⚔️ Сучасна Українська Поезія (СУП)


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Книги


▪️ Розвиваємо та популяризуємо українську поезію. 🍷
▪️ Поетичні читання у Києві: @ursus_poetry
▪️ Наші чати критики віршів: @tanok_salamandr і @litflib
▪️ Куди піти? Київ: t.me/+7X7sh-DxTKVjM
▪️ Поетична майстерня: @poets_ua
facebook.com/ukrainepoets

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Книги
Статистика
Фильтр публикаций


Репост из: Поліна Шишлевська
🎄 Друзі, скоро різдвяно-новорічні свята і у мене виникла ідея!

Закликаю всіх охочих записати декламацію свого улюбленого вірша поета або поетки UrsusPoetry! Давайте зробимо подарунок один одному і приємно порадуємо🎁☺️

Якщо бажаєте зробити декілька - супер! Скидайте все мені в пп @polinashshsh
і на Різдво я зроблю підбірку ваших відео❤️


Я гойдаюся у тобі (відчуваєш?) хвилею, хвилею,
морем всередині, знаєш, таким прозорим, до самого дна прогрітим.
Я скаженію, дурію, бурхливію,
коли не потрапляю з тобою в один досконалий ритм.

І наші човни ледве-ледве тримаються на плаву,
тіло моє хитке каламутить, у порох його розмелюють жорна.
Я хитаюся у тобі, я реву,
і твій голос стає відлунням цього шторму.

А шторм – то штука проста і до болю чесна.
З розгону ранюсь твоїми скелями кам’янистими,
наражаюсь на тихі балтійські сосни, зав’язлі в піску прибережнім,
в пошуках вогнищ кидаюсь на тебе тілом вологим, вистиглим,
і, ясно, знаходжу. По нас узбережжя вкриває вологий дим –
переплетення наших душ, наших доль гіркувата мішанка.
Я у тобі (відчуваєш?) хвилею, морем – лагідним і ясним –
влягаюся тепло і стишено.

Олексій Чупа


Репост из: кошкіна вірші і нюдси
батькам іще немає тридцяти.
і ми з тобою знову разом,
знову діти.
і мамин ремінь перетвориться на квіти.
і мамин ремінь перетвориться на квіти.

а нам іще немає десяти.
і ти мені найближча від усіх.
дитячі крики перетворяться на сміх
дитячі крики перетворяться на сміх.

я памʼятаю, так все і було:
летіла в голову пательня, і в польоті
перетворилася на квіти польові,
що пахнуть солодко, аж до нудоти.

і я лежу на килимі у спальні,
сліди червоні тануть на руці.
і не від болю я блюю в вбиральні.
і на татуювання перетворяться синці.

дитячий погляд - вільний від печалі.
і все іще так просто поміняти.
щасливий тато і щаслива мати.
і ми з тобою ідемо за руку,
не знаючи що далі.


Лагідна осіння позолота.
Аж незрозуміло, що по чім...
Хлопчик...Очі...Випадкове фото
З кошеням на дужому плечі...
Ти не знати, до чи після бою
Узяла й заселфила, судьбо,
Він на фото був самим собою,
Схожим і на Бога, й на любов...
Погляд в осінь чорнобузинову,
В неминучість перших холодів,
І мовчання, схоже на розмову
З розпачем наляканих світів.
Знов Дніпро ховається у плавні,
І путивлі в кожному дворі,
Плачуть молоденькі ярославни
В проминальнім смутку прапорів,
Щебіт перелітної синиці,
І штрих-коди втомлених садів...
Вкотре забрехалися лисиці
На одчайну відданість щитів.
Знову вороги за ворогами,
І за ворогами вороги,
І стають прийдешніми боргами
Вчора неоплачені борги...
В Бога на живих, напевно, квоти.
Плачуть ярославни і дощі...
Зостаються передсмертні фото
З кошеням на лагіднім плечі...
Знимка випадкова з інтернету,
Світ, що ні на хвильку не притих.
Вчора закопали в цю планету
Ще одного з вічно молодих...

Богдан Томенчук


Репост из: 🩸UrsusDonor (Донори Крові – Київ)
🩸 Потрібне авто для транспортування крові

🚑 UrsusDonor у своїй діяльності зіштовхнулися із проблемою транспортування. До сьогоднішнього дня ми використовували свій особистий автомобіль, але зараз він потрібен чоловікові голови організації на службі (служить медиком в рядах 72 ОМБр з березня 2022 року) і більше не може використовуватися для забезпечення цілей організації.

