Привіт, коти!

Почнемо серію постів про Саунь

Так-так, Саунь, не Самайн, я не помилилася☺️

Так, слово цього свята пишеться як Samhain. Воно й досі є назвою місяця «Листопад» в Ірландії. Якщо читати це слово по-ірландськи, воно звучатиме як «Саунь», з наголосом на перший склад.

Якщо на YouTube шукати іноземні відео про Samhain, ви помітите, що англійці, французи й німці вимовляють його як «Саунь».

Тож звідки взявся «Самайн»? Усе почалося з радянського перекладача Олексія Смирнова, який першим перекладав ірландські міфи, ймовірно, з англійської.

Зустрічаючи незнайомі слова, він перекладав їх побуквено. Так з’явився «Самхейн», а згодом і «Самайн». Однак, це неправильно, оскільки сучасні дослідження кельтологів знають правильну вимову.

Але досить про назву, давайте більше говорити про те, що взагалі це свято значило для людей того часу.

Для звичайних людей, робітників і фермерів, Саунь був святом перегону худоби з літніх пасовищ у зимові стійла.

Під час перегону худоби також відбирали й забивали старих або зайвих тварин, яких планували їсти взимку. Тому Саунь можна вважати святом забою худоби, що пояснює велике застілля — м’яса було вдосталь.

Після Сауня не можна було збирати врожай, включаючи ягоди та гриби, адже вірили, що злі духи вже зіпсували все на кущах, і вживати їх небезпечно для здоров’я.

Для робітників Саунь був періодом перепочинку між літньою роботою та підготовкою до важкої зими. Це був час відпочинку, під час якого можна було не працювати, як своєрідні «вихідні» перед найскладнішим періодом року — зимою