Електричний Пес


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Образование


міжгалактичний світ науки, космосу та крутезних штук 🚀

напиши мені тут ➡️ @electricaldogRupert

Связанные каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Образование
Статистика
Фильтр публикаций


​​Маленькі жирафи існують! 🦒

Природа, що оточує нас — максимально різноманітна. Інколи можна навіть не уявляти інопланетних істот з інших вимірів, адже достатньо просто глянути на певних тварин із Землі — восьминіг Дамбо, гавіали, Гаїтянський щелезуб і навіть жирафи. І своїми особливостями всі ці тварини — прекрасні.

🌎 А часом природа може навіть більше «прикрасити» вже знайомі нам види. Так, у грудні 2015 року в Африці виявили карликового жирафа. Звісно це не його офіційна назва, однак такі тварини дійсно відрізняються розмірами від своїх звичайних родичів. Під час моніторингу популяції жирафів у національному парку Murchison Falls команда Фонду охорони жирафів наштовхнулася на самця з укороченими кінцівками. Тоді малий миттєво отримав ім'я Гімлі — на честь гнома із всесвіту Володаря перснів.

А після цього, у травні 2018 року знайшли ще одного карликового жирафа. Цього разу на одному із ранчо у Намібії. Про нього повідомив сам власник ранчо і розповів, що малюк з'явився на світ ще у 2014 році та отримав ім'я Найджел. У обох жирафів були помітно короткі ноги — близько 50-52 сантиметрів на противагу 72 сантиметрів у звичайних тварин. До того ж Найджел мав ще й закоротку шию — 135 сантиметрів /у звичайних жирафів — 146 сантиметрів/.

🦴 Швидше за все такі порушення викликані дисплазією — неправильним формуванням певних тканин ще під час ембріонального розвитку плоду. Не можна не сказати, що такі карликові жирафи досить милі, однак свої гени наступним поколінням вони передати не зможуть через свій низький ріст.

Оригінальне дослідження | #протварин


☄️ У 1971-1972 роках космічних апарат Маринер-9 виявив найбільший каньйон нашої Сонячної системи! Долина Маринер /яка отримала назву власне через космічну місію/ є велетенською системою каньйонів на Марсі, що сягає понад 4000 кілометрів завдовжки та 200 кілометрів завширшки.

До неї входять Лабіринт ночі, Каньйон Копрат, Каньйони Еос і Ганг, Рівнина Хриса, Каньйони Тітона і Іо. Нещодавно нові знімки цих місць надіслав зонд NASA Mars Reconnaissance Orbiter під час чергового обльоту червоної планети.


Видео недоступно для предпросмотра
Смотреть в Telegram
🐒 І трохи милих тварин на вечір — реакція жителів зоопарку на власне відображення. Це, між іншим, не просто «ігри», а дзеркальний тест. Він був розроблений у 1970 році психологом Гордоном Геллапом-молодшим для вияву самосвідомості у тварин. Окрім того, впізнавання себе у дзеркалі — вагомий елемент психологічного розвитку дитини.


Сніг у космосі ❄️

Цього року зима видалася не дуже «зимною». Хотілося б зустріти Новий рік зі снігом та морозом, однак у висновку отримали щось на зразок закінчення осені. Однак, у космосі є місця, де можна не перейматися за кількість снігу. І сьогодні ми з тобою про них поговоримо.

🛰 Ще у 2008 році апарат NASA Phoenix Mars lander, що був запущений до Марсу із ціллю знайти там кригу зафіксував малі сніжинки на Північному полюсі планети. Хоч точно стверджувати, що ці сніжинки схожі із земним не можна, однак така пухнаста субстанція значною мірою нагадувала сніг. До того ж більшість поверхні Південного полюсу вкрита тонким шаром сухого льоду /замороженого вуглекислого газу/. Вперше його помітили ще у 2012 році, однак його вагомий недолік це те, що через тонку атмосферу планети будь-які зимові прояви швидко тануть.

Іншим непоганим варіантом є Юпітер, де у 2017 році були виявлені зимові хмарки! Вони також, скоріше за все, здатні дати трохи снігу. А от найкращим претендентом для зимового відпочинку буде супутник Сатурну — Енцелад. Там у ході космічні місії Кассіні 🚀 було виявлено скупчення кристалів льоду від супутникових гейзерів. Вони створюють кльові кристалічні поверхні. Однак для цього потрібно достатньо часу — близько десяток мільйонів років.

