Податки, бізнес, економіка

Спитав Міністра щодо підписання закону:

✍️Є переконання що законопроект #11416д буде підписаний.

!!! Байден дозволив наносити удари по рф американською дальнобійною збоєю, пише NYT

🇺🇸🚀 Тут цікавий огляд FT вийшов про роль Ілона Маска в адміністрації Трампа.

Він планує створити новий урядовий орган під назвою Департамент ефективності уряду (Department of Government Efficiency), який він жартома називає “Doge”, посилаючись на популярний мем Dogecoin. Основна мета цього департаменту — зменшення масштабів федеральної бюрократії та підвищення ефективності роботи урядових установ. Маск вважає, що існуюча система надто перевантажена зайвими правилами та дублюванням функцій, що стримує економічний розвиток та інновації в країні.

Основні завдання «Департаменту ефективності уряду»

🔎 Аудит державних установ
• Планує провести комплексний огляд усіх державних агентств з метою виявлення дублювання функцій та завдань.
• Він пропонує скоротити або об’єднати деякі відділи, щоб уникнути дублювання та зменшити витрати.

📉 Скорочення бюрократії
• Планує значно скоротити кількість державних службовців та впровадити нові методи управління, щоб зробити уряд менш громіздким.
• Скорочення буде проведене “гуманним способом”. Це передбачає виплати звільненим працівникам протягом двох років, щоб допомогти їм знайти роботу в приватному секторі.

✂️ Дерегуляція та спрощення правил
• Спростити регуляторні вимоги та зменшити кількість правил, які, на його думку, стримують бізнес та інновації. Він проводить аналогію з грою у спорт: «Вам потрібні судді, але не більше, ніж гравців».

⌛️ Введення обмежень на терміни служби чиновників, щоб уникнути створення постійної бюрократії, яка може втратити зв’язок з потребами суспільства.

🤝 Підтримка підприємництва
• Планує відкривати державні установи та відомства для співпраці з інноваційними компаніями та стартапами, зокрема в галузі оборонних технологій.

💲 Зниження витрат та оптимізація роботи
• Маск має намір провести перегляд бюджету федеральних агентств та впровадити заходи для зменшення витрат.

Ну і цитата з інтерв’ю де він заявив:

“Нам потрібен уряд, який не гальмує розвиток, а допомагає рухатися вперед. Ми плануємо скоротити бюрократію, щоб зробити державу гнучкішою та ефективнішою. Це дозволить спрямувати зекономлені ресурси на ключові пріоритети, такі як космічні дослідження та розвиток штучного інтелекту”.

🔥Друзі, нарешті закон про підтримку доброчесних платників податків починає діяти.

Податкова для зручності платників податків та користувачів створила сайт — Територія високого рівня податкової довіри.

❗️Перший Перелік платників податків з високим рівнем дотримання податкового законодавства буде сформовано за результатами четвертого кварталу 2023 року та трьох кварталів 2024 року, наприкінці листопада та вже на початку грудня кожен може перевірити про включення себе до Переліку.

🧑‍💻На сайті «Територія високого рівня податкової довіри» платники зараз можуть ознайомитись з інфо як долучитися до Переліку та які переваги можна отримати, перебуваючи в ньому, а згодом з розрахованими середніми показниками критеріїв у розрізі регіонів, видів економічної діяльності, груп платників податків та періодів.

Платники можуть уточнити свої показники на початку грудня та дізнатися чи увійдуть до Переліку в своєму Електронному кабінеті.

📊Оприлюднення Переліку сумлінних платників та середніх значень показників критеріїв надасть можливість платнику порівняти результати своєї діяльності та розрахунків з бюджетом із середніми значеннями цих показників в цілому по України.

Впевнений, що ініціатива сприятиме створенню якісно нових форм спілкування податкової служби і платника податків на сучасних засадах прозорості та відкритості.

