленою і підміненою на наших теренах десятирічними стараннями «совка». Так що, реальна і послідовна «декомунізація» як засудження, ревізія, відмова і боротьба з тяжким тоталітарним спадком якраз і полягає у висвітленні і поверненні до реального змісту й значення 8 березня і забезпеченні жіночого рівноправ'я й справедливості. А сама ж Лариса Косач-Квітка, якби жила сьогодні, вже згаданим особам показала би середній палець українського фемінізму, а то б і до суду подала зі справедливою вимогою визнання недостовірною інформації і спростування дискредитації та наклепу на її особу.
Жіноцтву не потрібні лицемірні «свято весни і краси» чи «день української жінки», коли про них згадують раз на рік і виключно в контексті домашніх берегиньок і «слабкої, але чарівної статі», об'єктивуючих «окрас колективів» та побажаннями «жіночого щастя», «цвітіння» і так далі за відомим і обмеженим списком, даруючи поспіхом куплені букети чи пляшку шампанського, як кілька днів тому це «по-джентельменському» зробив на черговому постановочному відео сумнозвісний кухар путіна і терорист пріґожин, нібито відправивши вантажівку шампанського, викраденого з заходу шампанських вин у Бахмуті «Украинским женщинам от ЧВК «Вагнер». С 8 Марта!». Натомість, жінкам мають бути щоденно і щохвилинно забезпечені гідні умови праці, справедлива і рівноцінна з чоловіками оплата труда, відсутність «скляної стелі», всі права і свободи, в тому числі репродуктивні , гендерна рівність, захист від сексизму, дискримінації та різновидів насильства, і зрештою, повага до особистості та її кордонів.
Жіноцтву не потрібні лицемірні «свято весни і краси» чи «день української жінки», коли про них згадують раз на рік і виключно в контексті домашніх берегиньок і «слабкої, але чарівної статі», об'єктивуючих «окрас колективів» та побажаннями «жіночого щастя», «цвітіння» і так далі за відомим і обмеженим списком, даруючи поспіхом куплені букети чи пляшку шампанського, як кілька днів тому це «по-джентельменському» зробив на черговому постановочному відео сумнозвісний кухар путіна і терорист пріґожин, нібито відправивши вантажівку шампанського, викраденого з заходу шампанських вин у Бахмуті «Украинским женщинам от ЧВК «Вагнер». С 8 Марта!». Натомість, жінкам мають бути щоденно і щохвилинно забезпечені гідні умови праці, справедлива і рівноцінна з чоловіками оплата труда, відсутність «скляної стелі», всі права і свободи, в тому числі репродуктивні , гендерна рівність, захист від сексизму, дискримінації та різновидів насильства, і зрештою, повага до особистості та її кордонів.