Два рицаріІшов молодий лицар пустелею. Довгим був його шлях. По дорозі він втратив коня, шолом та обладунки. Залишився лише меч. Лицар був голодний, і його мучила спрага. Раптом удалині він побачив озеро. Зібрав він решту сили і пішов до води.
Але біля самого озера сидів другий, старший від нього, лицар. Молодий лицар вихопив меч і з останніх сил почав битися зі старшим лицарем. Годину бився, другу бився. Через три години старший лицар упав без сил. Поруч упав знесилений молодий лицар, не в змозі вже стояти на ногах і тримати меч.
І тоді з останніх сил старший спитав:
– Лицарю, а ти чогось хотів?
– Води попити.
– Ну так і пив би…
"Уникати сварки — достоїнство людини, — лише нерозсудливий гарячкує." Пр. 20:3
"Людина гнівлива заводить сварку, і запальна багато грішить" Пр. 29:22
t.me/gumor_ua_christian