ukrain1an ꑭ division

🇺🇦🇷🇺 Перша відкрита агресія РФ у бік України: Інцидент у Керченській
протоці

Рівно 6 років тому, 25 листопада 2018 року кораблі ВМС України здійснювали перехід з Чорного до Азовського моря. В районі Керченської протоки їх зупинив російський танкер, що перегородив прохід під побудованим окупаційною владою керченським мостом.

Українські кораблі зазнали нападу з боку сил ВМФ Росії та її Берегової охорони – було протаранено буксир «Яни Капу», а поза 12-мильною зоною були обстріляні артилерійські катери супроводу.

Усі три українські судна було захоплено росіянами, під час чого у полон потрапили 24 моряки, 6 із яких були поранені.

Того ж дня відбулося екстрене скликання засідання РНБО для обговорення введення воєнного стану. Наступного дня, 26 листопада, було затверджено рішення про його запровадження строком на 30 днів.

Цей інцидент став першим випадком військової агресії Росії проти України, який вона скоїла безпосередньо під власним державним прапором.

У результаті бою російські війська захопили буксир та обидва броньованих катери, які згодом були відбуксовані в Керч.

Фото 1: Отвір від влучання снаряду у рубці БК «Бердянськ».
Фото 2: Захоплені українські катери і буксир у м. Керч, 27 листопада 2018 р.
Фото 3: Схема подій на основі даних ФСБ РФ (трикутник) та ВМС України (коло).

ukrain1an ꑭ division

🟥🇨🇱 День народження Піночета

Сьогодні, 25 листопада 1915 року народився Августо Піночет – ідейний противник ультралівих та людина, завдяки реформам якої Чилі розквітло та стало найпередовішою державою Латинської Америки.

Viva el Presidente!

Фото: Генерал Аугусто Піночет відзначає 80-річчя, Сантьяго, 26 листопада 1995 р.

ukrain1an ꑭ division

🟧 Помаранчевий Майдан: Початок

Шлях до компромісу через демонстрацію народної волі – це єдиний шлях, що допоможе нам знайти вихід із цього конфлікту.

— Комітет національного порятунку про Помаранчеву революцію

Сьогодні, 24 листопада Україна згадує події, які змінили її історію назавжди. Помаранчева революція стала першим проявом громадянського волевиявлення у питанні українського політикуму: в ході фальсифікацій на виборах 2004 року перемогу здобув Віктор Янукович, що не було визнано як Виборчою Комісією так і самим народом.

Про перемогу "регіонала" стало відомо ще вночі з 23 на 24 листопада. Тоді ЦВК оголосило списки, які прямо вказували на перемогу провладного кандидата, але ці показники різко відрізнялися від даних екзит-полів декількох груп соціологів, які відразу після закінчення голосування оголосили про перемогу іншого кандидата. Прихильники Ющенка та іноземні спостерігачі з Європи й США відразу ж заявили, що вибори проведені із численними порушеннями, а такі радикальні розбіжності результатів можуть бути спричинені виключно шляхом підтасування голосів.

Переговори між владою та опозицією зайшли у глухий кут, оскільки на переконання другої не могло бути інакшого результату переговорів, окрім як проголошення свого лідера президентом. Ющенко вийшов на контакт із чинним президентом Леонідом Кучмою, бажаючи мирним шляхом домогтися визнання своєї перемоги, але, після оголошення остаточної перемоги Януковича, голова опозиції виступив перед своїми прихильниками в Києві, закликавши їх почати «Помаранчеву революцію» і за допомогою страйків паралізувати діяльність уряду, змусивши владу не визнавати результати виборів.

На заході України, в Києві й ряді інших міст та обласних центрів почалися мітинги в підтримку кандидата від опозиції. Основною ареною народного невдоволення став Майдан Незалежності, де зібралося, за різними оцінками, від 100 до 500 тисяч протестувальників з усієї країни. Мітинги й пікети проходили також перед будинками Адміністрації Президента, Верховної Ради, уряду тощо. Відмітним знаком демонстрантів став помаранчевий колір – головний символ передвиборчої кампанії Ющенка.

