Крах Титана: Серп та молот. Як зникло двигунобудування України.
Важливість промисловості для економіки колосальна, бо наприклад, завод який збирає комбайни, підтримує цілі ланцюги підприємств, які постачають йому комплектуючі та технології.
В результаті, це дає роботу висококваліфікованій робочій силі та суттєво збільшує ВВП та конкурентність економіки (промислові ланцюги створюють глибину економіки).
Серцем для виробництва української сільськогосподарської техніки, звісно є двигунобудування. В нашому випадку, таким заводом був «Серп та молот» у Харкові.
Його історія розпочалася ще у 1883 році й закінчилась у 2003.
Як і більшість заводів, які пішли на приватизацію або на сумісне управління державою та "приватним сектором", ніхто не збирався його адаптувати до ринкових відносин, бо роздірібанити його було простіше.
Зазначу, що сам завод вважався титаном індустрії, бо по різним даним міг виробляти понад 100 000 двигунів на рік. Фактично його двигуни були основою для українських комбайнів. В 90-ті для комбайна Славутич, але через загальний колапс системи та падіння якості, ці комбайни більше не випускаються.
Причини краху на рівні держави:
- втрата ринків збуту, зокрема республік колишнього СРСР та Соц блоку. Ця причина напряму пов’язана з керівництвом новоутворених держав, які абсолютно нічого не розуміли в економіці, або не хотіли нічого розуміти (їх цікавив дірібан, а не збереження/розвиток ринків).
- відсутність перехідного періоду для економіки (приклад КНР є на каналі), що призвело до зламу не тільки промислових ланцюгів, але і збуту готового товару та закупки комплектуючих.
Вплив: Фактично двигуни не було кому продавати (падіння випуску техніки через кризу), бо настав колапс торгівлі, через різку зміну типу економіки, яка стала «ринковою», а по структурі власності та управління була плановою.
Внутрішні причини краху заводу:
- менеджмент був абсолютно не готовий до ринку, бо він формувався під планову систему, де держава виконувала функції замовника та покупця товару.
- непрофесійний менеджмент, який абсолютно не контролював якість виробленого товару. Тобто причина не в технологічній відсталості, а у відсутності плану покращення якості зборки та вдосконалення двигунів (зокрема продукт заводу, а саме двигун СМД має непогану репутацію і на сьогодні по його архітектурі збираються двигуни для російських комбайнів).
- крах промислових ланцюгів призвів до того, що якість металу, який використовували для зборки двигунів також почав втрачати свої характеристики. Як результат надійність техніки, яка і в кращі свої часи не особливо відрізнялась, впала ще нижче.
Загалом в мережі, можна знайти цілі розслідування на тему краху заводу. Особливо цікаве з них, це теорія, що через розташування заводу недалеку від центру міста, його планомірно руйнували, щоб продати земельну ділянку забудовнику. Доречі, самі приміщення заводу після дефолту були зруйновані під забудовника, але будівництво не розпочалося.
Серп та молот мав типову історію, як і сотні інших титанів технологічної економіки України. Бо зазначу, що будь-які експерименти, які мають під собою «шокову основу» призводять до вимирання складних промислових об’єктів.
Чи корисним був пост?
Важливість промисловості для економіки колосальна, бо наприклад, завод який збирає комбайни, підтримує цілі ланцюги підприємств, які постачають йому комплектуючі та технології.
В результаті, це дає роботу висококваліфікованій робочій силі та суттєво збільшує ВВП та конкурентність економіки (промислові ланцюги створюють глибину економіки).
Серцем для виробництва української сільськогосподарської техніки, звісно є двигунобудування. В нашому випадку, таким заводом був «Серп та молот» у Харкові.
Його історія розпочалася ще у 1883 році й закінчилась у 2003.
Як і більшість заводів, які пішли на приватизацію або на сумісне управління державою та "приватним сектором", ніхто не збирався його адаптувати до ринкових відносин, бо роздірібанити його було простіше.
Зазначу, що сам завод вважався титаном індустрії, бо по різним даним міг виробляти понад 100 000 двигунів на рік. Фактично його двигуни були основою для українських комбайнів. В 90-ті для комбайна Славутич, але через загальний колапс системи та падіння якості, ці комбайни більше не випускаються.
Причини краху на рівні держави:
- втрата ринків збуту, зокрема республік колишнього СРСР та Соц блоку. Ця причина напряму пов’язана з керівництвом новоутворених держав, які абсолютно нічого не розуміли в економіці, або не хотіли нічого розуміти (їх цікавив дірібан, а не збереження/розвиток ринків).
- відсутність перехідного періоду для економіки (приклад КНР є на каналі), що призвело до зламу не тільки промислових ланцюгів, але і збуту готового товару та закупки комплектуючих.
Вплив: Фактично двигуни не було кому продавати (падіння випуску техніки через кризу), бо настав колапс торгівлі, через різку зміну типу економіки, яка стала «ринковою», а по структурі власності та управління була плановою.
Внутрішні причини краху заводу:
- менеджмент був абсолютно не готовий до ринку, бо він формувався під планову систему, де держава виконувала функції замовника та покупця товару.
- непрофесійний менеджмент, який абсолютно не контролював якість виробленого товару. Тобто причина не в технологічній відсталості, а у відсутності плану покращення якості зборки та вдосконалення двигунів (зокрема продукт заводу, а саме двигун СМД має непогану репутацію і на сьогодні по його архітектурі збираються двигуни для російських комбайнів).
- крах промислових ланцюгів призвів до того, що якість металу, який використовували для зборки двигунів також почав втрачати свої характеристики. Як результат надійність техніки, яка і в кращі свої часи не особливо відрізнялась, впала ще нижче.
Загалом в мережі, можна знайти цілі розслідування на тему краху заводу. Особливо цікаве з них, це теорія, що через розташування заводу недалеку від центру міста, його планомірно руйнували, щоб продати земельну ділянку забудовнику. Доречі, самі приміщення заводу після дефолту були зруйновані під забудовника, але будівництво не розпочалося.
Серп та молот мав типову історію, як і сотні інших титанів технологічної економіки України. Бо зазначу, що будь-які експерименти, які мають під собою «шокову основу» призводять до вимирання складних промислових об’єктів.
Чи корисним був пост?