Raymers

Залишу тут ще ці до/після

Все було оброблено моїми пресетами з фул та ethereal паків

Ну і залишу трохи світлин, щоб ви відчули атмосферку)

Яке фото змушує вас відчувати щось і чому?

Важливий інсайт, який постійно повторюється в моєму житті:

Під час цієї поїздки я знову відчула, наскільки важливо мати поруч людей, з якими не боїшся бути собою. Ми всі були повністю відкриті, щоб обговорювати максимально різні теми і просто жартувати та веселитися. Я помітила, що коли тебе ніхто не засуджує і не зупиняє, тоді ти справді можеш розкрити свою творчу сторону.

Наприклад, після сауни мені захотілося розім’ятися і спробувати деякі вправи, і в цій компанії я не соромилась це зробити. В іншому оточенні, можливо, я б стримувалася, бо боялася б виглядати дивно. А тут усі реагували так, ніби це найприродніша річ у світі.

Розумію, що іноді ми недооцінюємо вплив найближчих людей на наш настрій і самовираження. Правильне коло друзів може підживлювати ентузіазм, відкривати простір для експериментів і навіть втілювати найсміливіші ідеї.

А як у вас із цим? Чи є у вашому житті люди, серед яких ви можете робити все, що заманеться, і не перейматися оцінюванням? Поділіться, бо мені дуже цікаво, як інші створюють навколо себе таку атмосферу свободи.

Крім того є ще одна річ, яка змусила мене переосмислити дещо. Можливо це прозвучить смішно, але..

Мене дуже вразили великі кам’яні валуни біля підніжжя нашої хати. Вони настільки масивні і давні, що змусили мене задуматися, скільки всього відбулося на Землі, доки вони стояли на одному місці. У наш час усе змінюється дуже швидко: ми постійно кудись поспішаємо, технології оновлюються, а ці валуни лишаються незворушними.

Щоразу як ми проходили повз ці камені, я казала: "оце би тут сфоткатись голою" - звучить смішно і я дійсно це казала більше щоб розважити друзів, але це не значить, що я не серйозно 😁 Я бачила ці величезні брили, і відчувала ту монументальність. Чомусь саме цей контраст допоміг мені менше перейматися буденними проблемами: починаєш розуміти, що багато речей насправді тимчасові й не настільки важливі, як здаються.

Для моєї творчості це теж важливо. Камені нагадують про стабільність і наявність чогось «більшого» за нас, в моєму світі це завжди є природа. Мене це заспокоює і надихає. Коли я фотографувала їх зблизька, звертала увагу на текстуру і дрібні деталі, які зазвичай не помічаєш у поспіху.

Мені цікаво, чи траплялися вам місця або об’єкти, які змусили зупинитись і задуматись? Поділіться, якщо маєте подібний досвід – завжди цікаво почути чужі історії.