Кайдзен 📚 Саморозвиток

​​Вибір є завжди.
📘За книгою: Едіт Єви Еґер «Вибір. Прийняти можливе»

Рубрика: #книги_кайдзен

Я часто помічав цю біло-синю обкладинку з колючим дротом на полицях книгарень у секції «зараз читають». Відверто кажучи, після прочитання анотації я був здивований, чому зараз так популярна книга про концтабір і війну🤔 І тільки після її прочитання мені стало зрозуміло, чим зумовлена її популярність: сім’я Едіт жила своє мирне життя, і війна здавалася чимось нереальним, далеким, що не може відбутися. І те, як війна зруйнувала її «нормальність», звичайне життя, і як з цим далі Едіт жила, продовжувала рухатися, думаю, знайшло відгук у багатьох українців у сьогоденні.

Зараз Едіт Еґер 96 років. В 16 років в її життя увірвалась війна, і вона потрапила в концтабір. В 40 років вона розпочала навчання психології. В 50 стала психотерапевткою та отримала докторський ступінь. А в 90 написала цю книгу. Досі вона проводить лекції і має свій курс (який, до речі, безкоштовний для українців). Це не просто автобіографія, це глибока рефлексія життєвого шляху і великої кількості внутрішніх виборів, прийняття та прощення.

З початком війни її з родиною забрали в концтабір. На неї чекало багато випробувань: Аушвіц, марш смерті, втрата рідних та близьких. Авторка дуже майстерно описує це все не лише як автобіограф, але й аналізує крізь призму своєї освіти та психотерапевтичної практики. Ще з дитинства її цькували за зовнішність, що заклало основи її внутрішнього стержня та характеру. Саме ці якості і внутрішні вибори в ситуаціях дозволили Едіт вижити, будучи на волосині від смерті, знайти сили працювати з своїм минулим і розпочати нову сторінку свого життя у зрілому віці.

Цікавий факт: авторка була особисто знайома з Віктором Франклом, і частково він надихнув її на те, щоб прийняти своє минуле. Якщо у Франкла, на мою думку, більше показано саме як люди виживали у концтаборі, його спостереження і логотерапію, то Едіт піднімає саме тему того, як не тільки вижити, але й як прийняти себе та своє минуле.

Мушу відзначити, що книга дуже гарно написана сюжетно. Розділи закінчуються на інтригуючих моментах, і так і хочеться читати далі, щоб дізнатися продовження. А ще мене вражали деталі з біографії – напевно, у пані Едіт гарна пам’ять, або це її бачення того, як це було👀 Червоною ниткою проходить ідея того, що ми завжди маємо внутрішній вибір, як сприймати себе, ситуацію, відношення до неї. Тому, якщо у вас є ресурс для прочитання книг про війну, концтабір, а найголовніше – про силу людського характеру в тому, щоб приймати важкі життєві ситуації та жити далі, рекомендую✍️

​​Загадковий процес
📓За книгою: Франца Кафки «Процес»
Рубрика: #книги_кайдзен

Моє знайомство з Францом Кафкою почалося, як думаю і в багатьох, з книги "Перевтілення", яка була в рамках шкільної програми. На той момент ця новела для мене видалася дуже дивною та похмурою🕸 Можливо, через те, що я не зрозумів всіх алюзій, метафор та стилю пана Кафки, а може, тому що я ще не стикнувся з реальністю дорослого життя😅 Тому до його книги "Процес" я вже підходив із розумінням двох важливих речей. По-перше, атмосфера творів Кафки похмура, ситуації абсурдні, а позитивні персонажі майже відсутні. По-друге, рукопис книги "Процес", Франц просив спалити після його смерті, але його товариш відсортував сторінки рукопису автора і опублікував його. Як результат, книга місцями може бути не цілісною і мати прогалини в сюжеті.

Книга починається звичайного ранку, коли до Йозефа К. прийшли двоє службовців і повідомили про те, що проти нього розпочався "процес". Який процес? Щодо чого? Коли і що має відбуватися? Невідомо. Саме з цього моменту з'являється атмосфера таємничості та абсурдності. При цьому головний герой не запитує у них, але точно переконаний, що він буде боротися з бюрократичною системою і переможе у своєму процесі. На цьому етапі як юриста мене сильно вразило, що головний герой, почувши обвинувачення, не запитує, за що саме його обвинувачують. Він настільки упереджений і впевнений у своїй правоті, що просто починає бігати по судовим установам, думаючи, що він краще знає, ніж адвокати, і що він переможе усіх. При цьому, він наче не помічає того, що на поверхні і не задає очевидних питань.