⚠️Крім того, не зайвим буде нагадати, що підприємства, які будуть включені до Переліку, отримають низку переваг в адмініструванні податків, зборів і платежів.
Йдеться про мораторій на проведення документальних перевірок, окрім деяких їх видів.
Також буде скорочено строки камеральних та документальних перевірок при отриманні бюджетного відшкодування та строки надання індивідуальних податкових консультацій.
🧑‍💼👩‍💼Для таких платників спрощується механізм взаємодії з податковою, оскільки для кожного з них буде визначено комплаєнс-менеджер з метою підвищення якості їх обслуговування.

Запрошую платників податків приєднатися до спільноти платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства - Території високого рівня податкової довіри.

📈💸 Державний борг у вересні збільшився за рахунок запозичень на внутрішньому ринку
За даними Міністерства фінансів, на 30 вересня 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 404 млрд. грн., у валютному еквіваленті – 155,6 млрд. дол.
 
У вересні державний борг у гривні зріс на 0,5% (+32,3 млрд. грн.), у валютному еквіваленті - на 0,6% (+0,9 млрд. дол.).
 
👨🏻‍💻При цьому вересень став одним із небагатьох місяців, коли приріст державного боргу зумовлювався запозиченнями на внутрішньому ринку (+40,5 млрд. грн.), тоді як зовнішній борг хоч і мінімально, але скоротився (-8,9 млрд. грн.).
 
📊Така динаміка обумовлюється активізацією залучення Мінфіном ОВДП на аукціонах з метою фінансування збільшеного дефіциту бюджету через зростаючі потреби сектору безпеки і оборони.
Нагадаю, у вересні обсяги розміщень ОВДП були найбільшими з початку року. За даними Міністерства фінансів, у вересні на аукціонах із розміщення ОВДП було залучено 72,4 млрд. грн. в еквіваленті в усіх валютах, що у 2,5 рази більше, ніж у серпні. При цьому платежі з погашення ОВДП у вересні склали 26,5 млрд. грн.

✔️Структура державного боргу (на кінець вересня):
▪️74,8% - борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП), 25,2% - борг у гривні (до війни 65,1% на 34,9%).
▪️72% - зовнішній борг, 28% - внутрішній (до війни 61% і 39% відповідно);
▪️58,4% - зовнішні офіційні позики (в т.ч. ЄС – 28,4%), 26,9% - ОВДП, 10,3% - єврооблігації (вкл. гарантовані державою), 4,4% - інша заборгованість.
 
💁‍♂️❕У жовтні варто очікувати на продовження тенденції до помітного нарощування внутрішнього держборгу. Нагадаю, НБУ з 11 жовтня запровадив низку рішень, що стимулюватимуть пожвавлення участі банків у аукціонах із розміщення ОВДП і відповідно їх участі у фінансуванні дефіциту бюджету.
Мова про збільшення нормативу обов’язкових резервів банків (на 5 в.п.) при одночасному збільшенні пропорції вкладання цих резервів у бенч-марк ОВДП (з 50 до 60%). Аби додатково направити вільну ліквідність банків у купівлю ОВДП, знижено ставку за тримісячними ДС-сертифікатами. Раніше Мінфін та НБУ прийняли низку інших операційних рішень (зокрема щодо запровадження т.з. switch операцій, розширення функціоналу депозитарію НБУ), що стимулюватимуть первинний і вторинний ринок ОВДП.
У жовтні слід також очікувати на відновлення зростання зовнішнього держборгу через надання 6-го траншу за програмою EFF на суму 1,1 млрд. дол.

