Грамота.ua

@Gramotaua Нравится 1 ВП

@Gramotaua - це канал безмежно закоханого 😍 в українську мову філолога, який прагне поділитись своєю любов'ю ❤️та знаннями 🎓 з усім світом!!!
Мінімум правил, максимум користі!
Є запитання? - адмін @Olena_H
Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Образование


Написать автору
Гео канала
Украина
Язык канала
Украинский
Категория
Образование
Добавлен в индекс
20.03.2018 09:50
реклама
TGAlertsBot
Мониторинг упоминаний ключевых слов в каналах и чатах.
SearcheeBot
Ваш гид в мире Telegram-каналов
Telegram Analytics
Подписывайся, чтобы быть в курсе новостей TGStat.
1 728
подписчиков
~547
охват 1 публикации
~174
дневной охват
~2
постов / нед.
31.7%
ERR %
3.9
индекс цитирования
Репосты и упоминания канала
35 упоминаний канала
1 упоминаний публикаций
1 репостов
РУН
Catalog UKRTG
Perfect PR
English Owl Diary
Планета фактiв 🌍
Кайфаломка
Joyful English
Про кіно
Словниковий Запас
Реклама
360° Градусів Науки
Тести з Української
Мамкіна біологиня
Біологія ЗНО
Віршолюб
Польська мова
ПРАВОВА ОБІЗНАНІСТЬ
А ти знав?
To Know More
Українська мова
Я за Тимошенко! ❤
Глобус України
#знижки_на_книжки
Хороша Новина
Catalog UKRTG
ТВІЙ ТЕЛЕГРАМ
ТВІЙ ТЕЛЕГРАМ
КАТАЛОГ Search way
Правила Чо
Каналы, которые цитирует @Gramotaua
РУН
WOW Гаджет
Кайфаломка
Joyful English
Солов'їна Мова
360° Градусів Науки
Українська мова
What to read
Польська мова
Хороша Новина
To Know More
ПРАВОВА ОБІЗНАНІСТЬ
А ти знав?
English Rest
Я за Тимошенко! ❤
#знижки_на_книжки
Глобус України
Catalog UKRTG
Последние публикации
Удалённые
С упоминаниями
Репосты
Грамота.ua 6 Jul, 12:01
Сьогодні чи то Всесвітній, чи то Міжнародний день поцілунків. 😘

Розповідати цікаві факти про поцілунки… не буду! 🙅‍♀️Але розкажу про те, як змінилось значення слова цілувати. 👇

📌 Цілувати це торкатися губами до кого-, чого-небудь як вияв любові, дружби, поваги тощо. Але це зараз так. ☝️

Давнє ж цѣловати тлумачилось як "вітати", "здоровити", тобто бажати здоров’я. 👋 Воно пов’язане з прикметником цѣлъцілий, що колись мав значення "здоровий", "неушкоджений".

👉 Порівняйте: зцілювати (робити когось здоровим), цілитель.

Згодом у цѣловати розвинулось ще одне значення – присягати, торкаючись губами хреста чи ікони. Ну а потім, як ви розумієте, воно набуло того значення, яке ми всі чудово знаємо. 😙

P.S.: А, можливо, недарма ми кажемо: «Дай-но поцілую, і все загоїться»?! 🤔
👍 45
👎
Читать полностью
Грамота.ua 3 Jul, 12:00
Розкрию вам секретик. 😉 👇

Я – редактор. А мої колеги – держслужбовці. І я щодня виправляю помилки в їхніх листах, статтях, наказах та інших документах. 💁‍♀️ Ні, ні, я в жодному разі не хочу сказати, що мої колеги неграмотні. 🙅‍♀️ Та й до помилок я завжди ставлюсь з гумором. 🤣 Ну хто їх не робить.

Проблема тут інша. Держслужбовці мислять штампами, кліше й пишуть часом ну дуже складно. 😖От таки обов’язково потрібно «налити води», ускладнити й без того складне речення зайвими словами. 🤪 Часто це доходить до крайнощів.