Першочергово ментальний арешт стає головним мучителем героя, який протягом наступного року присвятить себе вирішенню різних проблем під час процесу. Спочатку він не звертає уваги на нього та ігнорує його настільки, наскільки може. Проте, коли ситуація набирає обертів і він починає діяти, виявляється, що вже пізно. При цьому оточуючі не розуміють його легковажності і спокою, оскільки вони знають результат таких процесів. Протягом цієї історії в мене склалось враження, що ця книга є нагадуванням про важливість не бути твердолобим і завжди задавати, здавалося б, очевидні питання. Враховувати досвід інших, оскільки це може полегшити вирішення ситуації.

Також це чудовий опис бюрократичної машини судів та державних установ, які ніби затягують в свій кругообіг. Кафка описує, як герой починає відчувати себе погано, і ледь не втрачає свідомість, як тільки він потрапляє в кабінети державних органів. Стиль Франца Кафки є унікальним. Для одних це може бути нудьгою та маренням божевільного, а для інших - рефлексією життя, глибокими метафорами та алегоріями на різні буденні речі. Можливо, це був його вид терапії, в якому він знаходив своє полегшення. Хтозна, у кожного буде своя думка. Саме тому такі твори потрібно читати, щоб сформувати власний погляд на творчість.

​​Становлення Amazon
📗За книгою: Бреда Стоуна «Продається все. Джефф Безос та ера Amazon»

Рубрика: #книги_кайдзен

Амазон – компанія, заснована в 1994 році, яка наразі входить до п'ятірки найбільших компаній світу😳 Як їй вдалось пережити декілька криз, проблеми з фінансуванням, впровадженням інновацій, а також як цього гіганта зрощував та управляв Джефф Безос аналізував автор книги Бред Стоун.

👤Про особистість Безоса

Джефф Безос з дитинства виявляв неабиякі здібності та здобув гарну освіту. До створення власної справи він вже мав досвід роботи на Волл-стріт, де займався фінансами і обіймав престижну посаду. Це людина з важким, пробивним характером і бажанням постійно розширювати і масштабувати свій бізнес. Проте по його відношенню до людей я б навіть назвав його гімнюком😅, за його великі вимоги до людей і фокус на показниках, а не людяному відношенні.

🤔Про ідею компанії

Коли інтернет почав набирати обертів, Безос передбачав нові можливості і задумався над створенням бізнесу з електронної комерції. Він поділився ідеєю заснування онлайн-магазину з керівництвом, і вона їм сподобалась. Проте, Безос зрозумів, що зможе бути повноцінним власником і підприємцем лише за умови самостійного заснування компанії, тому зважився на звільнення. Це був ризикований крок, тому він застосував «принцип мінімізації жалю», щоб прийняти остаточне рішення на цьому повороті своєї кар'єри.

«Я знав, що коли мені буде вісімдесят, я навряд чи думатиму про те, наприклад чому я відмовився від свого заробітку на Волл-стріт у 1994-му посеред року, в найбільш невдалий момент, коли вам вісімдесят, ви не думаєте про такі речі. Разом із тим я розумів, що щиро шкодуватиму про те, що не долучився до цього винаходу з назвою інтернет, революційність якого я усвідомлював. Коли я обдумав усе саме під таким кутом погляду... стало дуже легко прийняти рішення».

📈Про стратегію компанії

На початку Amazon був онлайн магазином з продажу книг. Безос, подібно до річки Амазонки, що є найбільшою у світі, планував зробити свій магазин найбільшою книгарнею на планеті. Проте, він усвідомив, що інші офлайн-книгарні можуть задавити його своїми ресурсами, і почав думати над розширенням асортименту. Згодом магазин почав продавати музичні диски, відеопродукцію і нарешті став магазином, де продається все. Безос має стратегічне бачення і позиціонує Amazon не просто як онлайн-магазин, а як технологічну компанію. Тому вони випускали електронну книгу, телефон, створили хмарний сервіс Amazon Web Services, а також мають музичні онлайн та відео стрімінгові платформи.

