Репост из: Записки пасквілянта
Тільки за два останніх місяці – серпень і вересень 2024 року – Україна втратила в 5,5 разів більше території, ніж за весь попередній 2023 рік. А саме: у 2023 році Росія захопила 148,6 кв. км української території, у серпні 2024 року – 350,7 кв. км, у вересні 2024-го – 467,7 кв. км. Можна на сумніватись, що в жовтні 2024 року втрата буде ще більшою, бо ми спостерігаємо те, про що я неодноразово попереджав ще півроку тому – розвал фронту. При цьому ще на початку 2024 року було очевидним, що якщо до квітня 2024-го не поміняти генерального прокурора, директора ДБР та міністра оборони, українська армія почне незворотно деградувати через масове дезертирство та шабунінг.
Як бачимо, прогноз справдився. Якщо кількість дезертирів станом на 1 жовтня 2024 року оцінюється в 170 тисяч і до кінця року, напевно, перетне 200-тисячну позначку, то кількість шабулянтів – тобто військовослужбовців, які отримують грошове забезпечення в ЗСУ, але «воюють» на сценах театрів, «служать» у НАЗК і прикомандировані до київських ресторанів – невідома, однак можна не сумніватись, що йдеться про десятки тисяч. Якщо дезертирів просто ніхто не розшукує, бо генеральний турист Костін не здатний організувати досудове розслідування в кримінальних провадженнях проти встановленого порядку несення військової служби, то організація системи ухилення від військової служби – це «фішка» міністра оборони Умєрова, який внаслідок розумових вад не здатний усвідомити, що він розвалює армію.
Дезертирство й шабунінг – це дві сторони однієї «медалі»: якщо боєць бачить, що в його взводі з 30 чоловік у наявності лише 12-13, а решта «прикомандирована» до Умєрова, Камишіна, Львівської військово-цивільної адміністрації чи пересувного цирку на кшталт НАЗК, то наївно думати, що цей боєць захоче помирати за те, щоби якомусь Шабуніну, який фіктивно рахується в його підрозділі і навіть отримує «бойові», солодко пиячилось у столиці. Звідсіля – й масове дезертирство. Бо якщо «бойовому медику» Шабуніну можна фіктивно рахуватись на військовій службі, то чому Микола має штурмувати посадку?
Нагадую, що я з цього приводу писав 9 квітня 2024 року й порівняйте з сьогоднішньою ситуацією на фронті. Помінялись лише дані щодо кількості дезертирів.
Як бачимо, прогноз справдився. Якщо кількість дезертирів станом на 1 жовтня 2024 року оцінюється в 170 тисяч і до кінця року, напевно, перетне 200-тисячну позначку, то кількість шабулянтів – тобто військовослужбовців, які отримують грошове забезпечення в ЗСУ, але «воюють» на сценах театрів, «служать» у НАЗК і прикомандировані до київських ресторанів – невідома, однак можна не сумніватись, що йдеться про десятки тисяч. Якщо дезертирів просто ніхто не розшукує, бо генеральний турист Костін не здатний організувати досудове розслідування в кримінальних провадженнях проти встановленого порядку несення військової служби, то організація системи ухилення від військової служби – це «фішка» міністра оборони Умєрова, який внаслідок розумових вад не здатний усвідомити, що він розвалює армію.
Дезертирство й шабунінг – це дві сторони однієї «медалі»: якщо боєць бачить, що в його взводі з 30 чоловік у наявності лише 12-13, а решта «прикомандирована» до Умєрова, Камишіна, Львівської військово-цивільної адміністрації чи пересувного цирку на кшталт НАЗК, то наївно думати, що цей боєць захоче помирати за те, щоби якомусь Шабуніну, який фіктивно рахується в його підрозділі і навіть отримує «бойові», солодко пиячилось у столиці. Звідсіля – й масове дезертирство. Бо якщо «бойовому медику» Шабуніну можна фіктивно рахуватись на військовій службі, то чому Микола має штурмувати посадку?
Нагадую, що я з цього приводу писав 9 квітня 2024 року й порівняйте з сьогоднішньою ситуацією на фронті. Помінялись лише дані щодо кількості дезертирів.