Я ж з цим постійно борюсь. 💪Бо моє завдання – зробити тексти читабельними, простими й зрозумілими. 😇 А які «шедеври» мені доводиться редагувати, переглядайте в добірочці (авторську орфографію та пунктуацію збережено):

📌 Хоч одна помилка з боку державного службовця може тягнути до порушення прав на захист прав у суді (ви зрозуміли, до чого може призвести помилка? Я з першого разу – ні). 🤔

📌 У зв’язку із втратою необхідності у користуванні послугою по передачі SMS-повідомлень… ( і це лише початок речення!). 🤦‍♀️

📌 Винна Сторона відшкодовує іншій Стороні заподіяні таким невиконанням або неналежним виконанням збитки в порядку, передбаченому діючим законодавством України (класика жанру). 😩

📌 …всі права та обов’язки, що витікають з даного Договору... (куди вони витікають…) 🤯

📌 [Сторони] несуть ризик настання пов’язаних із цим несприятливих наслідків (Як можна нести ризик? У руках?) 😂

📌 Концепція передбачає класифікації посад, але самої методології немає і невідомо, що в результаті ми отримуємо. 🤷‍♀️

Посміхнулись?! 😆Помилок багато знайшли?

Не робіть так! Пожалійте тих, кому доведеться читати те, що ви написали. 🙏

Прагніть писати легко! І тоді вас почують і зрозуміють! Усім добра! 😘
👍 41
😂 20
😏 2
Читать полностью
Грамота.ua 1 Jul, 12:00
👋 Вітаю, друзі! Рада повідомити, що канал @Gramotaua відновлює роботу! Дякую, що залишаєтесь зі мною. А отже, українська мова вам не байдужа! Продовжуймо пізнавати її таємниці разом! І пам’ятаймо, що досконалості немає меж!

А сьогодні пропоную вам поміркувати, який же словниковий запас середньостатистичної людини? 🤔

Насправді єдиної відповіді немає. Саме тому я й пропоную вам поміркувати.

Словниковий запасце набір слів, яким володіє людина у знайомій їй мові.

Доросла людина у повсякденному спілкуванні використовує 6 – 8 тисяч слів рідної мови. 👱‍♀️ Це її активний словник. ☝️

Але розуміє значно більше – понад 40 тис. слів. 🤓Тобто це пасивний словник.

Але ці відомості ну дуже умовні. 🤷‍♀️ Порахувати точно неможливо, оскільки словниковий запас залежить і від віку, і від освіти, і від професії, і від соціального середовища. 😲 Хтось знає понад 80 тис. слів, хтось за все життя не оволодіє й 30-ма тисячами.

👉Словниковий запас індивідуальний для кожної людини. І зростає він поступово. Педагоги підрахували, що у віці 2 – 2,5 років середній словник становить ~ 500 слів. 🧒 Щороку дитина засвоює більше слів і вже у віці 6-7 років орієнтовно володіє 2,5 – 3,5 тисячами. Активно зростає словниковий запас упродовж шкільних років. Середньостатистичний випускник загальноосвітньої школи активно вживає 5 – 6 тисяч слів і розуміє понад 20 тисяч.

👨🏻‍🎓Старанний студент університету за кожен рік навчання засвоює понад 3000 нових слів. Таким чином, мінімальний словниковий запас дорослої людини з дипломом уже орієнтовно дорівнює 35 тис. слів. 🎓

📚 Словник людини працездатного віку продовжує зростати, але повільно. Приблизно до 50 років людина здатна оволодіти ще 15 – 20 тисячами нових слів.

👉Цікаво те, що словниковий запас значно більший у тих людей, які багато читають і займаються самоосвітою. На його рівень також впливає професія, посада, середовище, спосіб життя.

Вважається, що після 50 – 60 років словниковий запас людини майже не збільшується або залишається на одному й тому ж рівні. 👴Це можна пояснити тим, що з віком пам'ять погіршується, а отже, засвоїти нові слова стає важче.🧠

До речі, щоб нормально розмовляти іноземною мовою (наприклад, будь-якою з європейських), достатньо вивчити лише 2000 3000 слів. 😉
👍 50
👎
Читать полностью
Грамота.ua 15 Jun, 12:16
Що спільного у слів "початок" і "кінець"? 🧐

Ці слова – родичі. 😯 Знали про це?

Дуже далекі родичі. Погоджуюсь, звучить нісенітно. Тим паче, що вони мають протилежні значення. 🤷‍♀️ Але це справді так. Сьогодні їхня графічна оболонка й звучання настільки різні, що й уявити важко, що вони мають спільний корінь. ☝️

І цей корінь – kon, що означав край (мабуть, один край – початковий, інший – кінцевий). А в давнину на позначення початку й кінця існувало одне слово – konьcь. 💁‍♀️

Однак внаслідок фонетичних змін, які, звісно, тривали не один рік, і навіть не сто років, зв'язок з однокореневими словами розірвався. Це щось схоже на те, як розривається наш зв'язок з предками. Чим більше часу минає, тим важче згадати, хто наші предки і ким вони були. Те саме відбувається й зі словами. 🤔

👉 У корені kon відбулось чергування о з і, а в суфіксі відбулось чергування е з нулем звуку. Так ми отримали звичне нам слово кінець.