Під час прочитання книги я дивувався з того, наскільки швидше в США розвиваються технології. 1994 рік – запуск онлайн-магазину Amazon🤯 В Україні ж на той час навіть ПК без інтернету вважався розкішшю. А запуск підписки Amazon Prime був в 2004 році, коли Розетка запустили Rozetka Premium лише в 2018. До речі, в історії Amazon є багато фішок, які є в Розетці🔌

Історія Безоса та його компанії дуже надихаюча. І хоч книга містить велику кількість імен та різних подробиць, в ній детально описано як позитивні рішення, так і відверто невдалі, з яких можна зробити висновки для себе. При виборі назви сайту Безос казав, що Амазонка це не тільки найбільша річка на землі, але й в рази більша за ту що йде після неї. Вона змиває зі свого шляху всі інші ріки. Саме така ідентичність відображається не тільки в назві компанії, але й в її масштабах розвитку⚡️

​​Солодка Даруся. Драма на три життя.
📕За книгою: Марії Матіос «Солодка Даруся»

Рубрика: #книги_кайдзен

«Солодка Даруся» – це моє перше знайомство з творчістю Марії Матіос. Коли я перегорнув останню сторінку, мене охопив такий змішаний спектр емоцій, що хотілося сховати книгу, сісти та просто пожурбити. Щось подібне я відчував після прочитання «Село не люди» Люко Дашвар. І хоч на вигляд це тендітна червона книга з витонченим написом золотавого кольору, вона вміщає не просто кілька життів, а й глибоко занурює в ту історичну дійсність, яку так неприємно усвідомлювати.

Події розгортаються в прикордонному селі на Буковині десь в середині ХХ століття. Село переживає зміни влади, переходячи під різні режими, аж до радянської окупації. Зміна влади не лише впливає на нові порядки та мову, але й залишає відбитки на людських долях. Хоч у книзі все описано з притаманним буковинським діалектом, що робить текст справжнім, і ти відчуваєш весь колорит і ніби переносишся в карпатське село. Тут також відкривається й темна сторона життя в невеликому селі: плітки, забобони, заздрість, осуд оточуючих.

Твір написано дуже майстерно й красиво. Вся оповідь ніби вкрита туманом таємничості, і з перших сторінок ти відчуваєш невідворотність чогось жахливого. Під час прочитання я відчув весь спектр негативних емоцій, і зумовлено це не тим, що роман погано написаний. Ці емоції викликані описом темної сторони людського єства, радянського гніту, розпачу від несправедливості та болю за український народ.

При прочитанні таких книг замислюєшся: «Чому, маючи так багато історичних творів, поезії про гніт українців радянською владою та росіянами, українці мають таку коротку пам’ять і постійно це забувають»? Ця книга – це не тільки невеликий історичний екскурс, драма на три життя, та відповідь на питання, чому ж Даруся все-таки солодка. Це й підтвердження того, що історія циклічна і перегукується з реальністю: «Життя і війна тривали одночасно, водночас залежні і незалежні одне від одного».

​​Замало бути добрим – треба чинити добро
📗За книгою: Катерини Щоткіної «Любомир Гузар. Хочу бути Людиною»

Рубрика: #книги_кайдзен

На сторінках української історії деінде є постаті, читаючи про які задумуєшся: ось це і є мудра людина, моральний авторитет, який не тільки своїми висловлюваннями декламує щось велике, але й доводить це справами. Для мене однією з таких постатей є патріарх Любомир Гузар. Буду відвертий, про постать патріарха я дізнався вісім років тому, коли вперше побував в УКУ і прочитав його висловлювання: «Моя мрія – бути Людиною. Я би дуже хотів бачити, щоб багато осіб бажали бути Людиною, собою.»
 
Життєвий шлях цієї людини з великої літери показує, що невтомна праця та непохитна віра у свою справу завжди дають гарні плоди. Що відкритість до людей і світу загалом — це риса сміливих. Життєпис патріарха доволі тернистий; його дитинство припало на початок Другої світової війни та еміграцію закордон. Спочатку в Австрію, згодом до США. Більшу частину свого життя патріарх провів в еміграції. Дуже трепетно описаний момент повернення в Україну з метушливої Італії і зіткнення з пострадіанською реальністю.
 
Все своє життя Любомир Гузар присвятив розвитку Української греко-католицької церкви. Спочатку це була підпільна церква за кордоном, а згодом — вихід з підпілля і не менш складне становлення вже в незалежній Україні. Патріарх зумів відродити та модернізувати церкву, здобувши для неї визнання на світовому рівні. Надихаючим є те, що патріарх мріяв стати священиком з самого дитинства, і це є той випадок, коли власне бажання гармонійно співпали з покликанням і місією.

Патріарх пропагував найкращі чесноти людей:

- Поважав ініціативу. На обґрунтовану пропозицію завжди говорив: «Спробуйте!» і вважав це способом виховання та становлення людини, яка здатна проявити ініціативу.