😥 Наша діяльність поки що заморожена, оскільки ми працюємо на виїздах по різних населених пунктах. Просимо Вашої допомоги у придбанні недорогого вживаного автомобіля для волонтерської організації "UrsusDonor", щоб ми могли і надалі збирати кров на потреби Києва, області, фронтових та прифронтових лікарень.


Ціль: +-200 000 грн

🏦 Номер картки організації (ПриватБанк): 5169335104505827
🏦 р/р (IBAN) організації UA913052990000026008015033197
ЄДРПОУ 45639348
Призначення платежу (ОБОВ'ЯЗКОВО): благодійний внесок


🏦 Допоміжна монобанка: https://send.monobank.ua/jar/T7PhP7yHj
💳 Картка банки: 4441 1111 2819 9225

Допоміжна банка відкрита на ім'я нашої подруги, талановитої сумської поетеси Тетяни Осіпенко. ❤️😊


Репост из: Поліна Шишлевська
Тут є хтось із Запоріжжя чи з хорошими знайомими із Запоріжжя, хто може/хоче здати в оренду квартиру?


Прошу репост по чатам!!!
Писати мені @polinashshsh


Репост из: Поліна Шишлевська
Сьогодні вийшов дуже щемкий і теплий вечір в Мороці.
Була поезія і цікаві питання від Веронічки, так би мовити, відбувся міні-ПЕС☺️

Вероніка, я і Аміша - ми давно виступаємо на поетичних читаннях і тому сьогодні хочеться більше сказати про новеньких:

Олег Карачевський - не вперше у нас, але буває досить рідко, тому записую його, поки що, у «новенькі». Виступ був артистичний і в деяких місцях трохи заставив дівчат червоніти☺️ І, звісно, були розмови про велосипед)) хто у курсі, той в курсі)

Vira Volg виступала у нас вдруге, але її виступ в першій і другій частині вечору був максимально щемкий.
Після першого ми всі зробили висновок, що:
1. Треба ходити на чек апи і вчасно лікуватися
2. Треба виписуватись, коли є внутрішнє переживання. Так дійсно легше переживати біль
А ще Віра - одногрупниця Іллі Чернілевського і читала його вірш💔

Атмосфера на вечорі була настільки сповнена довіри, що подруга Віри Анна теж поділилася своїм одним віршем. По правді сказати, він дуже болючий, але я рада, що вона це зробила, бо це одначає, що ми робимо все правильно і люди можуть відкриватися на повну на вечорах.

Ще одна дебютантка на сьогоднішньому вечорі - Олександра. Багато хто зі спільноти знає її, як просто слухачку і лише сьогодні вона вперше виступила у нас (за допомогою мого маленького пендєля прохання😇) Я дуууууже рада, що Алєксашку тепер можу спокійно записувати у виступаючі, бо було дуже артистично і потужно.
Мушу зазначити, що вона є взірцем тієї молоді, яка топить за розвиток сучасної української культури не зважаючи на те, що її оточення, на жаль, стоїть осторонь. Я щиро бажаю тобі успіхів, Саш❤️🫂

Олег Швачко. Людина, яку я особисто вважаю своїм янголом-охоронцем в моїх зборах і підтримці (Вероніка теж підпишеться під цими словами). Він сьогодні теж вперше зачитав свій власний вірш. Я скажу лише одне: це нарешті сталось! І я хочу тебе чути на вечорах ще! 🫂🫶🏻

В кінці хочу додати дуже важливе: сьогодні на вечорі збір Вероніки досягнув свого екватору і тепер попереду друга половина величезного збору.
Будь ласка, задонатьте на основну банку або візьміть допоміжну на будь-яку суму.
Не будьте осторонь зборів своїх колег-поетів❤️


Репост из: Рудий:
Ну що, з першим днем зими!)


Може сприймати життя простіше?
Просто ловити осінніх сов,
Кожен своє напише,
Кожному значно гірше,
Знаходити залишки тиші,
В гулі чужих розмов….

