Хорунжа Служба 3 ОШБр

«ДахаБраха» — це гурт, який неможливо переплутати з жодним іншим. Вони беруть українські народні пісні й трансформують їх у щось абсолютно унікальне: мікс етно, джазу, електроніки і навіть рокових мотивів. Це не просто музика — це атмосфера, яка захоплює з перших нот. Коли слухаєш їх, здається, що потрапляєш у якийсь магічний світ, де стародавні традиції живуть у сучасному звучанні.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

Це українська класика. Кожен українець має прочитати Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр».

Перше, книга неймовірна легка у прочитанні і захоплива. Динаміка подій тримає до останніх сторінок. Юрій Горліс-Горський писав «Холодний Яр» як автобіографічний твір. Це його власні спогади про історичні події та його учасників.

Друге, автор описує історію холодноярських повстанців 1919-1920-их років, передаючи їхній характер, силу, відданість національній ідеї. Фактично, це опис української воїнської культури початку ХХ ст. з власною етикою та естетикою.

Роман «Холодний Яр», виданий на початку 1930-их років, був однією з найпопулярніших книг серед діячів ОУН. Друга хвиля його піднесення відбулася за Незалежності України.

«Холодний Яр» — це більше, ніж книга. Це нагадування про силу духу українців, про нашу історію, сповненої гідності та сили. Вона надихає і нагадує, що свобода — це не подарунок, а здобуток.

Ця книга залишається назавжди у спогадах своїх читачів. Бо «Холодний Яр» — то більше ніж про минуле, то про сильних українців поза часом.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

Один із головних ідеологів ОУН та УПА — Ярослав Старух.

Здобув репутацію талановитого оратора та ідеолога, який умів запалити серця інших, формуючи міцне національне усвідомлення серед українців. Він займався розробкою політичних ідей, які мали на меті обʼєднати народ у боротьбі.

За активну діяльність в ОУН у 1930-их роках польська влада арештувала Старуха. Він став одним із перших вʼязнів концтабору Береза-Картузька. За півроку увʼязнення він отримав 6 покарань від табірної адміністрації. Друге увʼязнення Старуха поляками було напередодні Другої світової війни. Під час допиту його катували, здираючи шкіру.

У спогадах побратимів Старух яскрава постать — вірний ідеям, запальний, усміхнений, харизматичний, відповідальний, уважний до інших, послідовний у діях. Брав безпосередню участь у проголошені Акту відновлення Української Державності у Львові 30 червня 1941 р. Був разом із похідною групою ОУН на Київщині. Арештований і підданий тортурам вже за німецької влади. Намагався накласти на себе руки, аби не видати таємниць, але звільнений за сприяння Служби Безпеки ОУН.

Організував підпільне радіо «Самостійна Україна» з кодовою назвою «Афродита», яке діяло два роки і охоплювало своїми радіохвилями Європу.

Остання його посада — це провідник Закерзонського краю — надзвичайно важливого регіону для підпілля, адже був найближений до західного світу. Тоді Старух вів боротьбу з радянською пропагандою і з вороже налаштованих до українців поляками. Здійснював дипломатичну роботу з іноземними представництвами у Польщі. Протидіяв насильницьким переселенчим акціям, організовані комуністичним режимом на Закерзонні.

У 1947-му бункер Ярослава Старуха був оточений польськими спецслужбами. Аби не здатися живим у руки ворога, застрелився.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

14 листопада 1918 року гетьман Павло Скоропадський заснував Українську академію наук. Це було сміливе рішення, адже в ті непрості часи, коли молода українська держава лише формувалася, мало хто задумувався про розвиток науки. Але Скоропадський розумів, що без наукового підґрунтя побудувати сильну й успішну країну буде дуже важко. Заснування Академії Наук було символом віри в інтелектуальний потенціал українців і надією на те, що вчені зможуть підтримати новостворену державу своїми знаннями та дослідженнями.

До роботи в Академії запросили найкращих українських науковців того часу – таких видатних діячів, як Володимир Вернадський, Агатангел Кримський та Микола Василенко. Вони стали першими академіками, і саме вони задали високий стандарт для наукових досліджень. Завдяки цим людям Академія швидко стала справжнім центром знань і культури, де розроблялися проєкти для різних галузей – від природничих наук до історії й літератури. Це було місце, де народжувалися нові ідеї, де можна було обговорити наукові виклики й знайти рішення для багатьох проблем тогочасного українського суспільства.