👉 До кореня kon додали префікс po. Утворилось слово pokonъ. У корені могли чергуватись голосні о, е. Так утворилось слово pokenъ. Далі приголосний k прочергувався з ч, звукосполучення єн перейшло в є, а вже є перетворився на а. От і отримали ми початок.

А від їхнього спільного предка сьогодні не залишилось жодного сліду. Цікаво, правда? 😊

📌 До речі, слово закон теж натякає нам на спорідненість початку й кінця. Бачите, тут також є отой kon. Закон у давнину тлумачили як початкове й остаточне рішення (от вам початок і кінець). 😉

📌 Також порівняйте: старослов’янський вислів ис кони до кони (тобто від початку до кінця) та прислівник споконвіку (тобто з давніх часів), що є результатом злиття прийменника ис та іменників покон (тобто початок) і вік.

P.S.: Якщо вам було цікаво, ставте вподобайки! 👍 Не шкодуйте їх, будь ласка! 🙏 А поки що все. Літо. ☀️ Треба хоч трішки відпочивати. Тож роблю невеличку паузу. Іду по натхнення та нові ідеї. Зустрінемось на каналі @Gramotaua за 2️⃣ тижні! 👋
👍 94
👎 1
Читать полностью
Грамота.ua 12 Jun, 12:02
Про пригоду і нагоду 🧐

"Стати в пригоді" чи "Стати в нагоді"… Вас також непокоїть, який із висловів правильний? 🤔 Якщо так, тоді читайте далі. 👇

Зазвичай, ми асоціюємо слово "пригода" з чимось авантюрним, небезпечним, ризикованим. 🤠 І справді, часто ми вживаємо його, коли говоримо про щось несподіване чи непередбачуване.

📌 Трапилась зі мною якось одна пригода.

Але передусім пригода це випадок, подія (те, що вже сталось).

Нагода теж тлумачиться як випадок, але дещо інший. Це зручний час для чого-небудь, сприятливі обставини.

☝️ Правильний вислів – стати в пригоді. Чому? Бо стати в пригоді – це знадобитися, бути корисним, зробити послугу. Стати в пригоді – це не про зручний час для чиєїсь допомоги, а саме про раптові обставини. Уявімо, що з нами може трапитись якась подія, і в той момент хтось несподівано зможе нам допомогти, стане корисним.

Зате ми можемо щось сказати при нагоді, скористатися (якоюсь) нагодою, не пропустити нагоди (щось зробити), мати нагоду тощо. 😊

📌 Приїхати до Києва – це ще й чудова нагода зустрітися з давніми друзями.

Тобто нам зручно зустрітись з друзями саме під час перебування в Києві. Ось і нагода приїхати.

💁‍♀️ А ще запам’ятайте, що пригоду ми поєднуємо з прийменником в, а нагоду – з при. Отже, стати в пригоді, сказати при нагоді. 😉
👍 48
👎 1
Читать полностью
Грамота.ua 10 Jun, 12:15
Які іменники належать до спільного роду 🤔

Іменники спільного роду мають одну форму для позначення осіб як чоловічої, так і жіночої статі: сирота, староста, суддя, каліка, заїка, плакса, бідолаха, трудяга, хапуга, стиляга, роззява, п’яниця, злодюга, убивця.

Тобто за формою іменника ми не можемо визначити, про кого йдеться: про чоловіка чи про жінку. 🤷‍♀️ Граматичний же рід таких іменників можна визначити лише в реченні за допомогою пов’язаних з ними прикметників, займенників, іменників чи дієслів минулого часу:

📌 Це ж та баба Ярина, та злодюга, що сама краде, а на дівчат звертає! (С. Васильченко). 😠
📌 Еней од страху з плигу збився, В умі сердега помішавсь (І. Котляревський). 😔

Іноді іменники спільного роду мають граматичні ознаки середнього роду, наприклад базікало, ледащо, брехло. Їх вживають на позначення осіб обох статей, щоб підкреслити зневагу, презирство, іронію:

📌 Оте бісове ледащо і до церкви не сходить в неділю, а йде в шинок! (І.Нечуй-Левицький) 😾

