​​Ішло Різдво в стражденну Україну, 
У темні села, стомлені міста.
Ішло через воронки і руїни, 
Несло їй силу вічного Христа.
🔻
Ішло Різдво до діточок маленьких, 
Щоби забрати відчай в них і страх, 
До юних і дорослих, і похилих, 
Несло їм віру на своїх плечах.
🔻
Ішло Різдво у бліндажі й окопи, 
Огортало воїнів теплом. 
Ішло між градами сміливо,
Щоб стати від загибелі щитом.
🔻
Ішло Різдво до кожного порогу,
Не знало, чи відчинять там Христу. 
Щоби навчити довіряти Богу, 
Щоб вивести до світла крізь пітьму.
🔻
Ішло Різдво, із вдовами стогнало, 
На руки брало сиріт у сльозах.
І шепотіло, й сльози утирало: 
«Отець живий, Він там, на Небесах».
🔻
Ішло Різдво крізь снігові замети, 
У бомбосховища, в оселі, що зруйновані ущент.
Під рев шахедів, обстріли, ракети 
Й сирени лячний акомпанемент.
🔻
Ішло Різдво і людям говорило: 
«Христос вже народився! 
Впускайте Його у серця щосили, 
Він вам усі тривоги відведе!»
🔻
І українці духом підіймались, 
Й молитва їм лягала на вуста. 
У радості й надії всі єднались
І зустрічали з вірою Христа.

👨Артем Гришин
📝Вічний Скарб № 12'2024
@poesiaGod