Чорнобильський заповідник


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Природа


Вітаємо у Чорнобильськом радіаційно-екологічному біосферному заповіднику! Тут на тебе чекають найсвіжіші новини із життя природи Чорнобильської зони відчуження, неймовірні фото та відео, а також багато різної інформації про життя мешканців Заповідника

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Природа
Статистика
Фильтр публикаций








🍂 ЛИСТОПАД - ЧАС ЧАРІВНИХ ПЕЙЗАЖІВ
Осінь поступово здає свої позиції, але листопад все ще дарує нам неймовірну красу. У цей період природа наче перетворюється на живу картину: тихе плесо, де вода вже не віддзеркалює яскраве літнє сонце, а ніби стає прозорою, відбиваючи останні барви осіннього листя.
Береги вкриті золотаво-рудим килимом, що шелестить під ногами, а повітря наповнене запахом вологи та прілого листя. Дерева вже майже оголені, але кожен листочок на гілці - це маленький шедевр, який ще тримається за останні теплі дні…
Чи не ідеально зупинитися на мить, вдихнути на повні груди осінню прхолоду та насолодитися цією чудовою миттю?
📸 Дениса Вишневського


🇺🇦 1000 ДНІВ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ 🇺🇦
Сьогодні непростий, але символічний рубіж - 1000 днів, як Україна бореться за свою свободу, гідність та майбутнє. Це 1000 днів стійкості українського народу, який протистоїть одній із найжорстокіших війн сучасності. Кожен із цих днів став випробуванням, але і кожен день - це свідчення незламної волі нашого народу.
🕯 За цей час ми втратили багато: домівки, спокій, близьких... Але найбільший біль - це втрата тих, хто віддав своє життя за нашу свободу. Кожна така втрата - це рана на серці нації, яка ніколи не загоїться. Ми не забудемо і не пробачимо, але водночас і не дозволимо собі зупинитися!
Попри все, Україна продовжує боротися. Ми обов'язково відродимо наші міста та села, наші ліси та поля, нашу країну і наше майбутнє!
🇺🇦 Слава Україні! Героям слава!
📸 з відкритих джерел


🐽 ДИКІ КАБАНИ: ЛІСОВІ АРХЕОЛОГИ

Хто такі дикі кабани? Це справжні "лісові археологи" та одні з найбільш харизматичних мешканців наших лісів! Ви, мабуть, зустрічали їх сліди під час прогулянок лісом - розритий ґрунт, розкидане листя… Але чи знали ви, наскільки вони важливі для екосистем?

Дикий кабан (Sus scrofa) - це великий та хитрий звір, який може важити до 200 кг! Вони надзвичайно розумні, обережні та мають чудовий нюх, що дозволяє їм знаходити їжу навіть під товстим шаром снігу. Кабани надзвичайно розумні - вони запам'ятовують маршрути, можуть обійти пастки і навіть розуміють, коли на них полюють.

🍃 Окрім того, дикі кабани грають важливу роль у підтримці здоров'я лісових екосистем. У пошуках жолудів, коренів або грибів, вони розпушують грунт, сприяючи росту нових рослин. Кабани підтримують біорізноманіття, створюючи умови для інших видів. Проте, часом вони можуть завдавати значної шкоди сільському господарству, розорюючи посіви.

📸 з фотопастки Заповідника


🐦ЛУНЬ ОЧЕРЕТЯНИЙ
Центральне Полісся (в тому числі – Чорнобильський заповідник), як і вся територія України, входить до ареалу оселення луня очеретяного.
Першими на ділянках з’являються самці. Зовсім скоро прилітають самки. Після прильоту птахи тримаються в районі своєї гніздової ділянки. Через деякий час починають токувати.
Під час токового польоту обидва птахи літають на досить великій висоті кругами. Самець то здіймається в гору, де часом перекидається, потім стрімко падає зі складеними крилами і тонким криком.
Гніздиться лунь очеретяний по берегах озер, рік, ставків, водосховищ, на озерах серед боліт, на річкових островах і в заплавах – завжди в заростях очерету, рогозу та інших вищих водних рослин чи розріджених кущів.
Будує гніздо завжди сам, чужих гнізд не займає. Будує переважно самка.
Лунь очеретяний – поліфаг: живиться дрібними ссавцями, птахами, земноводними, плазунами й комахами, але птахи становлять основу раціону.
У Заповіднику – малочисельний гніздовий і мігруючий вид.
📸 Сергія Домашевського


🦦 СПРИТНИЙ ДЕРЕВОЛАЗ
Куниця лісова, європейська куниця, або жовтодушка (Martes martes ) — хижий ссавець роду Куна (Martes ) родини Мустелових (Mustelidae).
Ця тварина з красивим хутром, яка легко стрибає по деревах і блискавично пересувається землею, часто потрапляє у фотопастки, встановленні на території Чорнобильського заповідника.
🦦Цікаві факти про куницю:
▪️ Куниця лісова - розміром з домашню кішку, але вполювати може більшу за себе здобич, наприклад, зайця чи глухаря.
▪️ Куниця - спритний дереволаз. Може перестрибувати з дерева на дерево, керуючи в польоті довгим хвостом.
▪️ Любить ласувати медом диких бджіл, закушуючи при цьому бджолиними личинками.
▪️ Гніздо влаштовує в дуплі дерева або займає чуже.
▪️ Фірмовий почерк куниці - вбивчий укус у потилицю.
Детальніше про куницю лісову за посиланням: https://zapovidnyk.org.ua/index.php?fn=3t&n=166858151626
📸 з фотопасток Заповідника