Міська влада Києва, Львова та декількох інших міст відмовилися визнати законність офіційних результатів виборів, а сам Віктор Андрійович склав із трибуни Верховної Ради урочисту присягу перед народом України в якості новообраного президента.

Фото 1: "Ніч Непокори", 23-24 листопада 2004 р.
Фото 2: Демонстрація у Києві, 24 листопада 2004 р.
Фото 3: Демонстрація у Львові, 24 листопада 2004 р.

ukrain1an ꑭ division

🟥 Відібране у розкуркулених селян зерно

Фото: село Удачне, Донеччина, 1930-ті роки.

ukrain1an ꑭ division

🟥🕯 Голодомор — геноцид українського народу

Сьогодні в Україні вшановується день пам'яті про Голодомор – свідомий геноцид української нації, вчинений більшовицькою верхівкою СССР. Голодомор був цілеспрямованою заходом ВКП(б) та керівництва УРСР, розрахованим на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення українських селян, що боролися з колективізацією. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України втрати внаслідок Голодомору в 1932-1933 роках становлять від 4,5 до 7 млн осіб.

У 1928 році керівництво СРСР оголосило курс на колективізацію — об’єднання індивідуальних приватних селянських господарств у колективні господарства державної власності. З огляду на сильне почуття індивідуалізму українських землеробів, в Україні насадження колгоспної системи викликає протести. Лише з відкритих джерел відомо про близько 4-х тисяч масових виступів селян проти колективізації більшовиків.

Голова РНК УСРР Влас Чубар доповідав В'ячеславу Молотову та Йосифу Сталіну про становище в сільському господарстві УСРР. За його підрахунками, на той момент в Українській СРР уже можна було нарахувати мінімум 100 районів, замість 61 станом на початок травня, які зривали план весняної сівби. Ці ж райони, на його переконання, надалі зриватимуть обробку і збирання врожаю. Не бажаючи втратити Україну, сталінський режим вибудував план винищення частини української нації, замаскований під плани експропріацію хліба державою. Йшлося про повне вилучення всіх запасів зерна з подальшою конфіскацією інших продуктів харчування та майна.

У період 30-х років політика колективізації в Україні зазнала краху. Селяни масово лишали колгоспи, забираючи із собою власне майно: худобу, інвентар, зароблене збіжжя. Для збереження колгоспів і майна у руках держави 7 серпня 1932 року режим прийняв репресивну постанову, яка в народі отримала назву «закону про п’ять колосків». Кремль створив умови життя, розраховані на знищення значної частини української нації, шляхом повного вилучення всіх продуктів харчування. Постанова ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР від 22 січня 1933 року за підписами Сталіна і Молотова заблокувала українців в межах голодуючої території, заборонивши виїзд із УСРР і Кубані. До жодного іншого адміністративного регіону СРСР чи республіки подібного рішення не було застосовано.

Навесні 1933 року смертність в Україні набула катастрофічних масштабів. Тоді щодоби мученицькою смертю помирало 28 тисячі осіб, щогодини – 1168 осіб, щохвилини – 20. В цей час більшовики надали Україні продовольчі позики. Але якщо вони й надходили до села, то надавалися переважно у формі громадського харчування і лише тим колгоспникам, котрі ще були здатні працювати та жити в польових станах.

Єврейська верхівка компартії, котра становила переважну більшість, свідомо знищувала українську націю, про що варто наголошувати не тільки у пам'ятні дати, а й кожного дня, як і через повагу до загиблих мучеників, так і через сучасне становище політичних еліт, яке ніяк не можна назвати принципово іншим. Але, крім цього, також варто пам'ятати, що серед тодішньої номенклатури траплялися і не такі численні, але не менш огидні приклади української самоненависті та зречення українства від, здавалося б, етнічних українців вельми шляхетного походження.