ВЗ 1,5% АБО 5% І ЗВІЛЬНЕНІ
Для початку нагадаю, що Закон № 4015 (колишній проект 11416-д) досі на підписі у Президента. Набуде чинності він з наступного дня після опублікування і тільки тоді ВЗ з працівників стане 5%. ТІЛЬКИ ТОДІ!
Кожен день читаю, що хтось уже утримує 5%, бо чого там чекати, коли вже все і так ясно.
НІЧОГО НЕ ЯСНО! З тим, коли він набуде чинності так точно. А може це буде у листопаді?!
Але найбільша проблема для тих, хто спішить поперед закону, – звільнені.
Згідно зі ст. 116 КЗпП у день звільнення проводиться ПОВНИЙ розрахунок з працівником.
Утримали зі звільненого 5% ВЗ = не провели повний розрахунок.
А що за це буває?
Вірно, середній заробіток звільненому (ст. 117 КЗпП) за всі дні затримки повного розрахунку (але не більше 6 місяців), штраф на підприємство за ст. 265 КЗпП (щонайменше 1МЗП), а також на посадову особу адмінштраф до 1700 грн.
Але головне ось у чому. Навіть якщо закон набуде чинності 31 жовтня, усі звільнені з 1 по 30 жовтня вже так і залишаться за ставкою 1,5%, БЕЗ ЖОДНИХ ПЕРЕРАХУНКІВ!
Тому ті, хто вже утримав 5% зі звільненого однозначно втрапили у халепу і можу порадити тільки одне – якнайшвидше доплатити звільненим зайво утриманий ВЗ та середній заробіток за ці кілька днів (з наступної дати за днем звільнення по дату доплати).
П.С. Це останнє, що пишу про ВЗ до набрання чинності законом.

💵Затверджено бюджет Пенсійного фонду на 2024 рік.
Так, я не помилився – на нинішній, 2024 рік.
Традиція затверджувати бюджет Пенсійного фонду вже по ходу року не нова.

👀Востаннє він ухвалювався ще до початку наступного фінансового періоду у далекому 2001 році, коли бюджет ПФ на 2002 рік Уряд прийняв за три дні до його початку, 28 грудня 2001 року.
Найпізніше у нинішньому столітті бюджет ПФ ухвалювався у перший рік повномасштабної війни, 14 жовтня 2022 року.
У 2024 році це сталося трохи раніше – 11 жовтня.

✍🏼Коротко – про основні параметри:
🔹Доходи – усього 863,73 млрд. грн. (у 2023 році – 770,82 млрд. грн.), у тому числі:
▫️власні доходи – 563,93 млрд. грн. (451,94 млрд. грн.), зокрема за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням – 527,24 млрд. грн. (451,76 млрд. грн.), у тому числі сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) – 496,84 млрд. грн. (421,55 млрд. грн.);
▫️кошти Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України – 247,13 млрд. грн. (248,84 млрд. грн.).
🔹Видатки – усього 860,90 млрд. грн. (770,82 млрд. грн.), у тому числі на пенсійне забезпечення осіб, пенсію яким призначено відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” – 502,91 млрд. грн. (448,29 млрд. грн.), на житлові субсидії та пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу – 45,91 млрд. грн. (37,87 млрд. грн.).
🔹Залишок коштів на кінець року – 2,83 млрд. грн. (торік – не було).

✔️Водночас разом із проектом Державного бюджету України на 2025 рік серед супровідних документів подано також прогноз бюджету Пенсійного фонду на 2025 рік, де передбачається доходів усього – 861,50 млрд. грн., з яких власні доходи мають скласти 579,52 млрд. грн. (у тому числі сума ЄВ – 573,25 млрд. грн.), кошти Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України – 237,93 млрд. грн. (передбачається компенсувати збільшенням доходів по ЄВ).
Параметри документу дозволяють навесні 2025 року традиційно провести чергову індексацію пенсійних виплат за закладеною у законодавстві формулою, яка враховуватиме зростання заробітних плат за трирічний період та інфляцію.
 

✍️ Спікер вже підписав податковий законопроект №11416д і відправив у Офіс Президента. В найближчий час очікуємо там підпис Президента, потім публікація і потім через день закон вступить в силу, чим збільшить податки.

🤦‍♂️Як раз вийде, що аванси частково попадуть під збільшення.

🕵️‍♂️ Провів маленьке розслідування про етапи «економічного бронювання».

📰 Зараз у ЗМІ воно виглядає так:

- 04 жовтня під час нашого Комітету заява Мінекономіки що «рішення по економічному бронюванню вже прийнято, три моделі і все таке».

