Видавництво РМ 📚

В потяг взяла з собою «Зачаровану річку» Ребекки Росс🤍

Ну ви подивіться на це неймовірне оформлення!!! Я не можу🤌🏻
Хтось читав? Як вам?

це не всі, які читала
• а скільки в мене бажанок 👀

🙌🏻 дилогія Зачарованої річки то на подарунки, але, чесно, я б охоче залишила собі, щоб один екземпляр з малюнками і виділеннями, а інший ідеально чистий

Хьюстон, у нас проблеми... роблю фото та відео на конкурс «моя колекція РМ» і це максимум, що поміщається у кадр, а за кадром ще 10 книжок 🫣

Привіт)

Netflix показав фото зі зйомок фільму за романом Рут Веа "Жінка з каюти №10". Пишуть, що трилер буде доступний для перегляду вже цієї осені. В головній ролі Кіра Найтлі.

Чекаю, бо книга сподобалася.

#анонс

Ось це так новинки від РМ!🤍

Отримали нову поставку від видавництва РМ з крутезними та цікавими книжками на будь-який який смак!🙌🏻

▫️Привіт, незнайомко- Кетрін Сентер
▫️Розгніваний Бог- Л. Дж Шен
▫️Так весело нам ще ніколи не було- Клер Ломбардо
▫️Спогади про нього- Колін Гувер
▫️Привіт, це Чарлі, або Переваги сором’язливих - Стівен Чбоскі

Сьогодні у мене ні на що немає ані сил, ані настрою - тому я не пішла в зал, купила відро морозива і майже залпом прочитала цілу книжку. "Привіт, це Чарлі!" Стівена Чбоскі виявилася ідеальною під таку задачу.

Це рік з життя дев'ятикласника. Роман в листах, які він пише одній людині, описуючи своє життя, переживання, про дружбу й закоханості, перший секс і перші зради - ну, що там ще хвилює людей у такому віці. Кожен лист починається словами "Привіт, це Чарлі", і разом це складається в щоденник.

Це 90-і в Америці, тому там платівки, провідні телефони, ніякого інтернету, багато тодішньої музики й фільмів. А ще, звісно, наркотики й бухло і трохи гейства у період, коли це ще не було мейнстрімом.

Навряд це прямо типове життя підлітка, бо у нього забагато травм: неназване психічне захворювання, смерть тітки, самогубство, найближчого друга (це не спойлер, бо про це кажуть на перших сторінках), і ще кілька ситуацій, які не назвеш пересічними.

Але водночас це переконливий і проникливий зріз життя тодішньої молоді (і думаю, що окрім зовнішніх атрибутів, у нинішньої молоді проблеми й спосіб мислення не надто відрізняються). Це той період життя, коли емоції ще чисті й яскраві, у світі багато дивного й незрозумілого, ніфіга не ясно, що роблять і думають собі дорослі, і хочеться відчувати життя кожною клітинкою.

У ту мить, присягаюся, ми були безмежними.

Але при цьому відчуваєш, що ти вже не дитина, і світ, на жаль, складніший, аніж хотілося б - і доведеться в ньому розбиратися.

Я подумав, що колись ця малеча виросте. І робитиме те саме, що й ми. І настане день, коли вони почнуть з кимось цілуватися, але тепер їм цілком вистачає санчат і гірки. Як би чудово було, аби людям завжди вистачало лише санчат і гірки, але ж ні.

Спочатку книжка здавалася мені простуватою, але дедалі більше затягувала й викликала симпатію своєю відвертістю, глибиною емоцій і не-крінжовістю, і врешті важко написати про неї хоч щось погане.

Сподобалося, як описане поступове пізнання світу й людей довкола: тут без спойлерів не напишеш, але герой робить помилки через своє нерозуміння, свариться з близькими, а потім аналізує ситуацію й розбирається, як все влаштоване. Щось виправляє, щось ні. Десь іде далі, а щось лишає у ньому слід.

Як дитина, що вчиться ходити, вдаряється об ліжко, але підводиться і йде далі - вже з усвідомленням, що кути ліжка краще оминати.

Я хотів сміятися. Чи розгніватися. Чи знизати плечима на те, якими дивними бувають люди. І передусім - я сам.

А ще тут усі дарують одне одному книжки, тому багато різноманітних відсилок до світової класики - від Великого Гетсбі, Айн Ренд та "Вбити пересмішника", до Берроуза, Керуака й Камю. Бо це якраз той вік, коли таке для себе вперше відкриваєш (майже ніфіга не розумієш, але серйозно переконаний, що десь там містяться усі Відповіді).

Чудова історія-дорослішання на кілька приємних годин. Зайшло, і дитині дам прочитати, коли підросте )

#непозбувний_відгук