Найяскравішим прикладом подібного є син письменника Михайла Коцюбинського Юрій, організатор масових вилучень зерна та каральних дій під час хлібозаготівель. Також схожими прикладами можуть слугувати Володимир Затонського, який боровся з "українським буржуазним селянством", та Антон Приходько, що встановлював плани вилучення зерна та підтримував репресивні заходи проти селянства.

Згадуючи та оплакуючи жертв цієї жахливої трагедії, ми маємо засвоїти, що поміж численних зовнішніх та прийшлих ворогів, на жаль, існують і внутрішні паразити, які так і чекають найнесподіванішого моменту, аби вчепитися у власний же знекровлений народ.

Голодом вбивали нашу свободу. Не підкорені у 33-му – непереможні сьогодні!

ukrain1an ꑭ division

🟥 Британська та американська газети про голод в Україні

Поки Україна зберігає свою національну єдність, допоки її люди продовжуватимуть думати про себе як про українців і прагнути незалежності, доти Україна становить серйозну загрозу для самого серця радянської влади.

Не дивно, що комуністичні лідери надали найбільшого значення русифікації цього незалежного члена свого «Союзу Республік», вирішили переробити його відповідно до свого зразка єдиної російської нації.

Фото 1: Daily Express, випуск за 6 серпня 1934 р.
Фото 2-3: Chicago American, випуски за 4 березня та 25 лютого 1935 р.

ukrain1an ꑭ division

🟥🇺🇸 «НЕГРИ, ОБЕРЕЖНО
НЕ ХОДІТЬ НА КОМУНІСТИЧНІ ЗБОРИ»

Проплачені організатори заради комуністів лишень намагаються заманити негрів у біду. Алабама є хорошим місцем для життя хороших негрів, але це погане місце для негрів, які вірять у СОЦІАЛЬНУ РІВНІСТЬ.

Ку-клукс-клан Спостерігає за вами.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Кажіть комуністичним лідерам, щоб йшли. Про всі збори комуністів повідомляти
Ку-клукс-клану
Поштова скринька 651, Бірмінгем, Алабама.

Фото: Постер ККК, Бірмінгем, Алабама, США, 1933 р.

ukrain1an ꑭ division

🟥🇺🇦 ОУН та Антибільшовицький блок народів

У ці дні, 81 рік тому, 21-22 листопада 1943 за ініціативою ОУН у селі Будераж в Здолбунівському районі Рівненщини, в умовах найсуворішої конспірації відбулася Конференція поневолених народів сходу Європи і Азії.

На ній зібралися 39 представників 13 народів, що були «поневоленими радянською імперією». Серед них було 5 українців: Ростислав Волошин, який головував на Конференції, Яків Бусел, Омелян Логуш, Дмитро Клячківський та Катерина Мешко. Крім офіційних делегатів також прибув головнокомандувач УПА Роман Шухевич.

На Конференції було представлено по 6 грузин та азербайджанців, 5 узбеків, по 4 татарина та вірменина, по 2 білоруси та осетини. Також були присутні по одному представнику казахів, черкесів, кабардинців, чувашів та башкирів.

Учасники прийняли Постанову і Відозву, що заявили про необхідність «створення спільного комітету народів Східної Європи і Азії, який буде координувати всі національно-революційні сили цих народів, виробить єдину лінію боротьби зі спільним ворогом, єдину тактику боротьби та у відповідний момент кине клич до одночасного повстання всіх поневолених народів».

Ідеї, висунуті на конференції, знайшли своє втілення і розвиток у створенні Антибільшовицького блоку народів (АБН), з метою формування націоналістичних рухів на теренах СРСР та об'єднання їх зусиль у боротьбі зі спільним ворогом – більшовицькою чумою.

Фото 1: Роман Шухевич, Дмитро Грицай та Катерина Мешко на Конференції.
Фото 2: Головуючий на Конференції Ростислав Волошин.
Фото 3: Емблема Антибільшовицького блоку народів.
Фото 4: Плакетка Антибільшовицького блоку народів, яку відкрив Ярослав Стецько у Бредфордському соборі в Західному Йоркширі.

ukrain1an ꑭ division

😆🇭🇺 Віктор Орбан коло Стіни плачу

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан став першим із лідерів держав ЄС, хто офіційно відвідав Стіну плачу.

