Шалений Кіт

Гадки не маю, як це працює, але… Що би ти не писав, про що би не розповідав, обовʼязково знайдуться люди які знають краще за тебе, як воно взагалі все влаштовано, при чому в твоєму же підрозділі. А ти тут пацан з рогаткою, який вийшов покурити.

Кажеш, що нам потрібні люди, які прагнуть стати пілотами, операторами, інженерами. Окрім цього, здаєш таємницю всесвітнього масштабу, розповідаючи, що нам потрібні люди які займуть тилові посади… Наче все зрозуміло, але тобі так здається, пане старший лейтенант! Швидко знайдуться люди, які одразу принесуть тисячи історій як воно було в інших підрозділах!

Ще раз! Для тих, хто читає чим завгодно, але тільки не очима! Розповідаю прості речі. Простіше вже не можна розповісти напевне.

✔️ В умовній окремій роті ударних БПЛА, умовної бригади, окрім бойових підрозділів, себто взводів, є ті, хто займається організацією та забезпеченням. Наприклад, тямущий сержант з матеріального забезпечення, на вагу золота! У самому повному сенсі! Його завдання зробити так, аби у підрозділів було все. Від продуктів для поїсти, до боєприпасів для знищення ворога. Не менш тямущий технік роти оцінюється в ту ж саму ціну того ж самого коштовного металу. Якщо це батальйон, то кількість важливих тилових посад збільшується в рази. І якими би бойовими не були відділення та взводи, але зарплатню нараховують не вони. Навіть якщо захочуть! Навіть якщо скажуть, «Чуєш тииииии? А де ти був у двадцять третьому році, в натуре бля? Зараз сам собі нарахую». Грошове забезпечення нараховує фінансова частина умовного батальйону чи бригади та виплачує потім згідно із Наказом командира. І ніхто інший не займається цією справою. Лише вони. І не дай Боже вони помиляться. Ще одне питання із зірочкою. Хто виписує відпускні? Вчасно. А краще на три години раніше, аби відповідно боєць поїхав на три години раніше додому та провів вдома часу більше на ті самі три години. Ні, знов не самі собі. Це роблять в штабі. В стройовій частині. Знов питання. Що буде, якщо начальник продовольчої служби (тилоооооовиииииий) не привезе вчасно продукти? Або начальник ПММ (ну його нах таку посаду), вчасно не привезе пальне?… І на цих посадах потрібні фахівці, а не класні чувачки, кенти твої. Бо командир, матеріально відповідальна особа. Далі думайте самі.

✔️І звичайно ж дуже «подобаються» тези фахових розумників накшталт того, що ти тут Петров нам розповідаєш, що набираєте в БПЛА, а потім відправите в піхоту. Я знаю. Я бачив. Мені розповідали.
Так ось. Перше. Це вже третій мій допис стосовно питань рекрутингу до підрозділів ударних дронів в ДШВ. І усі, хто пройшов стежкою від ТЦК до воріт НЦ, потрапили в роту ударних БПЛА. Майже всі з першого набору ВЖЕ саме зараз виконують бойові завдання із шаленою завзятістю. Чи хоч раз відправляли в інший підрозділ людей з нашої роти? Так! В серпні минулого року троє артистів театру «Аватар Хитрожопий», після другого зальоту (спочатку дав шанс виправитись… дарма), одразу ж відправив в інший підрозділ бригади. Ротний це питання погодив миттєво. Бо є правило. Залізне правило. Сухий закон. Для усіх. Починаючи з мене, командира взводу. Більше нікого і нікуди не віддавали. І є відповідний Наказ. І ще додатковий Наказ… Чи були такі випадки в інших підрозділах? Цілком допускаю. Але я не відповідаю за дії інших командирів. Зрозумійте це…

❗️(Спойлер) Днями буде допис про рекрутинг до нашого підрозділу ДШВ, де вакантні різні посади. Від водія і до спеціальностей повʼязаних із дронами! Не пропустіть… 😉

Фото просто так!

Розумієте хлопці?! Якщо би так, як ви сьогодні, «грала» інша збірна України, яка вдягнена в піксель, то ви би вже не грали за цю країну. Бо країни би не було. За вас сьогодні вболівали всі. В маленькому бліндажі десь в посадці, яку і посадкою назвати вже не можна. Вболівали бійці в підвалі розбитого російською авіацією ще одного, вже Бог зна якого по рахунку українського села. Вболівали хлопці в шпиталях, напевне кажучи: «Ехххх… Були би у мене ноги, зіграв би не гірше»…

Усі чомусь чекали, що ви вийдете, аби вмерти на футбольному полі. В переносному сенсі звичайно ж, але тим не менш. У вас є все. Молодість. Досвід гри в зіркових клубах. Можливості та комфорт, які дала країна. Ви можете бачити родину коли захочете та приймати душ тричі на день. У вас є білий унітаз та кондиціонер. Ви їздите не на сраних корчах, а не коштовних автівках. До речі… Ви на чому приїхали на гру? На комфортабельному автобусі із кондиціонером? Мммммм… А уявіть як воно влітку, в кузові тентованого «Кразу» їхати кудись. Довго їхати. Потім йти в броніку, шоломі та зі зброєю і б/к. Повзти довго. І потім тримати ту довбану посадку. Тримати попри все. Програти там, значить вмерти. І тут же в буквальному сенсі слова, вмерти. І уявіть, що хлопці тримаються, впʼятьох проти двадцяти. Сплять по три години на добу, і тримають позицію. Ділять одну пляшку води на усіх, і тримають… Така їх «гра». Такий задум на матч у цих хлопців! Відчуваєте різницю?

У вас прапор України на формі і у них також! Але чомусь вони можуть. Через не можу. Через «йоб вашу мать». Стиснувши зуби. Вчепившись пальцями в землю. В мороз та шалену спеку. Днями. Тижнями. Місяцями. Роками… Можуть. А ви не можете. Не можете на сраних девʼяносто хвилин викластись на сто один відсоток, аби забити на один мʼяч більше, ніж суперник. Всього девʼяносто хвилин… А потім душ. Унітаз. Релакс. Відпочинок. Більшого від вас не вимагають.

Або в наступних матчах, зробіть це… вийдіть на поле щоби піти з нього переможцем і тільки переможцем, або…