- Пропагував простоту і невибагливість життя. Через всю книгу червоною ниткою прослідковується ця думка, адже «Щастя - уміння радіти тому, що є, помножене на знання про те, як миттєво можна все втратити».

- Закликав реалізувати свої таланти та бути працьовитим. Наприклад, він казав: «Треба працювати так, ніби все залежить від тебе, і молитися так, ніби все залежить від Бога».

Патріарх Гузар – це приклад того, як можна жити згідно з покликом серця, служити людям і залишати світлий слід в історії. Тому варто цікавитися і надихатися такими постатями з історії України😌

​​Будь дивом!
📘За книгою Регіни Бретт «Будь дивом. 50 уроків, щоб зробити неможливе можливим»

Рубрика: #книги_кайдзен

"Хочеш побачити диво? Будь дивом." Творчість Регіни Бретт для мене — це здатність бачити красу в повсякденному житті, помічати мілкі деталі і справді важливі речі, про які можеш забувати в щоденній суєті. Також, це про здатність формувати висновки зі свого досвіду та оформлювати їх у красиві історії.

Першою книгою Регіни Бретт, яку я прочитав, була "Бог ніколи не моргає" (на яку я навіть зняв відео🙈). Так, назва може трошки відштовхувати через релігійний посил, але в обох книгах авторка багато говорить про Бога, віру та псалми. Читачам, які не вірять в Бога, це може не сподобатися, але в цьому особливість та правдивість авторки - вона пише те, в що вірить, і як бачить.

Книга досить компактна, складається з 50 уроків, які написані в теплій, затишній життєствердній атмосфері. Саме тому ця книга була в мене біля ліжка, щоб перед сном почитати декілька світлих історій і відволіктись🥱. Історії розповідають про авторку, її боротьбу з раком, добрі вчинки різних людей, і про те, що потрібно цінувати все, що маєш, і помічати дрібниці☺️. Історії-уроки подані у формі невеликих зворушливих, трохи сумних, а іноді й смішних есе. Прочитання хоча б одного уроку надихне вас замислитися над своїм життям і залишить приємний післясмак 😋

Ось кілька цитат з книги, які мені сподобались:

💫«Секрет життя полягає в тому, щоб знати, що ти сам можеш здійснити свої мрії. Іти за покликом серця. Вірити в себе. Почуватися вільним і робити те, що хочеш, коли хочеш. Пам'ятати хто ти є і звідки прийшов. Секрет життя - це зовсім не секрет. Життя у кожній миті. Це вміння радіти з того, що маєш. Тут і тепер. І довкола тебе.»

💫«Роби правильний вибір. Дамблдор якось сказав Гаррі Поттеру, що наш вибір показує, ким ми є насправді, значно краще, ніж наші здібності. І цей вибір, мій друже, залежить виключно від тебе, не від когось іншого.»

💫«Іноді речі, які здаються тобі неважливими й не вартими уваги, здійснюють найглибший вплив. Неможливо зробити усіх щасливими, неможливо розв’язати кожну проблему. Але ти можеш зробити щасливою хоча б одну людину – і цього досить.»

💫«Якщо хочеш, щоб у цьому світі сталися суттєві зміни, виконуй свої малі завдання з великою Любов’ю, великою увагою, великою пристрастю.»

💫«Жодне життя не буває занадто коротким, щоб не мати значення.»

Книгу “Будь дивом” можна читати на будь-якій сторінці без привязки до сюжету і повертатися до її читання щоразу, коли хочеться чогось легкого і маленького. Це ідеальна книга для читання перед сном, щоб відволіктись і заповільнитися😴.

Як організувати своє життя?

Рубрика: #продуктивність_кайдзен

Нещодавно я прочитав одну з кращих статей на тему продуктивності від застосунку todoist, цінність якої може зрівнюватися з деякими книгами 🔥 Стаття описує десять принципів для організації життя, які являють собою певний каркас, який можна застосовувати для різних сфер. Якщо у вашому списку пріоритетів на 2024 рік є пункт розібратися з плануванням і покращити організацію життя – я дуже рекомендую вам ознайомитись з цими принципами і впровадити їх в життя. Нижче коротке резюме українською:

1. Формуйте звички та вибудовуйте розпорядок дня

У кожного з нас є звички, які закріпилися в нашому житті з роками і сформували рутину. Питання в тому, чи це сформувалось усвідомлено чи інертно. Погляньте на звички у вашому житті, щоб зрозуміти, що працює, а чого потрібно позбутися, і які нові звички допоможуть вам досягти поставлених цілей. Коли у вас є хороші звички і ви можете зв'язати їх у міцну рутину, ви можете менше покладатися на швидкоплинну мотивацію і залишаєте мінімум місця для прокрастинації та відволікання.

