Микола Зеров з дружиною Софією та сином Костянтином(Котик)
Костянтин помер від скарлатини 1 листопада 1934 року, Микола Зеров був вимушений ховати сина сам тому що дружина була в лікарні у важкому стані. На цвинтар прийшли лише двоє студентів та двоє колег Миколи. Одним з них був відомий театральний критик та літературознавець Авраам Гозенпуд, який вже пізніше пригадував, що Микола тоді читав давньоримські вірші над свіжою могилою сина. Коли вони вже повернулись додому Зеров пояснив це так:
Костянтин помер від скарлатини 1 листопада 1934 року, Микола Зеров був вимушений ховати сина сам тому що дружина була в лікарні у важкому стані. На цвинтар прийшли лише двоє студентів та двоє колег Миколи. Одним з них був відомий театральний критик та літературознавець Авраам Гозенпуд, який вже пізніше пригадував, що Микола тоді читав давньоримські вірші над свіжою могилою сина. Коли вони вже повернулись додому Зеров пояснив це так:
"А хіба важко зрозуміти, що я ховаю не лише Котика, а й самого себе? Що я звертаюся до мертвого сина, бо перед живими мені вже виступати не доведеться. А що я цитував латинських класиків, то що ж, латинська мова теж належить до числа мертвих."