Складати її, мов пазли,
а потім міняти фони,
вночі тихо дихати разом
й ламати всі заборони.
Заповнювати, мов розмальовку,
замальовувати її страждання,
писати її під диктовку
несказані оповідання.
На теплих дахах разом бути,
ковтати цукрову вату,
улюблений запах почути,
зайшовши до неї в кімнату.
Ліпити, мов з пластиліну,
придумані свіжі ідеї,
збирати щодня без упину
ранкові нові орхідеї.
Освідчуватись у коханні,
казати палку промову
і в тихому хвилюванні
закохуватись по-новому.
Автор – Владислав Маліцький
а потім міняти фони,
вночі тихо дихати разом
й ламати всі заборони.
Заповнювати, мов розмальовку,
замальовувати її страждання,
писати її під диктовку
несказані оповідання.
На теплих дахах разом бути,
ковтати цукрову вату,
улюблений запах почути,
зайшовши до неї в кімнату.
Ліпити, мов з пластиліну,
придумані свіжі ідеї,
збирати щодня без упину
ранкові нові орхідеї.
Освідчуватись у коханні,
казати палку промову
і в тихому хвилюванні
закохуватись по-новому.
Автор – Владислав Маліцький