2. Плануйте заздалегідь

Життя має непередбачувані повороти. Але це не означає, що без планування не обійтися. Таск-менеджер і календар - це інструменти, які допоможуть вам думати і планувати заздалегідь та організовувати своє життя.

3. Враховуйте свої природні схильності

Організація свого життя та ретельне вироблення звичок і розпорядку дня може швидко перетворитися на марну справу в прагненні до «ідеального» життя. Щоб організувати своє життя, обирайте звички, які відповідають вашим природним схильностям. Будьте реалістичні щодо себе і візьміть на себе зобов'язання, які ви зможете виконувати довгий час

4. Послідовність важливіша за досконалість

Для багатьох із нас позиція "все або нічого" може стати джерелом самосаботажу. Коли нам не вдається виправдати нереалістичні очікування, які ми ставимо перед собою, ми ставимо хрест на всьому. Нереалістичні плани змушують нас відчувати сором та жаль, коли ми не досягаємо своєї мети. Зробіть послідовність частиною свого життя і звикніть до недосконалості.

5. Знайдіть баланс

Окрім щоденних пауз, щоб перевести подих, знаходьте час і на більш тривалі перерви. Як мінімум, намагайтеся робити тижневі перерви в роботі хоча б 1-2 рази на рік. Постійно перезаряджаючи свої батарейки, ви зможете краще проявляти себе в роботі та житті.

6. Правильно розставляйте пріоритети

Розстановка пріоритетів - ключовий інструмент в арсеналі для організації вашого життя. Встигнути все - неможливо, але визначити пріоритети для найважливішого - цілком реально. Відмовляючись від того, що не наближує вас до ваших цілей, ви можете зосередити свою увагу на тому, що справді важливо.

7. Приберіть все зайве і спрощуйте

Важко почуватися організованим, коли в офісі та домі - безлад. Завжди шукайте можливості звільнити простір - фізичний, цифровий та ментальний. Частково хаос, який ми відчуваємо у своєму житті, є наслідком того, що у нас забагато речей, забагато справ, забагато думок. Пам'ятайте про це, коли прагнете організувати своє життя: краще менше, ніж більше.

8. Вимірюй свій прогрес

Незалежно від того, які цілі ви ставите перед собою - масштабні чи прості, важливо вимірювати свій прогрес. Знання того, що працює, а що ні, має велику силу. Використовуйте регулярну перевірку тижня, спробуйте методологію OKR - Objective & Key Results

9. Автоматизуйте або віддайте на аутсорсинг

Звички автоматизують процес прийняття рішень. Технології можуть автоматизувати ваші повторювані завдання. Організуйте своє життя, налаштувавши автоматизацію, яка позбавить вас від активних зусиль і звільнить час та енергію.

10. Експериментуйте!

Останній пункт у списку "Організуй своє життя" - один із найзахопливіших: спробуйте щось нове і шукайте нових вражень! Те, що ви організовані, не означає, що ви не можете залишити місце для безладної спонтанності. Іноді щось не виходить. Інколи звичні методи застарівають. Тому це найкращий час для того, щоб внести новизну в наше життя і вирватись з рутини, яка більше не працює🚀

​​​​2024 – рік штучного інтелекту🤖

Вітаю в новому році! Сподіваюся, ви гарно зустріли 2024 рік і маєте амбітні плани або хоча б орієнтовний вектор для розвитку на нього. Як на мене, ідеальною цитатою, яка описує планування в поточний час, є слова психіатра та в'язня концтабору Віктора Франкла: «Першими ламались ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Після них — ті, хто не вірив, що це колись закінчиться. Вижили ті, хто фокусувався на своїх діях, без очікувань про те, що може чи не може статися». Концентруємось на тому, що від нас залежить і рухаємось далі ✊

Першим дописом в 2024 хочу розпочати з штучного інтелекту, адже це зростаючий тренд, який тільки буде ставати поширенішим.

Кожного дня я користуюсь трьома АІ асистентами, які допомагають та полегшують задачі: Chat GPT, Bard AI та Bing AI.

1. Chat GPT – я користуюсь безкоштовною веб версією, але з плагіном WebChat (шукайте в магазині браузера), який робить доступ до пошукових даних і підтягує оновлену інформацію. Також рекомендую додати більше контексту про вас, щоб він видавав відповіді персоналізовані з розумінням для кого це. Для цього потрібно натиснути на іконку свого профілю знизу зліва та обрати “custom instruction” для вводу даних.

