Моя тема – це війна і скорбота війни. Поезія – в цій скорботі
Ілюстрації гравера Ніла Боусфілда до лімітованого видання віршів
Вілфреда Овена Folio Society.
Молодий англійський солдат-поет Вілфред Овен загинув за тиждень до завершення Першої світової . Його збірка віршів, які нині вважаються класикою британської літератури, вийшла посмертно.
Які чекають дзвони тих, хто вмер на бійні?Лише гармат оскаженілий рев,
Лиш кулеметів відчайдушне тріскотіння,
Мов белькотіння перед вівтарем.
Ніяких молитов для них, і жодних дзвонів,
Ані насмішок, ні плачів – лиш дикий хор
Гранат і мін, що рвуться монотонно.
А вдома, у сумних містах, їх кличе горн.
Скільки свічок, щоб всіх їх пом'янути?
Не у руках у хлопців, а в очах
Палатимуть вогні прощання й смутку,
Їм наче саван – побілілий локон у дівчат.
Їм замість квітів – бліді спомини і тиша.
Щоночі їх поволі стає більше.