А якщо хочеться чогось інакшого від снігу, то на екзопланеті Kepler-13Ab можна зустріти дощі із діоксиду титану, а на Сатурні чи Урані — снігопад із діамантів!


​​👋🏻 Доброго ранку! Почнемо ще один науковий тиждень «магічно»? Творець контенту у віртуальній та доповненій реальності Лукас Ріццотто створив справжнісіньку Карту Мародерів із всесвіту Гаррі Поттера! На ній можна побачити міні-мапу одного із будинків в Англії та відстежувати переміщення людей зі смартфонами. Круто!


🐶 Електричний гав, народ! Сьогодні час рубрики #свій_пес і ми, як зазвичай, починаємо її о четвертій вечору. Насправді хочу лише вкотре подякувати вам. Ви — найкрутіша аудиторія і найкращі електричні бро у Всесвіті. З вами будь-яке наукове дослідження стає максимально крутезним. Вперед до пригод і величезний люблячний гав!

#свій_пес


Що там зараз роблять тварини? 🐝

Привіт, електричний бро! Ти колись хотів подивитися, чим буквально у цей момент займаються, наприклад, ведмеді? Окей, навіть якщо не задумався, то сьогодні я розповім, що у тебе завжди є така можливість, от дійсно. Помчали!

🐻 Взагалі, все це відбувається з допомогою прихованих камер, які зазвичай використовують зоологи та інші науковці для досліджень. Однак, навіть ми з тобою можемо у будь-який момент під 'єднатися та стати «частинкою природи». Так, а почнемо ми з ведмедів, яких вже згадав на початку. З допомогою Bear Watching Transylvania ми можемо переміститися до Трансільванії і поспостерігати за крутими бурими велетнями /хоча у такому регіоні хотілося б за Дракулою/

🦌 Неподалік Браунвіллу, що знаходиться у центральній частині штату Мен /США/ можна спостерігати за справжнім закладом харчування для оленей. Там співробітники організації Brownville’s Food Pantry For Deer від початку зими і до квітня кожного дня наповнюють годівниці для рогатих оленей. І за годуванням можна зустріти до 100 осіб одночасно!

🦅 А на побережжі Нової Зеландії є можливість поспостерігати за милим подружжям альбатросів, які висиджують у гнізді малюка. Міністерство охорони природи цієї крани щорічно обирає якісь пару під час гніздування та встановлює камеру неподалік дому птахів. Малюк птахів з'явиться лише після 80 днів висиджування.

#протварин


🤖 Сьогодні у форматі #фотопес глянемо нове відео від Boston Dynamics! Напередодні нового року вони вирішили продемонструвати можливості власних роботів, змусивши їх танцювати. І вийшло досить непогано: два людиноподібних роботи Atlas, один чотирилапий робот Spot та колісний Handle показали практичну всю свою танцювальну потужність.

#фотопес


💫 А от і два зображення цього кола, отримані під час спостережень з допомогою телескопу eROSITA у лютому та серпні 2020 року.


​​Ідеальне коло у космосі існує! ⭕️

Звісно ж я не міг почати цей науковий тиждень з новини не про космос. Тим паче, що випала доволі цікава нагода поговорити про ідеальні об'єкти у нашій Галактиці. Ти ж бачив колись дійсно правильно намальоване коло? А тепер спробуй уявити таке із зоряного пилу над нашим небом. Круто, правда?

🪐 Астрономи із Потсдамського астрономічного інституту разом із Георгом Ламером мали змогу спостерігати за таким ідеальним колом з допомогою телескопу eROSITA. Однак, спостереження відбувалися у рентгенівському спектрі випромінювань. Такий формат був обраний спеціально для того, щоб мати змогу не тільки побачити, а й оцінити відстань до зоряного об'єкту. До того ж саме у рентгенівських «фільтрах» можна якомога точніше дізнатися про фізичні та хімічні властивості.

⚡️ У ході спостережень команда досліджувала одну із так званих перехідних астрономічних подій — івентів, що тримають у космосі не мільярди років, а досить незначний відрізок часу, навіть до кількох секунд. Одна із таких подій мала назву MAXI J1348−630. Її пов'язали із посиленою активністю однією із Чорних дір у нашій Галактиці. Тому, астрономи вирішили «придивитися уважніше».

