Тарас Чорновіл 🇺🇦

І на противагу до того, про що згадував у попередньому тексті, приклад мудрої й поважної зовнішньої політики. Петро Порошенко завершує візит у Швеції де брав участь у безпековій конференції у Вісбі. Але паралельно вів персональні переговори і з урядовцями країни, й з іноземними представниками. На користь України. Лідер опозиції може висунути важливі пропозиції, створити сприйняття та сприятливий клімат. Але зовнішню політику реалізує чинна влада. І тут у нас виникають просто катастрофічні проблеми. Тільки частина з того, що партачить Зеленський із своїми кротами - це від дурості, решта, дуже схоже, від злої волі. Не дарма ж уся ця влада вічно паскудить нашим західним реальним союзникам і аж без мила лізе до отого "Глобального Півдня".

Але, не залежно від дій влади, має бути вдома хтось дорослий. І постійно робити правильні речі. От я б, чесно скажу, так не зміг. Давно б грюкнув дверима. Але тому я тільки можу готувати аналітику, а Петро Порошенко не завдяки, а всупереч Банковій будує нам гідне майбутнє. І за це в тому числі я йому дуже вдячний.
⬇️⬇️⬇️

⬆️⬆️⬆️ А на щось узагалі можемо? Так. Не треба підгодовувати вигідними аргументами прорашистську пропаганду. І у великому, й у малому та конкретному. В нас гуляє (сам демонстрував) брутальний виступ Фіцо, де він назвав бійців Азову нацистами. Але це лише яскрава ілюстрація. Головна теза скрізь зводиться до того, що "воює велика диктатура путіна з маленькою диктатурою Зеленського - навіщо лізти в цей конфлікт, коли там нема головної задекларованої мети - захисту демократії". Саме факт корупції, тоталітарних методів, волюнтаризму й узурпації, а також дуже тупий персональний нарцисизм Зеленського стали важливим кормом для рашистської пропаганди на Заході.

А з дрібного - просто згадайте окремі й чітко організовані на користь рф провокакції істот на Банковій. Про Подоляка вже й говорити надокучило. Просто нагадаю одну конкретну історію, як після дикого удару по Дніпру ракетою Х-22 рятувати імідж москви господарі викликали Арєстовічя. Після його заяви всі московські лобісти на Заході писали: "Українська влада сама визнала свою відповідальність за трагедію". Кожна така фраза автоматично тягне за собою подальший ланцюг висновків, який закінчується звинуваченням проти урядів країн-союзників за підтримку України. Іноді так тупо, як в Ілона Маска, деколи більш завуальовано, але завжди!

Ще раз: цей наш внутрішній чинник не є домінуючим у тому підйомі прорашистських чи в різних формах антиукраїнських сил, але якраз він є дуже важливим доважком та зримою агітацією проти нас. А ще згадайте той сором, коли Зе їздив Європою (зокрема, Болгарія, Чехія, Словаччина) і у явно неадекватному стані там виступав перед політиками й журналістами. Саме тоді Зеленський, а за кулісами Єрмак, який його в такому стані випустив до людей, добавили голосів антиукраїнським силам.

Щодо виборів у Словаччині, то результат партії антиукраїнського екс-прем'єра Фіцо шокував багатьох, як і різке зростання підтримки рашистської 5-ої колони в Німеччині "Альтернатива для Німеччини". Але загалом, це, найімовірніше, відтермінована проблема. Однак, не враховувати її недопустимо. І, дозволю собі відмітити, що в таких подіях є й відчутна роль України.

Чому проблеми відтерміновані? Пропутінські "Альтернативники" токсичні й огидні для всього політикуму. На загальнодержавному рівні з ними в коаліцію ніхто йти не готовий, чого не скажеш про окремі випадки на місцях у федеральних землях колишньої НДР. Але поки їх вихід на другу позицію після християнських демократів (вище всіх партій нинішньої коаліції) тільки відкладена загроза й реакція на певні дії (і помилкові, й правильні) правлячої коаліції.