До іменників спільного роду належать і деякі прізвища іменникового типу, які закінчуються на приголосний та -о: Петренко, Ковальчук, Передрій тощо. 👇

Порівняйте:
👉Коваленко Олександр – Коваленка Олександра…
👉Коваленко Марія – Коваленко Марії…

Донедавна деякі іменники чоловічого роду на позначення назв професій, звань, посад тощо також зараховували до категорії спільного роду: 🙍‍♂️ адвокат, професор, директор тощо. Тепер від подібних іменничків ми сміливо можемо утворювати форми жіночого роду: 🙋‍♀️адвокатка, професорка, директорка. Про те, як утворювати форми іменників жіночого роду, читайте ось тут: https://t.me/Gramotaua/278. 😉
👍 28
👎
Читать полностью
Грамота.ua 8 Jun, 12:17
Що не так з висловом "адреса місця проживання" 🏠

Адресаце місце проживання чи перебування кого-небудь або розташування чого-небудь. ☝️

Таким чином, у цьому вислові є зайві слова, бо адреса й місце проживання – це тотожні поняття. 💁‍♀️

Тому залишаємо щось одне: або адреса (домашня адреса), або місце проживання (місце мешкання).

Якщо ж у документах (анкета, заява, декларація тощо) потрібно вказати дві адреси: одну, за якою ви зареєстровані, а іншу – за якою ви справді мешкаєте, то правильно зазначати так: 👇

👉зареєстроване місце проживання / мешкання
👉 місце (фактичного) проживання / мешкання.
👍 40
👎 1
Читать полностью
Грамота.ua 5 Jun, 12:00
Чому підкладають саме свиню? 🐽

Коли трапляється так, що хтось мимоволі чи навмисно чинить підлість, завдає нам прикрощів, підставляє, це неприємно. 😞І тоді ми кажемо, що нам підклали чи підсунули свиню. 🐷

Але чому ж свиню, а не собаку, барана чи врешті-решт змію? 🤔

Скажу вам, що єдиної відповіді на це запитання немає. 🤷‍♀️ Існує декілька версій походження цього вислову. Їх я вам і розповім. Ну а ви вже самостійно міркуйте, яка з них ближча до істини. 😉👇

1️⃣ Як ви знаєте, людям, що сповідують іслам, заборонено вживати свинину, адже, за їхніми релігійними уявленнями, свиня – тварина нечиста, уособлює гріх, бруд. Подати мусульманинові свинину – це образа. 😠Ті, хто робили таку підлість, підкладали свиню (як буквально, так і образно). 💁‍♀️

2️⃣ У часи Середньовіччя лицарі атакували ворога, шикуючись усіченим клином, що нагадував голову свині. Таким чином, вони з легкістю оточували супротивників з усіх боків і могли швидко розгромити їх. Отже, здійснити таку несподівану атаку на ворога – це підкласти йому свиню. 🤺

3️⃣ Є така картярська гра – «Свиня», яка полягає в тому, щоб якомога швидше позбутись своїх карт, окрім тузів, дотримуючись усіх правил. Можливо, тому, хто програє, суперники підкладають свиню. ♠️

4️⃣ Є ще й народна гра – «У свинку», під час якої гравці утворюють коло і тикають кінцем палиці в ямку, кожен в свою, намагаючись не допустити м’яч в середину кола. Однак трапляється так, що гравець ненавмисно тикає кінцем своєї палиці в чужу ямку. Таким чином, він підкладає іншому гравцеві свиню. 😳

А яка з версій до вподоби вам? 😊
👍 13
👎
1️⃣ 28
2️⃣ 1
3️⃣ 2
4️⃣ 1
Читать полностью
Грамота.ua 3 Jun, 12:15
Коли потрібно ставити лапки ☝️

📌 Коли потрібно виділити пряму мову:

👉Хтось раптом вигукнув: «Та це ж справжнє диво».
👉«Наші діти, — вчив Макаренко, — це майбутні творці історії...».

📌 Коли потрібно виділити цитату:

👉Не сидіти й не дивитись на небо, думаючи: «чому я не сокіл, чому не літаю»… (Остап Вишня).

📌 Коли в тексті є слова, які вжито як «чужі», або слова, які вжито в нетиповому їм значенні, або слова з іронічним, презирливим відтінком тощо:

👉 У нас тієї «долі» на чотири Німеччини вистачить, так ми ж її не бачимо, ми все ще на небо поглядаємо, повилазило б нам! (Остап Вишня).