І от, навколо цієї події вони помітили майже ідеальне коло із зоряного пилу. Проаналізувавши його у рентгенівських спектрах вони точно встановили відстань до нього — 3390 парсек /у кілометрах це приблизно 1.05 і ще 17 нулів/. А щоб зрозуміти, як все пов'язано у нашому Всесвіті, то скажу, що ці дослідження допомогли вченим переоцінити масу Чорної діри та знайти її зірку-напарника.

#прокосмос


​​🐶 Гав! Стоп-стоп, хіба так вітаються після тривалої паузи? Точно, потрібно краще: величезний і люблячий гав усім, неймовірні електричні бро цього каналу. Звісно, не таке повідомлення очікуєш отримати вдень першого січня, однак офіційно: електричний пес Руперт повертається.

Окей, попередній рік не можна назвати достатньо продуктивний. Він, скоріше, був поставлений на паузу і контенту було максимально мало. Однак, 2021 обіцяє бути дійсно інакшим. І це не порожні слова — я, між іншим, машину часу зробив, щоб злітати у майбутнє і глянути чим все закінчиться. Тому — на нас чекає чимало пригод.

А зустрінемося ми вже у понеділок, у перший науковий тиждень 2021 року. До зустрічі о 14:00, бро! І гарних свят 🎄

#свій_пес


​​#фотопес 🐶

А от сьогодні у нас знову крута та неймовірно гарна фотовиставка! То ж, щорічна виставка фотографій відкрилася нещодавно у Королівських музеях Грінвічу і має назву Insight Investment Astronomy Photographer of the Year. На ній презентовано найбільш захопливі знімки нашого космосу, а жюрі обиратиме найкращих у категоріях, типу «Наше сонце», «Галактики» або ж «Планети та астероїди».

🌌 Знімок нижче має назву «В'язниця технології» і є переможцем у категорії «Люди та космос». До речі, усі фотографії можна глянути тут.


​​То коли там з‘явився новий вид мене? 🐕

Привіт, електричний бро! Ми з тобою часто говоримо про різноманітних тварин, але не так часто згадуємо саме мій вид. Звісно, такий електричний пес, як я — єдиний у всьому Всесвіті, однак просто песиків досить багато. Тому, сьогодні будемо розмовляти про вовків, величезні часові періоди і час, коли песикам почала подобатися фраза «хороший хлопчик».

🐺 «А-у-у-у!». Саме таким чином полюбляв вітати місяць спільний предок сучасного вовка та собаки. Достеменно невідомо, коли відбувся розподіл нас на дві окремі групи, однак наука виокремлює період у 20-40 тисяч років тому. Саме тоді розпочалася генетична дивергенція /різноманіття видів за рахунок різноманітних відмінностей/, а от одомашнення відбулося ще пізніше — близько 15-ти тисяч років тому.

Цікаво, що нині ми маємо 400 різноманітних порід домашніх любителів кісточок. Однак, коли відбувся такий значний розподіл? Цим питанням вирішили зайнятися вчені із відразу із декількох інститутів та університетів — інституту Френсіса Кріка /Великобританія/, Оксфордського та Віденського університету. Так от, дослідники секвенували ДНК 32 песиків віком 11 тисяч років!

Секвенування — складний біологічний процес в основі якого дослідження молекул ДНК та встановлення її первинної структури. Окей, не вдаючись у подробиці, адже таким чином можемо раптово почати допис #пробіологію: вже на той момент налічувалося близько 5 порід собак із різними генетичними предками — у Леванті, Карелії, Прибалтиці, Америці та Новій Гвінеї. Доволі велика розосередженість, правда ж?

До того ж, нинішня генетична різноманітність ще й зумовлена тим, що люди постійно брали собак із собою під час міграцій, як найкрутіших товаришів.

#протварин


​​На скільки ж пустеля пуста? 🏜

Прийом, електричний бро! А давай ми спробуємо уявити круту подорож пустелею: з незліченною кількістю піску, розміреним звуком двигуна нашого авто та величезною порожнечею навколо. Однак, на рахунок останнього можна навіть посперечатися, адже, як виявилося, пустеля — це не таке вже й пусте місце.