Може любити, як перед смертю?
Розтерти себе на пил?
Душі давно подерті,
Хоч би не марні жертви.
Просто часОм повЕртай,
В нетрі нових могил…

Може прибрати свої кордони?
Взяти в обійми рук?
Пише з нас час ікони,
Бʼється в окопах воїн,
Привиди, наче дрони,
Завжди летять на звук…

Може покинути власне тіло?
Випилятись уже?
Все, чого ми хотіли,
Всі, кого ми любили,
Душі давно дозріли,
Лиш проштрикни ножем…

Бризне нечуте червоним соком,
Запах приманить сов,
Так, ця війна на рОки,
Смерть на чотири бОки,
Плачуть твої пророки,
З тими, хто вже пішов…

Може, йдучи розсипати зЕрня?
Викує хтось серпИ,
Вродить десь поміж тЕрням,
Билися ж не даремно,
В тисячах наших Гернік,
Люди складуть снопИ…

Біле шитвО - шифрограма спІву,
Вузлики до, ре, мі,
Втримай себе до зрИву,
Грудень будЕ красивий,
Сови мишей ловили,
У цілковитій тьмі…

Василь Зима


Репост из: Київ літературний (UrsusPoetry)
📹 Долучайтесь до прямої трансляції з вечора Веронічки Мовчан у фейсбуці⬇️

👥 www.facebook.com/ukrainepoets/videos/940191071322116

🪖 Підтримати збір нашої ведучої Веронічки Мовчан на авто для роти розвідки 21 ОМБр (Сумський напрямок) можна за реквізитами. ⬇️

🫙 Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/3CUoAr9Bsf
💳 Картка банки: 4441 1111 2953 1913


Зможу.

Всі ці дерева, які на собі тримають небо,
всі ці мости і недобудов деталі —
все це існує ж якось без тебе?
Значить і я зможу жити без тебе далі.

Значить і я зможу спати у тому ж ліжку,
Засинали в якому рідними і прокидались живими.
Стіл припадатиме й далі на ту ж саму ніжку,
весни, як і до цього, змінятимуть зими.

Кожен шукає щастя своєю дорогою,
в кожного рани старі болять по-новому.
Ти коли доберешся на небо — просто спитай у Бога,
чи всі, кого я любила, знайшли дорогу додому?

Евеліна Ганська




Дощ

Знаєш, я обожнюю слухати дощ...
На органі затоплених літом дахів і вуличок
Небо створює
мелодію тиші.
І колись я міг чути її.
Коли єдиним та справжнім вікном у світ був не ноут,
а кілька вибитих часом дощок
на старому горищі…

Тоді сам собі я здавався таким малим,
А ціле небо, стікаючи, лишалось в долонях…
Весна ностальгічно пахла дитинством:
Мокрими вулицями, сміхом, озоном, і
старими книжками...

А час все непомітно сипався
Мов насміхаючись, тихо, безжально.

Літом дні стали непристойно довшими,
Пахло димом, випускним, коханням…
Як манну небесну, ловив губами дощ –
Небо всміхалось блакиттю. Востаннє,
Як виявилось.

Під осінь душа достигла, поважчала
Квіти без води пожовкли –
обсипались

Заглибившись у філософію про сенс життя –
Ділив світ на трьох: диван, віскі, Ніцше.
Замість погоні за щастям, обрав стеження
Як мрії збуваються самі по собі. В інших.
Час вибілював спогади.
Холоднішало.

Гарантійний термін життя – скінчився,
Довелось жити як є, думкою більшості

Потроху почав звикати.
Соціум видав диплом офісного співробітника
і настанови:
Заведи сім’ю. Дочок, синів –
стань мужиком.
Годі. Жити. Надіями.

Січень, ніч.
Я виходжу на балкон общаги і посміхаюсь,
а по обличчю течуть сльози.
Йде дощ...

Федір Рудий


Репост из: Вероніка Мовчан
мені снились пісні
казкові осінні
а на ранок розсіялись
то зима сумна панна
збирає жнива
моїм співом

вже схолола земля
і небесні дари
її вкрили
то зима сумна панна
себе звеселя
моїм співом

#поезіяверонічки




Репост из: Соля Сойка
Вона була з тих жінок, яких не брали ні слова ні стіни.
Він хотів її всюди, він хотів її завжди, постійно.
Вона була з тих жінок, яким моляться й страчують сміло
Вона була його демоном, Богом, вірою, джином і сіллю.

