💥ARRIVA(NO)BENE
Чутки підтвердилися: Мауріціо Аррівабене залишив посаду керівника Ferrari, відтепер босом буде Маттіа Бінотто. Як стверджують інсайдери, таким був план колишнього президента команди і новий начальник, Джон Елканн, продовжує виконувати заповіт Серджіо Маркіонне - як і з переходом Леклера.
Про те, що всередині Ferrari йде протистояння за владу між головою команди та її технічним директором, писали ще влітку - одразу після смерті Маркіонне.
Не буду вдаватися у фактичні подробиці цієї історії, ось тут, тут і тут дуже непогано про це розписано, почитайте, якщо ще ні.
Я ж хотів би висловити деякі власні думки щодо цієї історії.
Почну з того, що у мене склалося враження, що серед вболівальників Ferrari Мауріціо користувався доволі відчутною підтримкою. Його підхід до роботи - принаймні, на публіці - відрізнявся від того, як себе позиціонували Стефано Доменікалі, а потім Марко Маттіаччі.
Аррівабене видавався таким собі "ковбоєм Мальборо": мужній, харизматичний, стриманий, проте впевнений у собі. Він став для команди своєрідною стіною, за якою можна було сховатися. Щось на кшталт Жозе Моріньо, тільки у Формулі-1.
Щоправда, в цей період команда сама почала зводити стіни навколо своїх боксів, обмежуючи доступ преси до пілотів та інших членів команди. Проте все вказує на те, що це була пряма директива Маркіонне, але аж ніяк не ініціатива Аррівабене. Після смерті президента Ferrari відчутно полегшила доступ для преси, а сам голова команди почав активніше роздавати інтерв'ю...
Читати далі 👇🏻
Чутки підтвердилися: Мауріціо Аррівабене залишив посаду керівника Ferrari, відтепер босом буде Маттіа Бінотто. Як стверджують інсайдери, таким був план колишнього президента команди і новий начальник, Джон Елканн, продовжує виконувати заповіт Серджіо Маркіонне - як і з переходом Леклера.
Про те, що всередині Ferrari йде протистояння за владу між головою команди та її технічним директором, писали ще влітку - одразу після смерті Маркіонне.
Не буду вдаватися у фактичні подробиці цієї історії, ось тут, тут і тут дуже непогано про це розписано, почитайте, якщо ще ні.
Я ж хотів би висловити деякі власні думки щодо цієї історії.
Почну з того, що у мене склалося враження, що серед вболівальників Ferrari Мауріціо користувався доволі відчутною підтримкою. Його підхід до роботи - принаймні, на публіці - відрізнявся від того, як себе позиціонували Стефано Доменікалі, а потім Марко Маттіаччі.
Аррівабене видавався таким собі "ковбоєм Мальборо": мужній, харизматичний, стриманий, проте впевнений у собі. Він став для команди своєрідною стіною, за якою можна було сховатися. Щось на кшталт Жозе Моріньо, тільки у Формулі-1.
Щоправда, в цей період команда сама почала зводити стіни навколо своїх боксів, обмежуючи доступ преси до пілотів та інших членів команди. Проте все вказує на те, що це була пряма директива Маркіонне, але аж ніяк не ініціатива Аррівабене. Після смерті президента Ferrari відчутно полегшила доступ для преси, а сам голова команди почав активніше роздавати інтерв'ю...
Читати далі 👇🏻