Перевіряю ним тексти на відповідність вимог, граматичні та стилістичні помилки. Прошу сказати як можна покращити, чому він так вирішив. Не подобається, що він може сам щось додумувати або "лити воду". Без плагіну WebChat, не вказує звідки взяв інформацію.

2. Bard AI – теж вміє креативити як Chat GPT, але додає джерела для перевірки інформації. При вирішенні тестів, завдань не тільки використовує інформацію, що в ньому є, але й інформацію з пошукових запитів. Тестував на декількох задачах – сподобалось більше ніж відповідь Chat GPT.

3. Bing AI – наразі це король рісьорчу. Bing AI це як пошуковий сайт, але на стероїдах. Він шукає інформацію, опрацьовує її, за потреби аналізує іншомовні сайти і сам їх перекладає, а потім робить вам структуровані відповіді і з посиланнями на реальні джерела. Дуже корисний асистент для пошуку інформації!

До речі, від Bing є класний, безкоштовний AI генератор зображень https://www.bing.com/images/create. Генерує не гірше за Midjourney, але потрібно писати конкретний запит.

Взагалі, застосунків, які використовують штучний інтелект з кожним днем стає все більше. Для того, щоб нічого не пропускати є окремий сайт на якому можна знаходити конкретні АІ інструменти під різні запити - https://theresanaiforthat.com/most-saved/.

І, на завершення, відповідь ШІ на питання про те, чи замінить він людей: «Я не людина, і я не можу замінити вашу людську взаємодію. Я інструмент, який можна використовувати для різних цілей, але я не можу замінити людську креативність, інтуїцію та співчуття.» Тому, поки що ми можемо спати спокійно і використовувати АІ інструменти для полегшення життя 😁

БОНУС: нижче декілька корисних курсів по ШІ та картинка на якій зібрані популярні ШІ інструменти на різні запити.

🎯Курс, який допоможе навчитися краще створювати високоякісні запити (промпти)  - https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+GPT101+2023_T1
🎯ChatGPT для підвищення власної ефективності - https://osvita.diia.gov.ua/courses/chatgpt-for-personal-effectiveness
🎯Штучний інтелект - https://osvita.diia.gov.ua/courses/artificial-intelligence

​​Як встигати все?
📓За книгою: Ґреґа Маккеон «Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети»

Рубрика: #книги_кайдзен

Ви помітили, як з полегшенням доступу до інтернету та соціальних мереж стало не тільки легше обмінюватися інформацією та спілкуватися, але й відчувати синдром втрачених можливостей (ака FOMO). Ми постійно бачимо, як інші люди досягають успіху, щось вивчають, подорожують, цікаво проводять час. Це може викликати відчуття, що ми щось втрачаємо або що ми не встигаємо за іншими. А різні лідери думок тільки підживлюють це, тим що треба ЕБШ 24/7/365, робити більше, краще… Але чи завжди більше це краще? І чи потрібно встигати все? Можливо, потрібно не встигати все, а сконцентруватися на тому, що дійсно важливо?

Про це задумався Ґреґ Маккеон, коли його дружина народжувала, а його викликали на термінову нараду. У цей момент він задумався: «А чи дійсно правильні пріоритети я ставлю?» 🤔 З цієї ситуації Ґреґ розпочав роздумувати над своїми пріоритетами в житті, що переросло в філософію есенціалізму, яка вчить відділяти важливе від неважливого і обирати власний шлях, а не нав'язані суспільством стереотипи.

Суть есенціалізму це:

➡️Зрозуміти, що встигнути все неможливо. Наша енергія і час обмежені, тому варто обирати, що дійсно важливо.
➡️Займатися не всім, а тільки необхідним і робити це ефективно.
➡️Виділяти більше часу на роздуми та аналіз себе, поставлених зада
➡️Запитувати себе: Чи справді всі мої справи важливі і приводять мене до цілей? Чи це дійсно мої цілі?
➡️Вміння казати «ні» справам та пропозиціям, які не хочеш приймати.
➡️Ціленаправлено виділяти час на сконцентровану роботу. Достатню кількість часу на сон та відновлення.

