Я не можу нічого робити, тільки переглядаю кадри звільнення людей з тюрми-катівні Седная під Дамаском.

Там щотижня вішали близько 50 в'язнів, а тіла розчиняли у кислоті, так що жертв тепер неможливо опізнати за ДНК. Там людей піддавали систематичним тортурам, морили голодом, замуровували у стінах живцем. Деяких в'язнів вдалося врятувати з цих кам'яних мішків, волонтери ламали стіни.

Там величезна гора взуття убитих. Деякі люди провели у цій катівні по тридцять років, вони повністю втратили пам'ять, збожеволіли і їх тепер намагаються опізнати за фотографіями у пресі.

Це було пекло на землі, і у точно такому пеклі зараз перебувать наші полонені на росії. Тільки вони ще чекають звільнення; через такі ж муки проходять наші азовці та інші військові та цивільні полонені.

Що б там не говорили експерти, особливо ті що підчитують у російському інформаційному полі, повалення Асада - це величезне полегшення для світу, це перемога добра над злом. Звір, який атакує нас, зазнав поразки, йому відрізали одну ногу. Так, він лютуватиме і спробує відігратися на українцях, але нічого у нього не вийде, стече кров'ю і сконає.

А тим часом на фото - дорога з Туреччини у Сирію забита біженцями, які повертаються додому.
Що характерно, нова влада у Сирії ще не встигла створити міністерство єдності і призначити профільного міністра, а вони вже якось їдуть на батьківщину за власною ініціативою.