📌 Коли в тексті є слова, які мають ще й індивідуальні, символічні, умовні назви тощо:

👉 ресторан «Прованс», ОСББ «Запорожці», фільм «Темний лицар», роман «Володар мух».

📌 Коли в тексті є слова, які пояснюють значення інших:

👉 Слово голова, крім свого прямого значення, має ще й кілька переносних: «розум», «керівник», «початок колони»…
👍 44
👎 2
Читать полностью
Грамота.ua 1 Jun, 12:17
​​Як звучить слово "дитина" європейськими мовами🤔

Сьогодні Міжнародний день захисту дітей! 👶 Як тільки не називаємо ми маленьких янголят: дитина, дитя, дитинча, малюк, малятко, немовля, немовлятко, кровинка, крихітка, ляля, чадо, карапуз…

Згідно з етимологічним словником, слово "дитина" походить від праслов’янського dětent, тобто "годоване груддю" і пов’язане зі словом dojiti"доїти". Цікаво, а як звучить це слово мовами європейських країн? 🧐

📌Українською – дитина;
📌білоруською – дзіця;
📌польською – dziecko;
📌чеською – dítě;
📌словацькою – dieťa;
📌словенською – otrok;
📌сербською – дете;
📌хорватською – dijete;
📌болгарською – дете;
📌італійською – bambino;
📌іспанською – niño / a;
📌португальською – criança;
📌французькою – enfant;
📌німецькою – Kind;
📌англійською – child;
📌норвезькою – barn;
📌фінською – lapsi;
📌угорською – gyermek;
📌румунською – copil / copilă.

Інформацію взято з сайту https://jakubmarian.com
Більше тут 👇
👍 43
👎
Читать полностью
Грамота.ua 29 May, 12:41
Як замінити словосполучення «лікуючий лікар» 👩‍⚕️

Вам це словосполучення теж вушка ріже? 🧐 Чому ми тоді не кажемо навчаючий вчитель чи будуючий будівельник? А лише лікуючий лікар. Це ж також неправильно. 🤷‍♀️

Лікуючий лікар – це термін. Розгорніть будь-який документ, який стосується медичної галузі, і ви побачите, як часто він там трапляється. 💁‍♀️

Це не будь-який лікар, а конкретний фахівець закладу охорони здоров’я, який надає медичну допомогу пацієнтові під час обстеження й лікування. Тобто коли людина потрапляє до лікарні, їй призначають певного фахівця, який стежить за перебігом її хвороби.

Але словосполучення лікуючий лікар невдале з трьох причин:

👉 це калька (лечащий врач);
👉 лікуючий – це активний дієприкметник (про активні дієприкметники можете почитати тут і тут);
👉це тавтологія.

Як же правильно називати такого лікаря?

Якщо це не термін, ви можете сказати мій лікар або ж моя лікарка:

📌Мій лікар порадив мені новий препарат.
📌Моя лікарка щодня турбується про стан мого здоров’я.
📌Мій лікар – один з найкращих фахівців міста.

Тобто з контексту вже буде зрозуміло, що йдеться саме про того лікаря, який надає вам медичні послуги під час вашого захворювання. 👨‍⚕️

Словосполучення персональний лікар, особистий лікар також можливі, але, на мою думку, так краще в розмові сказати про сімейного лікаря, якого ви самостійно обрали та з яким підписали декларацію. Тобто він постійно стежить за вашим здоров’ям чи здоров’ям вашої родини і, окрім лікування, 💊 займається профілактичною роботою. 🩺

Якщо ж це медичний термін, то краще замінити невдале словосполучення лікуючий лікар на лікар-куратор, 👩‍⚕️адже слово куратор – це той, хто піклується (лат. curator від curare — піклуватися), це особа, якій доручено наглядати за кимось (чимось). У нашому випадку – наглядати за хворим. 😉

Сподіваюсь, що слова філологів не будуть марними, і законодавці колись зрештою дослухаються до наших порад, а в український мові звучатиме правильний медичний термін. 😇
👍 50
👎 1
Читать полностью
Грамота.ua 27 May, 12:15
Коли пасивні конструкції вживати доречно 🤓

З попереднього допису ви зрозуміли, що пасивні конструкції в більшості випадків мовці вживають неправильно. А сьогодні з’ясуємо, коли ж їх вживати потрібно.👇

📌Якщо у вашому реченні є додаток, який вказує на матеріал, джерело, знаряддя дії тощо і відповідає на питання чим?