Скажу відверто, після перших 30 сторінок я вже думав далі не продовжувати читати 🙈 Тому що автор постійно повторював, що наш час обмежений і якщо ти не ставиш пріоритети, хтось інший їх поставить за тебе. І як круто бути есенціалістом. Проте зрештою продовжив читати і автор почав більше розкривати суть цієї філософії💪

Кожного дня ця книга була як нагадування, не розпорошуватися, казати «ні» на пропозиції, які не супер мені подобаються, але було б круто їх мати. Завдяки застосуванню ідей з книги, я зрозумів, що курс по мобільній зйомці, за який я вніс оплату і вирішив, що було б непогано його пройти, насправді не так мені вже й потрібний🤷‍♂ Я відверто запитав себе: Як це впливає на мої цілі і те, яким я себе бачу? І відмовився від цієї можливості. Як наслідок, менше роздумів як все встигати і більше часу на важливі речі☺️

Якщо ви хочете мати нагадування, що варто не забувати про пріоритети, не хапатися за все одразу, а сконцентрувати свою енергію та час на тому, що дійсно важливо, – рекомендую додати у свій booklist книгу Есенціалізм✅

​​​​Адвент-календар про турботу до себе🎁

З чим у вас асоціюється грудень? Якщо раніше для мене це було очікування свят та закриття усіх дедлайнів до кінця року, то зараз стало менше очікування свята, а до закриття усіх дедлайнів додалась непередбачуваність щодо потенційних блекаутів🥴 І я думаю, що це поширена проблема, з якою зіткнулося багато людей в наш час.

Моя дружина Аліна – коуч ICF, яка допомагає людям досягати цілей, долати виклики і робити складне простішим💪 Останній місяць вона неодноразово чула про стрес та високе навантаження перед новим роком від своїх клієнтів. Так у неї виникла ідея створити адвент-календар про турботу до себе у онлайн-форматі.

Адвент-календар – це календар для створення святкового настрою, який відраховує дні до Різдва. Зазвичай він складається з 24 віконець або карток, які щодня відкриваються, починаючи з 1 грудня. І якщо адвент-календарі з цукерками зазвичай дають порцію швидкого дофаміну і какао-бобів, то адвент-календар Аліни не шкодить здоров’ю, а навпаки допомагає нашій менталочці триматися 🫡

Це буде закритий телеграм-канал, де ви щодня з 1 до 25 грудня будете «відкривати нове віконце» і отримувати від Аліни нові повідомлення, матеріали та приємні завдання. Усі вони – про турботу до себе, про заповільнення, про те, щоб почути свої справжні бажання у цій передноворічній метушні та виділити хоча б 10 хвилин на те, що змусить тебе посміхнутися.

Що там буде всередині?

👥Коуч-сесія від Аліни
📔Корисні інструменти для планування року
🗒Лайфгаки по створенню списку бажань на життя (і список Аліни на 200+ бажань)
✍Питання для самокоучингу
🧘🏻‍♀️Авторські медитації
📲Корисні підбірки цікавих ресурсів
🔥І багато-багато інших сюрпризів у «віконечках» від Аліни та кількох класних українських брендів.

Після відкриття всіх віконець адвент-календаря ви отримаєте інструменти для саморефлексії, фокус на собі, своїх відчуттях і бажаннях, а також святковий настрій🎄☺️

Якщо вам теж хочеться заповільнитися перед святами та відгукується ідея такого адвент-календаря – переходьте за посиланням та обирайте комфортний формат участі 😉

​​Як вийти за стіни у своїй голові?
📗За книгою: Володимира Станчишина «Стіни в моїй голові» 

Рубрика: #книги_кайдзен

Після прочитання книги «Стіни в моїй голові» у мене виникли два важливих усвідомлення. По-перше, я з'ясував, що в мене була панічна атака. Це, звісно, не надто весело, але вперше я подивився на ситуацію знепритомнення під новим кутом. По-друге, дізнався більше про те, що можна робити не тільки при панічних атаках, але й при тривозі. Я не скептично ставлюсь до психотерапії, але до цього не читав профільної літератури, тому ця книга виявилась для мене мега корисною.

Автор Володимир Станчишин — практикуючий психотерапевт, який спеціалізується на когнітивно-поведінковій терапії (КПТ). Цей напрямок передбачає, що наші думки, емоції та дії взаємопов'язані, і ми можемо впливати на них, використовуючи раціональні аргументи, практичні вправи та позитивні зміни.

Книга лаконічно та інформативно висвітлює теми психотерапії, такі як тривога, панічні атаки та панічні розлади, ОКР, ПТСР, депресія та загалом розповідає більше про психотерапію. Кожен розділ структурований за простою схемою: опис розладу, його причини та методи лікування. Автор має досвід роботи з підвищеною тривожністю та тривожними розладами, тому його поради ґрунтуються на практичному досвіді. З декількома цікавими тезами ділюся з вами:

"Наша мета - не подолати тривогу, але бути зі своєю тривогою".

