НОВИНИ:
👥 Уряд підтримав встановлення квоти на імміграцію 5000 іноземних спеціалістів для працевлаштування в українських ІТ-компаніях. Це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року. Квоти на відміну від робочих віз дають спеціалісту можливість проходити перевірку раз на 10 років і свободу обирати, де працювати й навіть створювати тут власний продукт. Попит на ІТ-фахівців значно перевищує потенціал внутрішнього ринку. Щороку українські університети випускають 15–17 тисяч ІТ-фахівців різних напрямків. У той же час в країні відкривається близько 40 тисяч вакансій для айтіішників. Імміграційні квоти дозволять частково закрити потребу ринку у висококваліфікованих фахівцях. Серед міст України ці 5000 квот розподілені так: Київ – 2500, Харків – 700, Дніпро – 600, Одеса – 600, Львів – 600. Міністерство цифрової трансформації закликає ІТ-компанії користуватись цим зручним інструментом. Детальніше 🔗 t.me
📊 Названо найпопулярніші в Україні соціальні мережі. Компанія Research & Branding Group опублікувала результати свого опитування в якому взяло участь 1804 респонденти. Найпопулярнішими соціальними мережами в Україні є Facebook, YouTube, Instagram і telegram, далі зі значним відривом йдуть Вконтактє, Однокласники і twitter, а найменш популярною є Linkdn. У більшості соціальних мереж значущих відмінностей між залученістю до них чоловіків і жінок немає, за винятком Instagram і Однокласників: ними користується більше жінок, ніж чоловіків. У telegram частіше облаштовується молодь від 18 до 29 років, у twitter – молодь і люди середнього віку від 18 до 39 років, а в Однокласниках – люди середнього віку від 40 до 49 років. Що ж стосується Facebook, YouTube, Instagram та Вконтактє, то провідні позиції в них займають люди від 18 до 49 років. Довіра до суспільно-політичної інформації із соцмереж низька як в найпопулярніших з них (Facebook, YouTube, Instagram, telegram), так і в менш використовуваних (Вконтактє, Однокласники, twitter, Linkdn): такій інформації довіряє без застережень менш ніж десята частина користувачів, більшість довіряє частково і приблизно п’ята частина користувачів взагалі не використовує соцмережі у якості джерела суспільно-політичної інформації. Детальніше 🔗 rb.com.ua
🌳 У Мінекоенерго презентували проект Єдиної екологічної платформи, яка дозволить отримувати доступ до інформації про природні ресурси. Платформа буде складатися з 4 модулів: е - надрокористування, е -лісова галузь, е - водна галузь, е - рибна галузь та 7 блоків: відкритий доступ до ресурсів, е - послуги, е - звітування, е - простежуваність, екологічний моніторинг, екологічне інспектування та feedback window. Сервіс подання електронних документів для суб’єктів господарювання дозволить в режимі 24/7 обрати об’єкт, подати заявку на оформлення дозвільних документів або проведення аукціону, взяти участь в аукціоні за право доступу до природного ресурсу, відстежувати етапи отримання права на користування природним ресурсом та інше. Процедуру подання документів на користування природними ресурсами можна буде зробити в один клік замість необхідності багаторазового звернення до регулятора. Деякі модулі платформи доступні користувачам уже зараз. Повноцінну роботу ресурс розпочне наприкінці цього року. Детальніше 🔗 mineco.gov.ua
👥 Уряд підтримав встановлення квоти на імміграцію 5000 іноземних спеціалістів для працевлаштування в українських ІТ-компаніях. Це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом календарного року. Квоти на відміну від робочих віз дають спеціалісту можливість проходити перевірку раз на 10 років і свободу обирати, де працювати й навіть створювати тут власний продукт. Попит на ІТ-фахівців значно перевищує потенціал внутрішнього ринку. Щороку українські університети випускають 15–17 тисяч ІТ-фахівців різних напрямків. У той же час в країні відкривається близько 40 тисяч вакансій для айтіішників. Імміграційні квоти дозволять частково закрити потребу ринку у висококваліфікованих фахівцях. Серед міст України ці 5000 квот розподілені так: Київ – 2500, Харків – 700, Дніпро – 600, Одеса – 600, Львів – 600. Міністерство цифрової трансформації закликає ІТ-компанії користуватись цим зручним інструментом. Детальніше 🔗 t.me
📊 Названо найпопулярніші в Україні соціальні мережі. Компанія Research & Branding Group опублікувала результати свого опитування в якому взяло участь 1804 респонденти. Найпопулярнішими соціальними мережами в Україні є Facebook, YouTube, Instagram і telegram, далі зі значним відривом йдуть Вконтактє, Однокласники і twitter, а найменш популярною є Linkdn. У більшості соціальних мереж значущих відмінностей між залученістю до них чоловіків і жінок немає, за винятком Instagram і Однокласників: ними користується більше жінок, ніж чоловіків. У telegram частіше облаштовується молодь від 18 до 29 років, у twitter – молодь і люди середнього віку від 18 до 39 років, а в Однокласниках – люди середнього віку від 40 до 49 років. Що ж стосується Facebook, YouTube, Instagram та Вконтактє, то провідні позиції в них займають люди від 18 до 49 років. Довіра до суспільно-політичної інформації із соцмереж низька як в найпопулярніших з них (Facebook, YouTube, Instagram, telegram), так і в менш використовуваних (Вконтактє, Однокласники, twitter, Linkdn): такій інформації довіряє без застережень менш ніж десята частина користувачів, більшість довіряє частково і приблизно п’ята частина користувачів взагалі не використовує соцмережі у якості джерела суспільно-політичної інформації. Детальніше 🔗 rb.com.ua
🌳 У Мінекоенерго презентували проект Єдиної екологічної платформи, яка дозволить отримувати доступ до інформації про природні ресурси. Платформа буде складатися з 4 модулів: е - надрокористування, е -лісова галузь, е - водна галузь, е - рибна галузь та 7 блоків: відкритий доступ до ресурсів, е - послуги, е - звітування, е - простежуваність, екологічний моніторинг, екологічне інспектування та feedback window. Сервіс подання електронних документів для суб’єктів господарювання дозволить в режимі 24/7 обрати об’єкт, подати заявку на оформлення дозвільних документів або проведення аукціону, взяти участь в аукціоні за право доступу до природного ресурсу, відстежувати етапи отримання права на користування природним ресурсом та інше. Процедуру подання документів на користування природними ресурсами можна буде зробити в один клік замість необхідності багаторазового звернення до регулятора. Деякі модулі платформи доступні користувачам уже зараз. Повноцінну роботу ресурс розпочне наприкінці цього року. Детальніше 🔗 mineco.gov.ua