Друзі, розпочинаємо сьогодні вашу улюблену 😏 рубрику #AgroFact культурою, з якою кожен у своєму житті неодноразово стикався майже з самого народження —
пшеницею.
Пару мудрувань, а далі факти.
Пшениця —
злакова культура, яка має групування за різними критеріями, проте найрозповсюдженішими є сортування на тверді та м'які сорти.
А тепер ближче до зерна 🤔
Чи знаєте ви, що спільного у кус-куса, булгура, пшеничної крупи та муки, манки, пасти, полби та навіть горілки? Правильно — пшениця! Відмінність полягає лише у сорті та способі обробки.
Наприклад, така улюблена всіма матусями манка — це та ж сама пшенична мука 😳, але більш великого помелу. А от найближчий родич манки — кус-кус, роблять наступним чином: манну крупу зволожують, скочують у гранули, та обкочують у манці. Пшенична крупа поділяється на м'який (Артек) та твердий сорти (Арнаутка, Полтавська). З твердих порід пшениці вироблять і таку улюблену у всьому світі пасту, а також булгур. А ще з пшениці роблять спирт, а далі горілку (проте цей факт, скоріш за все, мало зацікавить матусь та ЗОЖників 🤨☝️))
Відзначимо, що пшениця містить білкову сполуку глютен, яку вважають алергеном та причиною появи багатьох захворювань (діабету, ожиріння, проблем з ШКТ та навіть аутизму). Генетична непереносимість глютену називається целіакія. Наразі дуже модно слідувати безглютеновій дієті, та виключати з раціону продукти, що його містять 🥞🍕🍞🥖🥨🥐. Проте, доведено, що целіакія — це особливість організму, яка діагностується лабораторно та має конкретно-визначені симптоми, клініку та наслідки, тому масова відмова від злаку не має жодного сенсу, окрім підтримки ваги.
Також пшениця містить в собі фітин — речовину, що прикріплена до фосфорних сполук у крупі. Фітинова кислота виводить з організму не лише важкі метали (так, іноді вони у нас зустрічаються), а й корисні мікроелементи. Але більш детально та предметно ми розглянемо цю тему у наступному випуску #AgroFact.
Будьте здорові та тільки корисних продуктів вам на тарілці 🍽