Курс - соцальна демократія Smer-SD - партія Фіцо вже реально тішиться першим місцем на виборах у Словаччині. Тут загроза реалізувалася. Але тільки в першому акті, який свідчить про тактичні промахи й інфантильність ключових політиків країни. А ще Фіцо вміло розіграв скептичні настрої щодо нашої країни в значних верств населення. Його позиція пропутінська, але назовні він її декларував саме, як антиукраїнську, що й сприяло такому скачку. А офіційний Київ, ніби навмисно (чи таки умисно?) робив усе, щоб посприяти таким настроям.

Але перше місце - це не перемога. Перемога - це формування коаліції на чолі з Фіцо. Йому, згідно Конституції, запропонувала це зробити пані президентка. Не конче він зможе реалізувати ці наміри. А якщо й так, то антиукраїнські плани й риторику доведеться корегувати. Бо відверто антиукраїнських у Словаччині партій не так багато. До коаліції могла б пристати саме така Словацька Національна Партія, лідер якої Андрей Данко все більше схиляється до підтримки прорашистського курсу. Активний реваншист Фіцо погубив його найпевнішого союзника, фактично, неонацистську "Республіку", від якої він відтягнув голоси й залишив за бар'єром. І тепер у двох партій з прорашистськими настроями голосів для коаліції бракує.

Прозахідна й вигідна Україні потенційна коаліція "Прогресивної Словаччини", SaS та Християнсько-демократичного руху також не добирає голосів. І багато залежатиме від посідача третьї позиції - партії "Голос". Ну, все, як у нашого Голосу: гарні хлопці й дівчата з прогресивними та європейськими ідеями, які при тому готові продаватися наліво й направо. Ці можуть приєднатися до обох варіантів коаліції. І з ними коаліція сформується. І, як не дивно, антиукраїнська й, фактично, ультраправа передвиборна риторика Фіцо (а це ж ліва партія!!!) уже двічі зіграла на нашу користь. Перше - Фіцо зарізав "Республіку", а друге - він став токсичним для центристських сил. От запитують, чому екзит-поли помилилися? Бо виборці купилися на популістській реваншистські заяви, а признаватися в цьому соромилися. А лідеру словацьких Голосят Петеру Пеллегріні доведеться це зробити публічно й зафіксуватися так для історії. Коаліція Голосу із Smer-SD була б дуже реальна, але зараз... Тож за нього буде боротися більш поважна проєвропейська коаліція.

Але перспектива шукати порозуміння з Голосом уже змушує Фіцо пом'якшувати свою риторику. Адже Пеллегріні, як колишній прем'єр, відомий своєю євроцентристською позицією й симпатією до України. Тому Фіцо вже менше торочить про "українських фашистів" і відбивається фразами на зразок: "Україна? У народу Словаччини є важливіші проблеми, поговоримо про них".

Отже, однозначного рашистського реваншу в Словаччині не відбудеться, як і в Німеччині чи Польщі. Але обставини для нас у довгостроковій перспективі погіршуються. І тут найтупіше, що можна зробити - це почати щось кричати про поганих і невдячних європейців. Прорашистський ренесанс має десятки причин, переважно внутрішніх, помножених на агресивну рашистську пропаганду. Але на це ми не особливо можемо вплинути.
⬇️⬇️⬇️

Абсолютно класичний нацизм:

У москві працівник охорони якоїсь фірми чи чогось там говорив по телефону українською мовою. За це(!!!) на нього склали адмін-протокол про дрібне хуліганство. Тепер йому загрожує штраф або 15 діб адмін-арешту. Ну, й звільнення з роботи. А якби в нас так за російську. Щоб почалося?

Злі язики твердять, що Вашингтон запропонував нашій укрсучвладі інший рівень комунікації. Тепер рекомендують контактувати через американське посольство в Києві. Виглядає, що канал Єрмак — Салліван більше не актуальний. Спробуте вгадати з одного разу, через що (точніше, через кого)?