Фото: 20 липня, 2018 р.

ukrain1an ꑭ division

🟥🇺🇦 Річниця розстрілу нескорених вояків УНР більшовиками під Базаром

Перед розстрілом їх заводили в клуню та роздягали. Потім підводили до ями і стріляли по них із кулеметів.

Під час Другого зимового походу, уранці 17 листопада неочікувано для бійців УНР зав’язався масований та жорстокий бій. Українцям протистояла Кримська кавалерійська дивізія Котовського, сформована з туркестанських частин. Ворог значно перевершував сили повстанців.

Українські вояки билися до останнього набою, але червоній кінноті все ж вдалося розділити українську колону на декілька частин і розбити її. Котовці рубали нещадно – і тяжко поранених, і беззбройних їздових. У нерівному бою загинули понад 400 повстанців, 537 потрапили в полон.

Коли Котовський запропонував полоненим перейти на бік ворога, рядовий Степан Щербак мовив:

Я – козак 6-ї Січової стрілецької дивізії Щербак. Від себе і козаків, яких я знаю, кажу вам: ми знаємо, що на нас чекає, і ми не боїмося смерті, але до вас служити не підемо!

18 листопада їх перевели до містечка Базар, де почалися перші допити. Тих, хто відповідав українською, наказували розстріляти. Смертні вироки були виконані рівно 103 роки тому, 21 листопада 1921 р.

ЧК постановило розстріляти як "злісних бандитів" 359 осіб. Могилою для вояків Армії УНР стала глибока яма, яка напередодні була викопана ними ж з допомогою місцевих селян за чекістським наказом.

Листопадовий рейд від початку майже не мав шансів на успіх, завчасно ставши актом відчайдушного героїзму.

Фото 1: Розстріл солдатів УНР під Базаром, 21 листопада, 1921 р.
Фото 2: Вшанування героїв біля меморіалу, село Базар на Житомирщині, 19 листопада 2017 р.

ukrain1an ꑭ division

🟥🇮🇱 Розмальований "вандалами" пам'ятник на могилі Маркса

Меморіал більшовицькому Голокосту 1917-1953, 66.000.000 загиблих

Архітектор геноциду, терор + гноблення, масові вбивства

Доктрина НЕНАВИСТІ

Ідеологія голодування

Єдиний Голокост, що має турбувати українців.

Фото: могила Карла Маркса, Гайгейтський цвинтар, Лондон, лютий 2019 р.

ukrain1an ꑭ division

СВО, ітогі

ukrain1an ꑭ division

🇺🇦 Проголошення Української Народної Республіки

Пізно ввечері 20 листопада 1917 р. Мала Рада Української Центральної Ради зібралася на засідання з метою проголошення ІІІ Універсалу. Скликав її особисто Грушевський. За ІІІ Універсал проголосувало 42 з 47 членів Ради. Після його зачитування учасники засідання заспівали майбутній державній гімн «Ще не вмерла Україна» та прочитали «Заповіт» Шевченка.

ІІІ Універсал проголошував Українську Центральну Раду та її уряд — Генеральний Секретаріат єдиною владою на українських землях. Вони охоплювали Київську, Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську. Харківську, Катеринославську, Херсонську й Таврійську (виключаючи Крим) губернії. Документ закріплював основні демократичні права і свободи та передавав поміщицькі, церковні, удільні та інші землі «усьому трудовому народу».

Також він призначав вибори до Українських Установчих зборів та декларував формальну федеративність з Росією: «Не відділяючись від республіки Російської і зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Республіка Російська стала федерацією рівних і вільних народів».

Фото 1: Проголошення Універсалу на Софійській площі, Київ. У центрі – Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко.
Фото 2: Третій Універсал Української Центральної Ради.

ukrain1an ꑭ division