Щойно йшов в сільський магазин за цигарками, напроти якого з піддонів зроблено пару лавок, де я іноді люблю посидіти, подумати над життям. Цього разу поруч каталися на роликах діти, за якими слідкувала їхня мати. З нею в мене завязалась розмова. Як виявилось, що вона адепти якоїсь церкви, я до кінця не зрозумів якої, зо вона пройшла онлайн курси: місіонерські, капеланські та ще якісь. Поговорили з нею, що без Бога життя нема. Вона дуже впевнено мені доводила, що в її селі немає прильоті, тому що вона молиться дуже багато про це, і навіть коли була в Польщі на початку повномасштабки по телефону своїй рідні казала якомога більше молитись. Діти - років по 9-10 теж доволі набожні, дівчинка намагалась також долучитись до розмови і постійно казала, що все тільки в руках Бога. Мати пішла куховарити, а повернувся до магазину аби купити солодощів дітлахам. Спаси Господи жителів цих багатостраждальних земель