✔️Кругле лице її було змочене дощем (Панас Мирний).
✔️Ой, у полі жито копитами збито (Народна творчість).

Погодьтесь, що речення типу «Копита збили у полі жито» 🐴 чи «Дощ змочив її кругле лице» 💦 звучать дещо кумедно. 😄

📌 Якщо у вашому реченні присудок виражено дієсловом на -ся, але воно позначає дію як характеристику суб’єкта.

✔️Двері відчиняються автоматично (вони самі відчиняються; ніхто їх не відчиняє).
✔️Собака кусається (такий вже він від природи той собака). 🐶
✔️Ядро атома розпадається на дві частини (це характерна ознака ядра атома).

У такому разі правильно навіть буде називати це не пасивною конструкцією, а зворотною, тобто коли суб’єкт (підмет) одночасно є об’єктом. 💁‍♀️

А тепер порівняйте:
✔️Троянда колеться (бо в неї є шипи).
✖️Справа розглядається (як саме?) 🙅‍♀️

📌 І хоча мовознавці сперечаються, до активних чи пасивних конструкцій належать речення з дієслівними формами на -но, -то, проте їх не лише можна, але й потрібно вживати. Основне призначення таких речень – звернути увагу на результат дії. 👇

✔️Завдання виконано.
✔️Склянку розбито.
✔️Пропозиції враховано.
✔️Документ підписано.

❗️Але якщо у вашому реченні є суб’єкт у формі орудного відмінка, то таке речення потрібно замінити. Порівняйте:

✔️Документ підписано. 👌

✖️Документ підписано всіма членами комітету. 🙅‍♀️
✔️Усі члени комітету підписали документ.
👌

Успіхів вам у побудові речень! Хай щастить! 😉😘
Читать полностью
Грамота.ua 22 May, 12:02
Активні чи пасивні конструкції 💁‍♀️

Замало правильно писати слова й ставити розділові знаки. ☝️Потрібно ще правильно будувати речення. Так, щоб вони звучали легко, красиво, гармонійно. 😇

Щоб побудувати речення, нам потрібен той, хто виконує дію (суб’єкт), якась дія і те, на що (кого) спрямовано дію (об’єкт). Це активна конструкція:

1️⃣ Експерт (хто) готує (що робить) висновок (що).

Якщо ж в реченні суб’єкта немає або він є, але у формі орудного відмінка, а об’єкт у формі називного відмінка виконує роль підмета, – це пасивна конструкція.

2️⃣ Висновок (що) готується (що робить) експертом (ким).

За змістом ці два речення однакові. Але яке з них звучить природно? 🤔

Перше, тому що експерт готує, а не висновок сам собі готується кимось. 😉 У другому реченні є додаток у формі орудного відмінка, який вказує на того, хто ж готує висновок. Але українській мові не притаманні речення, у яких додаток вказує на виконавця дії і відповідає на питання ким? Запам’ятайте це. 😊

Отже, до чого я веду. Пасивні конструкції, якими переповнені наукові тексти, закони, офіційні листи та інші документи, а часом і публіцистика, майже не властиві українській мові. Вони спотворюють логіку. Тому їх потрібно замінити. 👇

📌 Якщо у вашому реченні є суб’єкт дії (у формі орудного відмінка), то міняємо його з об’єктом місцями:

✖️Рішення ухвалюється колегією суддів.🧑‍⚖️
✔️Колегія суддів ухвалює рішення.
👨‍⚖️

📌 Якщо в реченні про суб’єкта нічого не сказано, то можемо замінити пасивну конструкцію так:

✖️Ці справи розглядались протягом року.
✔️Ці справи розглядали протягом року
(тобто хтось їх таки розглядав).

Якщо у вашому реченні присудок виражено дієслівною формою на -но, -то, але при цьому є суб’єкт дії в орудному відмінку, то замінюємо дієсловом минулого часу доконаного виду:

✖️Увагу звернуто мною на… (як же це ріже вуха). 🤪
✔️Я звернув (-ла) увагу на…

Проте це зовсім не означає, що пасивні конструкції вживати не можна. Є випадки, коли вони цілком доречні. І про них я обов’язково розповім вам.😉

А поки дякую усім, хто дочитав цей допис. 🙏 Ви справжні герої! 💪Бездоганних речень вам! 😘
👍 62
👎 1
Читать полностью
Грамота.ua 20 May, 12:15
Коли помилитись неможливо ☝️