🌳
Звісно, про насиченість пустелі можна говорити досить відносно. Певно, краще використати якийсь показник, правда ж? Хм, наприклад — кількість дерев. А саме таким чином і зробила команда Мартіна Брандта 👨🏻‍🌾 з Копенгагеського університету. Вчені дослідили регіон Сахари /найбільша пустеля світу, площею 9 мільйонів квадратних кілометрів/ та савану Сахель /що є ніби перехідним регіоном між Сахарою і більш родючими землями/.

Так от, для такого дослідження вчені використали дані із супутників Digital Globe 🛰 і з допомогою нейромережі виявили дерева навколо! До речі, нейромережу, звісно ж, перед цим навчили ці дерева власне виявляти. Територію охопили величезну — близько 1 300 000 квадратних кілометрів!

А тепер головна штука /можна навіть сказати, що це число дня/1,8 мільярдів! Саме стільки дерев виявила нейромережа на знімках. Найбільше їх знаходиться у південній частині пустелі — близько 47-ми на один гектар. Це обумовлено збільшенням кількості опадів саме на тій території. А от у посушливих регіонах їх значно менше — лише 0,7-дерева на один гектар.

#проЗемлю


#свій_пес 🐶

Привіт, електричний бро! Сьогодні вже четвер, на годиннику 16:00, а значить, що саме час нарешті відстебнути свої ремені безпеки для міжгалактичних подорожей та спокійно поговорити про канал і наші з тобою подальші пригоди!

⚡️ Дописів насправді не було максимально довго, майже два місяці, а тому я дуже радий нарешті «повернутися» до наукового світу. Звісно ж, буду намагатися підтримувати гарну стабільність і інформувати про най-най-най цікавіші новини! До речі, найближчим часом тут буде з’являтися більше дописів #прокосмос, #протварин та #протехналогії.

А ще, як зазвичай передаю величезний люблячий гав тобі, електричний бро! Дякую, що залишаєшся на хвилях нашого каналу. Надалі планую все ж спробувати варіант електричних подкастів, більше розвивати формат #мега_гав та нарешті спробувати розвивати канал не тільки у телеграмі. А ще, треба взяти за чат! До того ж будь-які ідеї чи просто поради можете писати мені — @electricaldogRupert!

Не забувай реагувати та поширювати дописи! Гарних електричних штук! 🚀


​​Як стати «електронним»? ⚡️

Бро, а ти також відчуваєш, що майбутнє буквально поруч? І тут мова йде не тільки про близький вихід Cyberpunk 2077 /про який ти зможеш дізнатися більше на каналі електричного дракона/, а ще й про нові та крутезні технології: польоти на місяць — є, розумні вазони — замовляй відразу два, яблукофони без штекерів для зарядки — стоп, це не надто круте майбутнє, але воно також вже є. А як щодо зчитування власних показників відразу з допомогою електричних провідників на руці?

⚙️ Над такими технологіями вже довгий час розмірковують різні вчені /майже найбільш банальне речення на цьому каналі/ Під‘єднати електричні дроти до людини — звучить надто просто і не надто функціонально. Потрібно вигадати щось дійсно крутезне, як наприклад нанесення спеціальних електронних підкладок прямісінько на руку. Хоча, у таких технологіях існують і свої мінуси: потрібно спочатку певний час тримати руку нерухомо, щоб «малюнок» не втратив свою форму, а також забути про миття рук, адже електропровідні пасти можуть швидко змиватися. До того ж «запікання» такого малюнку буде відбуватися при температурі близько 300 градусів, що не надто комфортно, правда ж?

Справжніми науковими супергероями у цій справі стали вчені із Харбінського політехнічного університету /США, штат Пенсильванія/. Команда дослідника Хуаню Ченга 👨🏻‍🔬 використали в ролі провідника тонкий шар срібла. Ефективність таких провідників залежить від, перш за все, їх нанесення, адже воно відбувається у два етапи.

👀 На першому етапі на руку наносять шар суміші полівінілового спирту та карбонату кальцію. Ці елементи необхідні для того, щоб зменшити температуру запікання провідників на руці. Далі наносять наночастинки срібла товщиною 50 нанометрів. Увесь цей процес відбувається з допомогою 3D принтеру, закріпленому прямісінько на руці майбутньої кібернетичної людини. А у кінці потрібно всього лиш висушити візерунок феном протягом 30 секунд.

