«Якось на Торецьку «Згущонка» одним FPV-дроном зробив п’ятеро росіян 200-ми! Влучив прямо у підвал, де вони ховалися – і не стало окупантів!», - так говорить командир взводу ударних дронів про свого підлеглого.
Воїн на позивний «Згущонка» служить у бригаді більш як рік, проте на полі бою показує неабиякий результат. Йому лише 19 років, і він завжди хотів захищати свою країну.
«Коли почалася війна у 2014 році, мені було 10 років. Тоді разом з однокласниками робив малюнки для воїнів, які були на фронті. А тепер виходить, що мені діти присилають свої малюнки, щоб підтримати», - говорить десантник.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну хлопець зустрів в Бердянську. Місто швидко окупували, але "Згущонці" вдалось виїхати на перших евакуаційних автобусах.
Майже рік хлопець чекав свого повноліття, щоб піти у військо.
«На початку грудня мені виповнилося 18 років, а наприкінці цього ж місяця призвався. У військкоматі сказали, що не візьмуть в армію без згоди батьків. Тому я прийшов до своїх рідних і попросив підписатися під згодою. А якщо ж вони відмовляться, то я все одно знайду вихід потрапити у військо, але з їхньою згодою мені буде спокійніше. Тому батькам нічого не лишалося як підписати папір», - згадує «Згущонка».
Спершу «Згущонка» воював в складі штурмовиків, потім він перевівся в підрозділ ударних дронів, де став одним з найефективніших пілотів.
Про свій вибір служити в ДШВ говорить просто: «Саме через те, що десантники завжди на найважчих напрямках, тому й обрав 95 бригаду».
«Мене не лякало те, що я майже одразу після школи прийшов в армію та не мав відповідної підготовки. Тут вчать бути воїнами, кожен побратим і командир готовий підказати та поділитися досвідом. Той, хто хоче, завжди зможе буди ефективним на полі бою», - говорить десантник.
Воїн на позивний «Згущонка» служить у бригаді більш як рік, проте на полі бою показує неабиякий результат. Йому лише 19 років, і він завжди хотів захищати свою країну.
«Коли почалася війна у 2014 році, мені було 10 років. Тоді разом з однокласниками робив малюнки для воїнів, які були на фронті. А тепер виходить, що мені діти присилають свої малюнки, щоб підтримати», - говорить десантник.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну хлопець зустрів в Бердянську. Місто швидко окупували, але "Згущонці" вдалось виїхати на перших евакуаційних автобусах.
Майже рік хлопець чекав свого повноліття, щоб піти у військо.
«На початку грудня мені виповнилося 18 років, а наприкінці цього ж місяця призвався. У військкоматі сказали, що не візьмуть в армію без згоди батьків. Тому я прийшов до своїх рідних і попросив підписатися під згодою. А якщо ж вони відмовляться, то я все одно знайду вихід потрапити у військо, але з їхньою згодою мені буде спокійніше. Тому батькам нічого не лишалося як підписати папір», - згадує «Згущонка».
Спершу «Згущонка» воював в складі штурмовиків, потім він перевівся в підрозділ ударних дронів, де став одним з найефективніших пілотів.
Про свій вибір служити в ДШВ говорить просто: «Саме через те, що десантники завжди на найважчих напрямках, тому й обрав 95 бригаду».
«Мене не лякало те, що я майже одразу після школи прийшов в армію та не мав відповідної підготовки. Тут вчать бути воїнами, кожен побратим і командир готовий підказати та поділитися досвідом. Той, хто хоче, завжди зможе буди ефективним на полі бою», - говорить десантник.