Коли в слові подвійний наголос. 😊

Тема наголосів в український мові складна. Для когось стало відкриттям, що правильно наголошувати о́лень, а не оле́нь, хтось не може змиритись, що правильно ра́зом, а не разо́м (типу, ну як це так, у моєму оточенні всі так наголошують 🤷‍♂️). Але в мові все має бути унормовано, і наголоси – не виняток. 💁‍♀️

Запам’ятати всі принципи наголошування слів у нашій мові не просто. Та для тих, хто потіє над темою наголошування, є маленький приємний бонус. Це слова, що мають подвійний наголос. 😉 І ось деякі з них: 👇

📌алфАвіт – алфавІт;
📌веснЯний – веснянИй;
📌вИсіти – висІти;
📌дОговір – договІр;
📌зАвжди – завждИ;
📌кОрисний – корИсний;
📌мАбуть – мабУть;
📌назАвжди – назавждИ;
📌пЕрвісний – первІсний;
📌пОмилка – помИлка;
📌прОстий – простИй;
📌різнОвид – різновИд;
📌рОзбір – розбІр;
📌тАкож – такОж;
📌Усмішка – усмІшка;
📌Ясний – яснИй.

😉😘🌸
👍 81
👎
Читать полностью
Грамота.ua 18 May, 12:17
Причинний і причиновий: у чому різниця?

А ви знали, що причинний – це божевільний?! 😳

Знали, звісно знали. 😊 Бо я цілком переконана, що значення цього слова вам пояснювали на уроках української літератури. Адже саме баладою «Причинна» починається «Кобзар». 🤔 Для тих, хто забув: вона починається рядком «Реве та стогне Дніпр широкий…». 😉

Отже, причинний (бо йому щось спричинено або, як кажуть, пороблено) – це божевільний, психічнохворий, несповна розуму.

У сучасній мові це слово можна почути вкрай рідко. Ну хто сьогодні називає душевнохвору людину причинною?.. 🤷‍♀️ Однак прикметнику причинний штучно нав’язали інше значення – який вказує на причину, має значення причини: причинний зв'язок, причинний сполучник. І в такому значенні прикметник причинний вкоренився у законах, наукових працях, газетах тощо.

Насправді ж прикметником до слова причина є причиновий, той, що вказує на причину, має значення причини. Тому правильно причиновий зв'язок, причиновий сполучник тощо.

Отже, просто запам’ятайте, що причинний – це божевільний. І не плутайте ці два слова. 😉
👍 68
👎
Читать полностью
Грамота.ua 15 May, 12:02
Один як перст 😔

Так говорять про самотню людину, у якої немає ані рідних, ані близьких.

Перстом у давнину називали палець. 🤔 Будь-який палець. Слово це застаріле, побутує сьогодні лише в деяких говірках. Але, щоб вам було зрозуміліше, що перст – це палець, згадайте слова перстень (прикраса, яку носять на пальці), наперсток (захисний ковпачок для пальця). 😊

З перстом розібрались. Але тут виникає запитання: чому він один? Він же не один. Їх на обох руках 🔟. То чому ж тоді один як перст?

Річ у тім, що в давнину, коли потрібно було щось підрахувати на пальцях, починали з великого, який стоїть окремо від інших. Зовсім один, ніби сирота. 🖖 Тому образ великого пальця почав асоціюватись із самотньою людиною. Один як перст. 💁‍♀️
👍 51
👎
Читать полностью
Грамота.ua 13 May, 12:15
🤓 Правильна відповідь!

І це варіант 1️⃣.

Слово інгредієнт запозичено з латини (ingrediensтой, що входить). Це складова частина будь-якої сполуки, суміші або ж просто складник чого-небудь.

У цьому слові є камінь спотикання🤦‍♀️ – ненаголошене е. На жаль, дібрати перевірне слово не вдасться. Тому правопис цього слова потрібно запам’ятати або ж перевіряти правильність його написання за орфографічним (ортографічним) словником. 📖

☝️ А взагалі пам’ятайте, що в мові-донорі звук /e/ передається на письмі літерою e. Отже, у мові-реципієнті передаємо його українською літерою е. 😊
👍 48
👎 1
Читать полностью
Грамота.ua 12 May, 12:15
✍️ Перевірочка правопису

Під час карантину принадилась до готування різних смаколиків. 🧁Почала шукати нові рецепти і помітила, що деякі автори рецептів часто неправильно пишуть одне слово, яким називають складові частини, що потрібні для приготування продукту. 🤷‍♀️