Для чого ж взагалі їх використовувати? Для початку — такі візерунки дуже гарні. Однак, функціонал у них також потужний: можна вимірювати власну температуру тіла та рівень вологи. А ще, з допомогою світлодіодів буквально робити світло пальцями! Взагалі, з допомогою датчиків зчитування можна вимірювати ще більше показників, однак поки такі експерименти відбуваються лише у тестовому режимі.

#протехнології


​​#фотопес 🐶

А у мене тут є найкращий спосіб згадати за найбільш візуальну рубрику нашого каналу: у лондонському Музеї природньої історії відкрилася виставка Wildlife Photographer of the Year! Там представлені найкрутіші фотографії дикої природи за рік. Їх було обрано з-поміж близько 50-ти тисяч інших фотографій!

Найгарнішою було визначено фотографію амурського тигра, який обіймає дерево 🐯


​​Чуваче, ціную тебе на 9 балів 🏄🏻‍♂️

Величезний гав тобі, електричний бро! Під час своїх міжгалактичних мандрів наштовхнувся на доволі цікавий матеріал про винагороду, дружбу та головний мозок. І, звісно ж, не міг із тобою не поділитися. Дізнаємося сьогодні про оцінку дружби, її критерії та ... Тому, застрибуйте до наукового зорельоту, адже наступна зупинка — орбіфронтальна кора головного мозку людини!

🧠 Окей, ми на місці! Орбіфронтальна кора — це певна частина префронтальної кори головного мозку людини, яка виконує дуже важливу функцію. І хоч її ще досить мало дослідили, однак більшість експериментів доводить, що в основному вона формує наші навички передбачення наслідків подій відповідно до отриманих або ж не отриманих винагород. Простіше кажучи, саме орбіфронтальна кора підкаже, що передивлятися другу частину Тора перед важливим іспитом не є корисним кроком /лише у випадку, якщо це іспит із знання кіновсесвіту студії Marvel/

Також ця кора має досить важливу місію і у формуванні дружніх відносин. Саме у цьому й переконалися нейробіологи із університету Кобе /Японія/ під керівництвом Йосуке Охцубо 👨🏻‍🔬 Дослідники провели експеримент, у ході якого можна було виявити на скільки орбіфронтальна кора «вмикається» під час оцінки дій з боку друзів. Спочатку досліджували 22 людини з допомогою анкетування, а потім підключили також фМРТ сканування для виявлення активності у певних ділянках мозку.

👀 Людей просили уявити три варіанти ситуації: у першій після отримання гарної оцінки на іспиті /цікаво, можливо це дійсно був іспит по супергеройському кіновсесвіту/ друзі дарували торт, у другій писали коротке привітання, а у третій — взагалі ігнорували. Закономірно, що чим вагоміший був знак уваги — тим більшу оцінку отримували дружні стосунки. Однак, цікаво тут те, що саме під час обдумування оцінки активно задіювалася орбіфронтальна кора головного мозку. А це свідчить про те, що така оцінка передусім оцінювалася з точки зору продуктивності та корисності для людини.

🤔 А ще, орбіфронтальна кора стимулює викид дофаміну /нейромедіатору, що дозволяє відчувати задоволення/, як позитивного підкріплення. Цікаво, що у дослідженні електричної стимуляції цієї ділянки мозку у людей із депресією значно покращувався настрій.

#промозок


​​18 тисяч людей і вітамін D ☀️

Хм, дописи #пропсихологію, кажеш? Окей, сьогодні буде! Навіть прямо зараз. Так, ти його вже читаєш. У нас сьогодні доволі цікава тема — поговоримо і про депресію, і про порятунок від неї. То ж, Х'юстоне, проблем не буде. Помчали!

👀 Дуже круто, коли команда дослідників проводить дійсно масштабне дослідження. Коли в експерименті беруть участь не декілька десятків, а декілька сотень, а то й тисяч людей. Саме таким дослідженням зайнялася команда Олівії Окереке 👩🏻‍🔬 із Массачусетської клінічної лікарні. Вони вирішили перевірити вплив вітаміну D на лікування депресії.

Взагалі, вітамін D можна доволі легко отримати від сонячних променів. Він вважається необхідним для підтримки необхідного рівню кальцію і його нестача може спричиняти не надто круті захворювання, як от остеопороз чи остеопенія. Часто нестачу цього вітаміну в організмі людини пов‘язують із розвитком афективних розладів, особливо в похилому віці. Й, виявляється, що його часто призначають людям, які страждають на депресію!