Вона була з тих жінок, яких кидають щоб потім не плакати
Яким зводять всі храми, щоб потім вести на розп’яття
Яких чекають, ненавидять, прагнуть і завжди згадують,
Коли сплять з кимось іншим в одноразових білих спальнях.


Репост из: Київ літературний (UrsusPoetry)
знову поет прибув на щиті,
встати у стрій у ви‌шній чоті,
щоб у її рядах боронити обрій.

памʼять у кро‌ві — давній сувій,
відповідь стра‌ху — втеча чи бій,
на‌кип ганьби,
чи честь,
що личить хоробрим.

сорому жала — гострі ножі,
скільки поляже,
щоби я жив?
скільки згорить,
щоб я писав при загра‌ві?

друже забутий, правда твоя —
поки поети гинуть в боях,
я себе так називати
не маю
права.

Ніколассон

#годнота


Репост из: Поетична терапія саме для тебе / Asia Eirena Poetry
Рі́вно рі́к ми ра́зом окре́мо
Звʼя́зані шта́мпами, до́лями, ни́тками,
Змо́рені ві́дстанню - Га́спидом ви́ткана.
Сме́рть ляка́ла, ті́льки даре́мно.

Бі́ль обо́м давно́ без різни́ці,
На́с не чіпля́ють страхи́ схарапу́джених,
Втра́тили вла́ду доля́рики Скру́джові.
Чі́льне: в се́рці до́сі зірни́ці.

Ма́ло ма́ть пере́тин світа́ми,
Ва́рто сплести́сь іденти́чними ці́лями.
Ві́ддано ві́римо, лю́бимо, мрі́ємо -
В пе́ршу зу́стріч вчи́лись в Сайта́ми.

Хо́ч епо́хи ста́вили та́вра,
Мі́сто чека́є невто́мно з обі́ймами,
Па́лене, ра́нене, ни́щене ві́йнами,
Зна́є: жду́ть святко́ві лита́ври.

Asia Eirena
26.11.2024

P.s. 18.09.2023 я зустріла кохану людину, а 23.11.2024 ми відсвяткували першу річницю подружнього життя - ситцеве весілля (я, труячи вдома тарганів, він, «подорожуючи» лісостепом)🥹
Вірш про цей рік від першої зустрічі і дотепер, про всі щасливі і важкі моменти, які ми пережили разом окремо❤️🫶🏻

P.p.s. Сайтама - головний персонаж аніме «Ванпанчмен»😁


рибко
Немо-вчи
батька любові
ніхто не вчив.
вчили ховати хліб,
не світити рум'янцем щік,
бо на червоне ганчір'я
завжди знайдеться бик.

про любов тільки пошепки,
щоб не впізнали голос
ті, що стоять на варті.
час на дрібниці —
причина його забрати.

намагався дізнатися
температуру серця,
було цікаво,
чи залежить вона від відстані
до домашнього вогнища,
та розбив градусник.
обережно, скло!
ніби пташка, вдаряєшся раз у раз.

твоїм демонстративно вирваним пір'ям
набивають подушки,
та впевнившись, що виконали батьківський обов'язок,
лягають спати.
накриваються ковдрами,
бо так само обскубане тіло мерзне.

яким боком впаде монета?
орел чи решта
життя проведена в камері
під надзором "інших"?
"сииир" без приводу лише в мишоловці.
треба платити.

подали ніжність.
занадто гарячою —
довго не втримати.
завтомовуєш подих
в моменти крихкої ласки,
бо як тільки обм'якнеш,
нарікатимуть на зітхання.

зупинись на світлофорі,
пропусти кілька автомобілів.
насправді
вони ніколи не закінчаться.
але ти почекаєш.
потерпиш.

навчиш терпіти своїх дітей,
переплавиш зношені лати в клинок,
рубатимеш мрії з плеча.
щодня поливатимеш
льодяною водою,
щоб загартувати
перед жорстокістю світу.
та... чи воно того варте?

рибко.

не мовчи.
зараз любити
маєш учити ти.

Гортензія
14 липня 2024


Репост из: Офіс Паші Броського 🥂
Поезія на яку ви заслуговуєте 🙂🥂
#вірші #мемасіки

Показано 20 последних публикаций.