Ось, власне, і допис. Не будемо теревенити, а відразу дамо слово автору.👌
Як історик радив би кожному, хто цікавиться історичною наукою, починати змістовне її вивчення з етноніміки, тобто з дослідження основних історичних назв, особливо тих, над якими існує багато суперечок. Инакше вам буде важко повністю розуміти жонглювання багатьма термінами, особливо такими як Русь, Росія та Московія. Як вони виникли та яка між ними різниця?
Русь або
Руська земля — основна назва слов’янської середньовічної держави, що виникла в IX столітті. Походження слова досі не визначене: за однією з теорій воно походить від назви скандинавського племени, за иншою — від русого кольору волосся, притаманного східним слов’янам. Є припущення, що слово просто було місцевою назвою території розселення полян. Оскільки поляни стали ядром держави, то згодом назва перекинулася і на всю її територію.
Росія — це та сама Русь, тільки в грецькій обробці. Етнонім «Русь» постійно нагадував церковним грекам про поганські корені нової християнської держави (з 988 року), тож у своїх текстах вони обробили його, надавши більш властивої своїй писемності форми. Так виникла «Ро́сія» (в оригіналі Ρωσία). У XIV столітті Росій вже стає дві: Мала і Велика. Мала — територія київської митрополії, Велика — московської. Такий поділ теж був за греками, і теж для зручности.
Виходячи з того становища, що в москалів протягом наступних століть була своя імперія, а в українців — ні, у 1721 році Петро I, цар Московського царства, перейменував свою державу в Російську імперію. Хоча в переважній більшости джерел досі держава йменувалася саме
Московією, від назви своєї столиці. «Ми є народ, в якого вкрали назву», — так висловлювався Михайло Грушевський.
Також москалі почали присвоювати слово «руський» (в їхній обробці — «русский»). А це було співзвучно з традиційною назвою українців, які внаслідок цієї та инших причин почали значно активніше використовувати назви «
Україна» та «
українці». Зміна етноніму дозволяла залишатися в очах західних держав окремим народом.
Тепер щодо мовного питання. Слово «руський» вживалося і частково вживається досі, незважаючи на крадіжку, як синонім до слова «український» (особливо на Закарпатті). А от «російський» — це про Московщину, а про її слова-покручі —
«росіянізми» чи, більш радикально,
«москалізми»; але точно не
«русизми».
Етнонімічна війна — частина сучасної інформаційної війни. Відстоювання своєї самоназви є ознакою самосвідомости народу, знання історії та практичного застосування ним цих знань.
Віталій Побережний, автор каналу Історія.
