БПЛА та папериДовгий текст про безпілотники, котрі не літають самі по собі. Вони також потребують пілотів – зовнішніх.
За логікою, після обіцянки Зеленського про мільйон дронів для ЗСУ, школам що готують пілотів мусить бути створений режим максимального сприяння. І не просто – а пілотів готових по-максимуму до всіх несподіванок фронту.
Так от в реальності все – з точністю до навпаки. Про це мені неодноразово розповідали оператори БПЛА. Причому досить емоційно і в дійових особах. Бо в людей, які бачать діяльність шкіл БПЛА з середини, все більше складається враження що відбувається організований саботаж підготовки пілотів.
Трагізм ситуації ось в чому. За існуючими правилами інструктор аби навчати пілотів мусить вести купу документів. Проте, після повномасштабного вторгнення питанням документообігу інструкторам не набридали. Проте.
Приблизно в той самий час, коли в журналі «Economist» вийшло відоме есе тодішнього головкома генерала Залужного, командування ніби зірвалося з ланцюга. Перевірки на заняття почали приїздити кожного дня.
Головне що цікавить перевірки, це… наявність на руках в інструкторів визначеного наказами переліку документів. Навіть жарт з’явився: «Ніхто не помітить якщо ми на польоти приїдемо без літака – але не простять якщо ми забудемо якусь відомість».Відтоді ця катівня не слабшає. Інструктори і викладачі бігають як загнані коні. Для навчання пілотів на кожний БПЛА пишеться програма навчання. Виходячи з програми формується розклад, в якому має бути певна кількість тем занять. На кожну таку тему (!!) за правилами має існувати окрема методичка, яку інструктор мусить мати на руках. Проте багато типів безпілотників до війни у ЗСУ не використовувалися і тому методичної літератури для них не було. Звідки її брати? Перевірки це не цікавить. Начальник сказав треба! Інакше ж бджоли без папірця не літають.
Хлопці розповідають, що писати всі ці методички доводиться самим інструкторам і викладачам. Паралельно з навчанням. Для розуміння, весь набір методичної літератури для курсу підготовки на БПЛА займає повну офісну теку-сегрегатор – під сотню методичок. Але й це не межа. За вимогами командування, починаючи заняття, інструктор мусить мати журнал підготовки (його заповнюють щодня), методичку, план занять, розклад занять та відомість інструктажу по техніці безпеки. Якщо група виїздить на польоти на полігон, до цієї макулатури додається ще три найменування документів. А якщо під час занять приймаються нормативи – плюс ще два.
І це не торкаємося прийняття проміжних і підсумкових іспитів – там мусить бути своя методичка на кожен іспит, план проведення іспиту, оціночна відомість, схема на кожну польотну вправу , зразки тестових завдань тощо.
Не складно уявити, що коли інструктори-військові розповідають про це інструкторам-цивільним (з фірм-виробників) у цивільних волосся дибки встає. Там такої бюрократії немає й близько.
Цивільні відверто цікавляться: «Коли ж ви людей навчаєте?» Ви сильно помиляєтеся, якщо думаєте що весь це перелік макулатури можна один раз зробити – і забути. Турботливе командування регулярно вносить в документи зміни, тож документи доводиться весь час переписувати. А ще – з’являються нові й нові найменування документів.
Очевидно, в таких умовах до кожної групи інструкторів потрібна ціла канцелярія. І по-факту вона з’явилася.
Навчання пілотів повністю згрузили на інструкторів-сержантів, бо офіцери-викладачі займаються одними лише паперами. Коли офіцери не встигають – знову таки підключаються інструктори. Звісно, виникає питання – кому і навіщо потрібна така бюрократія, в той час як Україна втрачає території і має проблеми з мобілізацією?
Правда така. Протягом останніх півроку не те що не сталося прискорення підготовки фахівців з БПЛА. Навпаки, інструктори з трудом підтримують попередній ритм. Бо паперами їх бомбардують все більше й більше.
Доречне питання – що це? По факту це – відвертий і неприхований саботаж що підриває обороноздатність України. З усіма похідними.Дуже сумно!