👨🏻‍💻 Як виявилося, ми з тобою ще жодного разу не підіймали тему депресії у нашому каналі. Тому, давай відразу вшаримо, що це не просто систематично поганий настрій. Це тяжкий хворобливий стан, що супроводжується зменшенням рівня серотоніну /гормону щастя/, низькою самооцінкою, апатією, втомлюваністю і багатьма іншими негативними проявами. Чому ж її вирішили лікувати саме вітаміном D?

Тут насправді просто — часто нестачу цього вітаміну в організмі людини пов'язують із аффективними розладами. Окей, а тепер перейдемо до найкрутішого: у дослідженні взяли участь 18353 людини! 🤯 До речі, близько у 1600 з них вже була діагностована депресія на той час. Далі утворили дві групи досліджуваних, одна з яких щоденно приймала вітамін D, а інша — звичайнісіньке плацебо.

⏰ Після п'яти років експерименту виявилося, що різниці між тими, хто приймав чи не приймав вітаміни — немає. Принаймні ця різниця була максимально не значуща. Це дозволило команді дослідників зробити висновок, що приймати вітаміни групи D не надто й доцільно. Хоча в іншому — це крутезна штука.

#пропсихологію


​​З якою інтонацією ти мене хвалиш, чуваче? 🐕

Гав! У нас сьогодні експерименти з песиками за участі МРТ-обладнання. Дізнаємося більше про сприйняття мови, ієрархію та почитаємо трішки угорської мови. То ж, беремося до роботки, бро?

💬 Хм, мова — крутезна штука, правда ж? З її допомогою ми маємо змогу, наприклад, обговорювати фільми про супергероїв, дивитися фільми про супергероїв, створювати фільми про супергероїв. І, часом, навіть бути супергероєм. А ще, як ти знаєш, вона притаманна не тільки людям, а й багатьом тваринам /наприклад дельфінам, слонам або пінгвінам/. Звісно, окрім того, щоб розмовляти, необхідно і розуміти мову. Із цим, як виявилося, гарно справляються герої сьогоднішнього допису — песики.

Раніше ми вже говорили із тобою про сприйняття мови мозком людини /там ми визначали це з допомогою музики/. Сьогодні трохи розширимо цю тему разом із дослідниками Будапештського університету під керівництвом Анни Габор 👩🏻‍🔬 Вчені спробували зрозуміти чи сприймає мозок собак мову ієрархічно, як у людей. Адже, річ у тім, що за обробку вербальної інформації відповідають дві частинки мозку — центр Брока /моторна організація мови/ та зона Верніке /обробка вимови/.

🧠 Ці центри розташовані у лівій півкулі головного мозку і може скластися враження, що їх робота спільна і системна /що, насправді, так і є, але є одне «але» ➡️/ Але, під час обробки мови мозок також сприймає увагу на інтонацію, що активує праву півкулю. Таким чином й спостерігається ієрархія, адже за певний сенс відповідає певна частина.

Рухаємося далі: ще у 2016 році цією ж командою вчених було доведено, що у тварин присутній схожий розподіл, однак тоді не вдалося виявити власне ієрархію. Цього разу взяли до експерименту 12 «хороших хлопчиків», які по 8 хвилин лежали у МРТ-апараті та слухали записані голоси господарів із різною інтонацією або й взагалі без неї. Під час експерименту використовувалися слова, типу jól van /суперово/ та mégsem /ні/ 🗣

То ж, вченим, проаналізувавши все-все, вдалося дійсно встановити ієрархію роботи мозку. Спочатку у собак більш глибинні структури правої півкулі починали швидко обробляти почуту інтонацію, а вже тільки після цього активувалися центри мови у лівій півкулі. До того ж, активність та тривалість обробки залежала від інтонації. Наприклад, коли тварини чули слово «хороший» з похвалою, то права півкуля займалася опрацюванням довше, ніж ліва.

Дійсно цікаво, що такий розподіл дуже схожий із людським. Хоча, вчені, які проводили дослідження не схиляються до того, що вони /розподіли/ ідентичні 🤷🏻‍♂️

#протварин

Показано 20 последних публикаций.

82

подписчиков
Статистика канала