Що з економікою?

«Я нагадаю, що кожен попередній рік ми в бюджеті планували значно нижчі видатки на сектор безпеки і оборони, ніж по факту виходило на кінець року. Минулого року ми додали пів трильйона всередині року. 

У 2025 році витрати на сектор безпеки та оборони закладені лише на 3% більше, тоді як прогнозована інфляція – 9%. Це означає, що в реальних гривнях фінансування зменшиться на 6%. Чи означає це, що ми купимо на 6% менше зброї чи скоротимо фінансування армії? Звісно, ні.

Ми традиційно закладаємо бюджет із консервативною оцінкою видатків, а потім коригуємо його в середині року залежно від міжнародної допомоги. З цих $25 млрд, я думаю, що мінімум $5-7 млрд 一 це видатки, які Мінфін і Кабмін вже тримають в голові», 一  каже Володимир Цабаль.

«Якщо ми візьмемо, наприклад, Мозамбік, це один із найбільших видобувників і переробників титановмісних мінералів у світі, то у них електроенергія займає 13-15% у собівартості. В Україні ж у структурі собівартості електроенергія займає від 30 до 42%. Тобто ми вже на самому початку не маємо конкурентних переваг у цьому напрямку.

[В Китаї] ціна на електроенергію на один мегават-годину може бути $65-74 для спеціальних індустріальних партнерів, а для промислових споживачів – $84. А в Україні – €120», 一 каже Єгор Перелигін.

«Як ми можемо залучати інвестора, якщо інвестор навіть дистанційно не може подивитися на те, що у нас є?», 一 каже Єгор Перелигін. 

«Літієва індустрія для України це "кіт у мішку". Наші поклади літію не найкращої якості – проблема у мінералогії, хімічному складі та локації. Немає сенсу вкладатися в напрямки, які заздалегідь програють», 一 пояснює пан Перелигін.

«Якщо ми хочемо залучити системних інвесторів, за це держава може заплатити. Подивіться, скільки Китай інвестував грошей в дотації та субсидії для сектору будівництву електромобілів 一 більше $200 млрд у різних інструментах. Якщо ми хочемо щось будувати, то ми не можемо нічого не робити і вважати, що тільки ринок все врегулює», 一 додає пан Перелигін.

«Деталі будуть оприлюднені найближчими днями. Це буде контракт на один рік», 一 розповів Зеленський в інтервʼю Reuters.

«Це був фактично єдиний виробник якісного коксівного вугілля в Україні. Шахтоуправління "Покровське" покривало майже всі потреби країни. Якщо зараз зупинилося виробництво 一 це +2,5 млн тонн імпорту щороку. А це, фактично, $500 млн 一 втрати економіки на рік.

Для Метінвесту це була перлина в їхніх активах 一 вона приносила третину прибутків підприємства за рік 一 $200 млн EBITDA [обсяг прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків тощо 一 ЦЕС])».

«Чистий прибуток Шахтоуправління "Покровське" в першому півріччі був біля 4 млрд грн, з них 700 млн грн податки», 一 додає Денис Саква.

«Високоякісне коксівне вугілля використовувалося для виробництва коксу, який, у свою чергу, є критично важливим для виплавки чавуну. Частина цього чавуну експортується, інша — використовується для виробництва сталі в Україні. Зростання витрат на імпортне вугілля автоматично підвищить собівартість продукції на всіх етапах виробничого ланцюга.

На це накладається підвищення цін на електроенергію та газ. В Україні вже відчувається дефіцит газу. Якщо в попередні роки ми могли використовувати запаси зі сховищ, то цього року, ймовірно, доведеться нарощувати імпорт. А це додаткові витрати: ціна на газ у Європі вже перевищує $500 за тисячу кубометрів, тоді як минулого року вона трималась на рівні близько $300».

«За логікою Трампа, США – достатньо велика економіка, аби диктувати правила гри глобальним торговим пантерам. Після завершення Першої світової війни, США вже представляли значну економічну силу. Smoot-Hawley Tariff Act 1930 мав захистити американських фермерів та промисловців від іноземної конкуренції. 

Цей закон значно підвищив мита на понад 20 000 імпортних товарів, збільшуючи середній тариф приблизно на 20%. Утім, сучасне дослідження показує, що більшість країн запровадили мита на набільш значущі статті американського експорту у відповідь на американський протекціонізм, і експортні галузі США серйозно постраждали. 

Результати підвищення мит були прямо протилежні до бажаних. Отже, навіть для такої багатої і могутньої країни, як США, було б помилкою вважати, що вона може безкарно розпочати торговельну війну», 一 коментує старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

«Світове виробництво рідкоземельнмх елементів (скандій, ітрій, лантан та елементи-лантаноїди), складає лише 354 тис. т, з яких 68% припадає на Китай, 12% – на США та 5% – на Австралію.

Запаси цих елементів оцінюються в 110 млн т, з них на Китай припадає 44 млн т, на В’єтнам – 22 млн т, на Бразилію – 21 млн т, на Індію – 7 млн т, на Австралію – 6 млн т, на інші країни – 10 млн т», 一 розповідає старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.

«Наприклад, ти підприємець або маєш велику зарплату і ти надав підтвердження своїх доходів в банку, то до тебе не буде жодних питань», 一 пояснює в етері Українського радіо старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай. 

«Якщо є підтвердження волонтерської діяльності документальне, то банки не застосовуватимуть ці обмеження. 

Цей меморандум передбачає застосування банками жорсткіших обмежень до переказів. Перша хвиля була застосована ще минулого року і ми бачимо, що ніяк це зборів і волонтерської діяльності не зачепило. 

Для всіх волонтерів, які давно працюють і не для галочки отримали статус волонтера – банки для них усіх зробили виняток і вони від цього не потерпають», — пояснює Юрій Гайдай.

«Економіка зростатиме завдяки інвестиціям у відбудову енергетичних та виробничих потужностей, м’якій фіскальній політиці, пожвавленню внутрішнього попиту, а також нарощуванню виробництва через збільшення врожаїв. З поверненням економіки до нормальних умов функціонування розпочнеться й поступове повернення мігрантів, що теж підтримає зростання ВВП».

«Станом на зараз, Комісія не опублікувала жодної позиції, що проливала б більше світла на майбутнє українського сільськогосподарського експорту до ЄС.
Отже, торгові обмеження, ймовірно, повернуться, а квоти та ставки мит значною мірою залежатимуть від зусиль українських перемовників», 一 коментує старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.