🌸 ОСТАННІ ОСІННІ КВІТИ 🍂
Жодна пора року не закінчується раптово. Завжди залишаються сліди, ниточки, температурні стрибки, ознаки й кольори попередніх сезонів.
Ось і квіти – очевидна весняна, літня та ранньо-осіння окраса луків, лісових масивів і берегів водойм – до останнього тримається на заповідній території (тут – у заплаві р. Уж).
Птахам та іншій живності вони подарують насіння, комахам – крапельки запашного нектару і спокійної елегантної краси передзим’я.
Їх чимало - останніх осінніх квітів – перстачі, зірочники, льонки, жовтушники... Ніби сережки в чарівному образі дикої природи.
📸 Дениса Вишневського


🍄 Гнойовик білий: чорнильний гриб

Восени на добре угноєних грунтах у великій кількості зустрічаються білосніжні продовгуваті гриби – гнойовики, або навозники. Дуже часто ці гриби зростають на грядках з овочами, на квіткових клумбах, на компостних купах.

Мине декілька днів, і шовковистий мереживний дзвоник перетвориться на огидне чорне місиво – гриб помер і таким чином продовжив свій рід. Колись з перезрілих гнойовиків робили чорнило, тому цей гриб має ще одну назву – Чорнильний гриб.

Багато хто дивиться на ці гриби, як на поганки. Насправді ж вони – справжній делікатес. Тільки вживати їх можна лише в молодому віці, поки пластинки мають молочно-білий колір і не почали темніти. Також не підходить він і в якості закуски – в поєднанні з алкоголем страви з гнойовиків викликають сильне отруєння з розладом свідомості.

📸 Оксани Красюн, м. Чорнобиль


🐦 ПРО ШУЛІКУ ЧОРНОГО

Характер поширення шуліки чорного у регіоні Центрального Полісся, до складу якого входить і Чорнобильський заповідник, майже не змінився.

Цей хижий птах обирає ліси в межах річкових заплав, поблизу озер, боліт чи вологих долин. Проте розподіл виду в межах гніздової області носить нерівномірний характер.

Нині для Київської області – це нечисельний гніздовий птах.
Осінній відліт починається досить рано – на початку першої декади серпня. Пік міграції не виражений. Птахи летять поодинці, в парі – дуже рідко. Мігрують на висоті до 250 м в південному та південно-західному напрямках.

У Чорнобильському заповіднику під час міграцій зустрічається рідко.

Детальніше про шуліку чорного читайте на сайті Заповідника за посиланням: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9

📸 Сергія Домашевського


🍄 Опеньок несправжній сірчано-жовтий
Росте по всій території України з травня до самих морозів, в листяних, хвойних та змішаних лісах, в лісопосадках, в парках, в садах, на старих трухлявих пеньках, біля стовбурів старих дерев та кущів, скупченими групами та колоніями.
Отруйний гриб, викликає важкі шлунково-кишкові розлади, інколи навіть з летальними наслідками.
Від справжнього опенька, з яким цей гриб інколи плутають недосвідчені грибники, відрізняється жовтим забарвленням шапочки і зеленуватими пластинками, які по мірі старіння грибів набувають оливково-чорного забарвлення.
📸 з архіву Заповідника


🍃 6 ЛИСТОПАДА - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАПОБІГАННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПІД ЧАС ВОЄН ТА ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
Цей день нагадує нам про важливість захисту довкілля навіть у найскладніші часи. Під час збройних конфліктів природа стає мовчазною жертвою: руйнуються екосистеми, знищуються ліси, забруднюються води, а тварини втрачають свої місця існування. Вплив війни на довкілля може бути довготривалим і завдавати непоправної шкоди, з якою людство стикається роками після завершення бойових дій.
Війна в Україні - це ще один жахливий приклад такої екологічної катастрофи. Бомбардування промислових об'єктів та нафтопродуктів призвели до значного забруднення грунтів, повітря та води. Відходи від ведення бойових дій, залишки вибухівки, важкі метали – все це потрапляє в природу, завдаючи шкоди довкіллю та здоров’ю людей.
🍃 Про наслідки окупації ЧРЕБЗ та погляд на це фотомитців: https://zapovidnyk.org.ua/index.php?fn=artpr-5


📣 Запрошуємо долучатись до наших сторінок!
Слідкуйте за нами, щоб дізнатись більше про унікальну природу Заповідника, її мешканців та результати наукових досліджень!
Ми кожен день ділимось захоплюючими історіями, неповторними світлинами дикої природи та розповідаємо про невпинне відродження заповідної території.
Щодня – нові факти, рідкісні фото та відео, анонси заходів та зустрічей.
✨Instagram https://www.instagram.com/chornobyl_reserve/
✨Telegram https://t.me/zapovidnyk
✨TikTok https://www.tiktok.com/@chornobyl_reserve...
✨YouTube https://www.youtube.com/@chrebr
🟢Долучайтеся!