Сьогодні Українська академія наук – це одна з найважливіших наукових установ у країні, і її історія починається саме з ініціативи Скоропадського. Хоча політична ситуація багато разів змінювалася, Академія змогла зберегти свою місію й залишитися осередком наукової думки в Україні. Цей день, 14 листопада, нагадує нам, наскільки важливим було прагнення до освіти і науки, яке започаткував Скоропадський, і як ця ідея живе донині, надихаючи нові покоління українських вчених.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

Справжній боєць — це не тільки людина зі зброєю в руках, а й той, хто щодня проходить через власну внутрішню боротьбу. Гартування стійкості — це процес, що вимагає не менше сили, ніж фізичні тренування. Це про подолання страхів, сумнівів, зневіри. Це коли вчишся зберігати спокій у найважчі моменти і підніматися, навіть коли здається, що сил більше немає. Кожен день ці люди працюють над своїми внутрішніми якостями, прокачують дисципліну, мужність і віру. Саме тому вони стають тими, на кого можна покластися, бо їхня сила починається всередині.

Як казав Євген Коновалець: «Нація — це не тільки земля і народ, це передусім дух і свідомість.» І наші бійці — це втілення цього духу, тихої, але непохитної впевненості у власній силі й праві на свободу. Їхня боротьба — це більше, ніж фізичне протистояння, це захист цінностей, які формують нашу Nацію. Бо сенс боротьби не лише у перемозі, а у здатності залишатися собою, зберігати свій дух і гідність, навіть коли попереду довга й терниста дорога.

На світлинах бійці окремого протитанкового взводу 1-го механізованого батальйону.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

13 листопада 1918 року – день проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Ця подія — символ прагнення українців до самостійності після століть перебування під владою імперії. Коли Австро-Угорщина розпалася, українці Галичини скористалися моментом і взяли на себе сміливість проголосити власну державу.

Це був акт сміливості, рішучості та неймовірної віри у можливість мати свій простір, де українська мова, культура і традиції є основою.

ЗУНР проіснувала тільки рік, але залишила важливий слід в історії. Українці тоді виявили неабияку організацію, створивши державний апарат, уряд та військо. Важливою подією стало обʼєднання з Наддніпрянською Україною.

Водночас нестабільність, міжнародні конфлікти і тиск з боку сусідів не давали новоствореній республіці зміцнитися повною мірою. ЗУНР припинила своє існування вже у 1919 році через війну з поляками, які силою окупували Галичину. Але попри втрату контролю над територією боротьба продовжувалася для галичан на Наддніпрянщині, куди багато з них пішло воювати з більшовиками, плекаючи надію відстояти право України бути на мапі світу.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

РПГ-7 (в неформальній військовій мові «Трубка») — це ручний протитанковий гранатомет, яким користуються для ураження бронетехніки, будівель або укріплень. Його часто описують як "трубу" з ручкою, з якої можна запускати гранати на великі відстані. Завдяки простій конструкції та потужній дії, РПГ-7 став однією з найпопулярніших видів зброї у світі, відомий своєю надійністю та простотою у використанні.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram

«Парад у москві — це не лише військовий тріумф, а й символ нашої незламності»

«Дефіляда в москві» авторства Василя Кожелянка — це роман, який переносить нас в альтернативний світ, де українці виборюють свою самостійність під час Другої світової війни і постають на мапі світу з усією рішучістю та відвагою.

Книга стала знаковою для української літератури завдяки незвичному підходу до історії, де Кожелянко наважився уявити, як могла би виглядати наша перемога в ХХ столітті. Його стиль поєднує іронію, гостру сатиру і глибокий патріотизм, а сюжет захоплює та змушує замислитися.

Ця книга змальовує парад українського війська в самому центрі москви — символічний акт, що став уособленням відновлення національної гідності. Через цей образ автор прагне показати силу духу, непохитність і прагнення до незалежності, які притаманні українцям.

«Дефіляда в москві»— це не просто художній твір, а нагадування про те, що навіть у найсміливіших мріях є сила, яка може надихнути на дії в реальності.

Цей роман варто читати тим, хто цінує українську літературу, історію та бачить Україну сильною державою. Кожелянко майстерно нагадує нам, що наші прагнення — це не утопія, а шлях боротьби, який ми обираємо щоденно.

Підписуйтесь на наc у YouTube | TikTok | Instagram