В 1949 році Маґрітт розвинув ідею розмови з літературою на серії полотен під назвою "Імперія світла" із відсилом до вірша Поля Нуже. До серії увійшло 17 версій зображень сільського ландшафту, на яких денне небо висить над нічною вулицею, недоречно освітленою ліхтарем у нижній частині картини. У телевізійному інтерв'ю 1956 року Маґрітт описав картину так: "Це нічний пейзаж і світле денне небо. На вулиці ми бачимо ніч, а на небі - яскравий день. Мені видається, що таке втілення дня і ночі нас і дивує, і тішить. Я називаю цю силу "поезією".

Час від часу митець позичав назви літературних творів, щоб "підсвітити" сенс своїх полотен, наприклад, "Вибіркові спорідненості" Ґете, "Небезпечні зв'язки" П'єра Шодерло де Лакло, "Квіти зла" Шарля Бодлера та "Сполучені посудини" Бретона.

Фрагмент з книги "Це Маґрітт", Патрішіа Аллмер

〰️ Муза&Селінджер