📅 #календар_природних_циклів_та_подій


🐞 «ХЕЛОВІН-СОНЕЧКО»
Вам здається, що на цьому фото кілька видів сонечок? Але ні – тут один вид: гармонія азійська або сонечко-арлекін.
Комаха потрапила до нас з Далекого сходу на початку 21-го ст. Тобто, це – інвазійний вид. Для нього характерний високий рівень мінливості окрасу, тому ми й бачимо таке різноманіття кольорів та малюнку.
Співробітники наукового відділу Заповідника знайшли це скупчення сонечок на старій водонапірній вежі. Зранку вони вийшли погрітися на сонячний бік.
Саме зараз вони створюють скупчення на зимівлю і дуже часто потрапляють до людських осель. За цю особливість і мають назву «Хеловін-сонечко», оскільки пік їх підготовки до зими припадає на це свято.
📸 Дениса Вишневського


🍄 Гриб-зонтик великий
Ці гриби помітні здалеку – світло-бежева шапка діаметром до 30 см на високій (до 30 см) ніжці, з світло-коричневими концентрично розташованими лусочками.
Гіменофор пластинчастий, білий, з віком набуває рожевуватого відтінку. Ніжка порожниста в середині, з бульбовидним потовщенням внизу і з рухомим кільцем. Зустрічається на відкритих місцях – узліссях, галявинах, луках, навіть на клумбах та газонах на завезеному грунті. Сапротроф, мікоризу з вищими рослинами не утворює.
Смачний їстівний гриб. Найчастіше вживають шапинки, вони мають ніжну консистенцію і приємний смак. Ніжки занадто жорсткі, їх можна використовувати як приправу у вигляді грибного порошку, висушивши і подрібнивши.
Отруйні двійники – Хлорофілум темно-бурий і Хлорофіум свинцевошлаковий.
📸 з архіву Заповідника


🐦 ПІЗНАЄМО ПТАШИНИЙ СВІТ
У жовтні птахи продовжували активно відлітати в тепліші краї. Також відбувались масові спостереження за підготовкою пернатих до міграції.
Саме тому в цьому місяці основний акцент екоосвітніх заходів у Чорнобильському заповіднику присвячений поведінці птахів.
Фахівці Заповідника організували низку цікавих лекцій і майстер-класів для учнів і дошкільнят Іванківської та Поліської громад, які проходили і в онлайн і в офлайн форматах.
Під час заходів діти дізналися багато нового про життя птахів у регіоні, долучились до спостереження за ними, взяли участь у пізнавальних іграх та отримали корисні знання про пернатих друзів.


🦋 БРАЖНИК БЕРІЗКОВИЙ
Бражник берізковий досить поширений в Європі, Азії, Африці й Австралії, частково перелітний вид.
Це великий метелик (8-11 см), другий за розміром серед бражників. Як і всі нічні метелики, бражники завжди летять на світло, однак в спекотну погоду літають і вдень. Здалеку вони схожі на маленьких пташок. Недарма інколи їх називають «колібрі».
Дорослі комахи живляться квітковим нектаром, зависаючи над квітами. Особливо їм смакують садові квіти з сильним приємним запахом – петунії, лілії, флокси, бузок, дурман, духмяний тютюн. Назва «бражник» відображає ще одну гастрономічну пристрасть цих комах – вони полюбляють сік фруктів, що забродив, або патьоки на корі дерев.
Дорослі гусениці виростають розміром до 10-13 см. Наприкінці літа вони шукають місце для лялькування у м’якому ґрунті. Метаморфоз триває 25-30 днів.
Після вильоту метелики після живуть всього 1-2 місяці. Протягом року встигає розвинутись 2 покоління комах, від яєць до імаго.
📸 Дениса Вишневського


🦅 ЛУНЬ ПОЛЬОВИЙ – ХИЖАК З РОДУ СОКОЛОПОДІБНИХ
Більшість існуючих даних вказують на те, що на території Центрального Полісся лунь польовий є звичайним птахом під час сезонних міграцій. Проте він завжди був рідкісним гніздовим видом.
На осінній міграції більш чисельний, ніж навесні. Пік міграції припадає на першу та другу декади жовтня, але проліт може розтягуватись до кінця другої декади листопада.
Мігрують луні найчастіше поодинці, іноді – групами до 3 особин (в дні інтенсивної міграції). Мігрують низько над землею (відкрита місцевість) чи на висоті до 300 м.
У Чорнобильському заповіднику лунь польовий є звичайним, але нечисленним осіннім мігрантом.
Детальніше про луня польового читайте на сайті Заповідника за посиланням: https://zapovidnyk.org.ua/index.php?fn=3t&n=167463839813
📸 Сергія Домашевського

Показано 20 последних публикаций.