Сподіваюсь, ви знаєте, як писати це слово?! 😉 Який варіант правильний? 👇

1️⃣Інгредієнти
2️⃣Інгрідієнти
3️⃣Інгридієнти

Відповідь уже завтра! 💁‍♀️
1️⃣ 116
2️⃣ 8
3️⃣ 41
Читать полностью
Грамота.ua 8 May, 12:02
Як узгодити присудок з підметом, який містить числівник, що закінчується на одиницю 🤔

Типова проблема – числівники типу 31, 161, 1001 тощо. І тут що в моїй практиці не траплялось… 🤦‍♀️

😫 У квітні надійшло 31 документів.
😫 Всього відпрацювали161 годин.
😫 Передали 1001 справи.

А тепер уявіть, що числівник записано не цифрою, а літерами. У квітні надійшло тридцять один документів. Читаючи таке речення, виникає відчуття, що в голові все ламається. 🤯 Здається, що так міг написати лише іноземець, який нещодавно почав вивчати українську і ще не може подружитись із закінченнями. 🤪 Але ні, це типова помилка багатьох дорослих носіїв української мови. 🤷‍♀️

То як же граматично правильно скласти речення з такими числівниками?!👇

Числівники, що закінчуються на одиницю, позначають певну кількість і складаються з двох і більше компонентів: тридцять + один, сто + шістдесят + один, тисяча + один. Але узгоджуємо ми іменник з останнім компонентом числівника – одиницею, а отже, для іменника обираємо форму однини:

👉 31 документ, 161 студент, 1001 книжка тощо.

Як бачимо, логічна множина не завжди збігається з граматичною. 🤓Обираємо форму однини, хоч і маємо на увазі певну кількість когось (чогось).

Відповідно й з присудком у реченні підмет узгоджуємо в однині:

👉На опрацювання надійшов 31 документ.
👉161 студент успішно склав іспит.
👉На полиці лежить 101 книга.
Читать полностью
Грамота.ua 6 May, 12:15
Карантинні неологізми 😷

А ви помітили, що майже за 2️⃣ місяці карантину в наше розмовне мовлення увійшли нові словечка? Чи вони вже встигли стати вам такими рідними, що ви й не помітили, як порівняно недавно їхню появу ніхто й передбачити не міг. 🤔 Я зібрала кілька яскравих неологізмів, які «народились» саме під час карантину. 😉👇

📌 От раніше знали ми іменник карантин. А тепер ще й знаємо дієслова: карантинити, карантинитися тощо. І творимо ми їх в усіх можливих формах. 😄Зокрема часто тепер запитують: «Ну що там, карантиниш?» чи типово відповідають на запитання: «Як справи?» - «Та, карантинимося вдома». Отже, карантинитися – це проводити час на самоізоляції. 🤪

📌 Хто б міг подумати, але нового значення набуло й слово корона. 👑 Тепер ми називаємо короною різновид небезпечного вірусу, який так налякав увесь світ. 🦠

📌Ковідка. Так лагідно називають власне хворобу, спричинену коронавірусом.☺️ І хоча це слово я чула лише в мовленні журналістів, але цілком можливо, що ще трошки – і ми й самі вживатимемо його в повсякденному спілкуванні. 💁‍♀️

📌 А ось ще одне слово – ковідіот. Калька з англійської мови (covid + idiot). Але ковідіотами називають не хворих на Covid-19,🙅‍♀️ а тих, хто свідомо ігнорує правила карантину, чи панікерів, які скуповують у магазинах усе, що бачать на полицях. І, до речі, його вже внесено до онлайн-словника англомовного сленгу Urban Dictionary. 😲

📌 Короніал, або ковідіал. Досить часто трапляються в мовленні преси. Вважається, що саме цими термінами будуть називати покоління дітей, які народяться після пандемії. 👶

📌 Ну і ще одне новеньке словечко – самоізолянт. Так називають людей, які добровільно чи вимушено перебувають удома (чи в іншому постійному місці), утримуються від будь-яких контактів із людьми, щоб не заразитися самому чи не заразити інших. 🏠

Ось такі вони – карантинні словечка. 🤣 Звісно, поки що вони існують у розмовному мовленні. І хтозна, що з ними буде після карантину... Як гадаєте: поповнять вони словник нашої мови чи безслідно зникнуть одразу ж після закінчення карантину? 🤔
👍 60
👎 4
Читать полностью