- 09 жовтня виходить новина, яка дає зрозуміти що поки нічого не прийнято і взагалі:
«Президент обурився бронюванням 1,5 мільйона осіб»

- 10 жовтня виходить новина у ЗМІ з посиланням на Данила Гетманцева, що:
«До кінця року Кабінет Міністрів запровадить механізм «економічного бронювання» для працівників критично важливих для економіки підприємств»

Ну якась фігня виходить 🤯

Але, 🧐, а поліз дивитися джерело останньої новини- це запис подкасту ASATrьопс.
І вирішальне слово «запис». І була можливість у автора і ведучого Євгена Артюхова вчора запитати, а коли саме записували- це була середина минулого тижня.

🤓І тому, правильна послідовність наступна:
- заява (точніше коментар) Данила, ще до Комітету на якому норму про звітність хотіли міняти під бронювання.
- підтвердження цього вже Мінекономіки на Комітеті.
- потім я так розумію всі урядовці отримали 🤬🤬🤬 від Президента і на цьому поки кінець)

Ось так буде значно легше зрозуміти на якому ми етапі)

🔖 Поширюється інфо, що за результатами першого півріччя 2024 року сформований попередній перелік «клубу білого бізнесу», який вже налічує 5 тис. компаній.
 
🧮 Дуже цікаво дізнатись, а як і на підставі чого проводились розрахунки для включення до такого переліку, якщо Мінфіном ще навіть не затверджено Порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до цього Переліку❓
 
А взагалі дуже цікаво.
 
ℹ️ За даними Держстату станом на 1 липня 2024 року в країні зареєстровано  1,51 млн юридичних осіб і 1,66 млн ФОП. 
 
Навіть якщо умовно взяти, що половина з них не працює, то до «клубу» потрапило всього 0,3% бізнесу.
 
Дійсно, клуб для обраних. 😏

Законопроєкт 11416-д про підвищення податків прийнято. ☹️
 
🙋‍♀️ За проголосували 247 нардепів (слуги, колишня ОПЗЖ, «За майбутнє», «Довіра»).
 
Які зміни на нас чекають:
 
🔸 підвищення з дня набрання чинності законом ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників (для військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ ставку залишили 1,5%, та залишили звільнення для тих, хто виконує бойові завдання);
 
🔸 ⁠встановлення з 1 жовтня 2024 року військового збору для всіх ФОПів І, ІІ й ІV груп у розмірі 10% від 1 розміру мінімальної зарплати (тобто 800 гривень щомісяця);
 
🔸 ⁠встановлення з 1 жовтня 2024 року військового зборув розмірі 1% від доходу для всіх ФОПів та юросіб ІІІ групи єдиного податку;
 
🔸 повернення до щомісячної замість квартальної об’єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ з 1 січня 2025 року;
 
🔸 збільшення ставки податку на прибуток для банків до 50% за 2024 рік;
 
🔸 збільшення ставки податку на прибуток для фінансових установ (крім страховиків) з 2025 року;
 
🔸 встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (якщо власник юрособа) та ПДФО (якщо власник фізособа) для кожної АЗС у розмірі від 30 до 60 тис. грн;
 
🔸 прив’язка авансових внесків з податку на прибуток для обмінників до євро;
 
🔸 збільшення на 14% мінімального податкового зобов’язання для с/г земель та встановлення мінімальної суми такого зобов'язання за 1 га (1400 гривень для ріллі);
 
🔸 втрата спрощеної системи для IV групи, якщо борг по мінімальному податковому зобов'язанню понад 2 квартали;
 
🔸 підвищення ставки рентної плати на видобуток щебню, піску та каоліну;
 
🔸 збільшення мінімальних роздрібних цін на вина і виноробну продукцію (коньяки та вермути) на 50%;
 
🔸 звільнення від оподаткування коштів, нарахованих за програмою «Національний кешбек»;
 
🔸 звільнення від ПДФО іноземної допомоги, яку отримують громадяни в інших країнах по тимчасовому захисту (за 2022, 2023 та наступні роки до кінця воєнного стану).