"Я вслухаюсь у свою тривогу. І це найкраще, що ми можемо зробити, бо тривога біологічно зумовлена, нам не треба від неї тікати. Так, буде некомфортно, але наше завдання – полюбити її, як полюбити будь-який стан".

"Якщо ви живете у великому місті, той факт, що у вас депресія, ще якось можна припустити; якщо мешкаєте в маленькому містечку — то вас переважно назвуть неробою, лінтюхом, порадять отямитися й взятися до діла; а якщо раптом ви проживаєте в селі, то навряд чи вас взагалі розуміють. Депресія? Ти про що?".

"Інколи потрібно просто прийти до людей, яких ви так добре знаєте і які зараз переживають горе, і запропонувати підтримку - це може бути нашою доброю місією. Ми можемо бути єдиними, хто взагалі це зробить. Важливо, не давати розумних порад, а просто бути поруч - це те, що може бути дуже важливим для такої сім'ї".

«Стіни в моїй голові» — важлива книга, яка буде корисною не тільки для того, щоб знати, як діяти при тривозі та панічних атаках, але й для того, щоб розуміти, як поводитися, коли хтось в оточенні переживає подібний досвід🙏

​​Український self-made?
📕За книгою: «П'ятирічка Бахматова. Книга для тих, хто прагне діяти»

Рубрика: #книги_кайдзен

Останнім часом я все частіше зустрічаю цікаві біографії та історії українців☺️ Так, нещодавно я прочитав книгу Максима Бахматова з гучною назвою «П’ятирічка Бахматова. Книга для тих, хто прагне діяти». Хто такий пан Бахматов, запитаєте ви? Якщо ви хоча б раз були на ВДНГ і бачили, яка там інфраструктура, користувалися 4G інтернетом в київському метро, єдиним квитком в транспорті або колись сміялись з Comedy Club UA – до цього приклав свою руку Максим Бахматов.

Про автора та його офіс трансформацій мені розповів мій товариш. Коли я побачив книгу автора, на обкладинці якої він пафосно стоїть, одразу вирішив її прочитати. В книзі він розповідає про свої проекти, досвід, виклики, які перед ним стояли, і як він їх долав. До речі, саме Бахматов був генеральним продюсером Comedy Club UA, яке конкурувало з Кварталом 95. На цій основі він порівнює свій шлях із Зеленським В.О. і те, що він залишився в бізнесі, а Зеленський пішов у велику політику, тому що досяг стелі у тому, чим займався.

Хоча жанр цієї книги визначають як “саморозвиток”, у мене склалося враження, що це скоріше мікс жанрів під назвою “роздуми та найцікавіші історії за останні 5 років” без конкретних порад. І все це з гумором і з посилом до читача: “Ти такий самий, як і я – бери й роби”🔥 Нижче залишаю думки, які відгукнулись:

● Не варто гнатися за хайпом. Якщо ви це робите, отже, ви ж не будете першими. Це - хайп. Пам'ятайте, що в Клондайку найбільше заробили люди, які займалися транспортом і продажем лопат, а не ті, хто добував золото. Добування золота і є хайпом. Ніхто не думав, що продаж лопат принесе значно більше грошей. Тому немає сенсу хапатися за популярну бізнес-літературу. Якщо всі читають однакові книжки, отже, усі використовуватимуть однакові навички. Ви автоматично стаєте схожими на інших.

● Для вирішення будь-якого питання потрібні сміливість, готовність нести відповідальність, а також ресурси та час.

● Навіть невелика команда за короткий термін може зробити дивовижні речі. За умови, якщо вміє правильно керувати своїми ресурсами. Для цього не знадобляться великі гроші, все реально без них.

● Ключова мотивація — це розуміння того, що завтра ти можеш померти. Час може просто сплинути, поки сидиш і чекаєш мотивації. Не варто чекати працюй і створюй! Тут і зараз.

І наостанок, на честь свого дня народження автор вирішив розіграти свій Porsche Panamera Turbo і зібрати 10 млн на тактичну медицину, тому рекомендую долучитися до важливого збору і спробувати свою удачу😌

​​​​​​​​Таємниці Щиголя🕊
📓За книгою: Донни Тартт «Щиголь»

Рубрика: #книги_кайдзен

Є особливий шарм у книг, які мають загадкову назву – ти бачиш назву, формуєш собі асоціації і ніби поринаєш в книгу, щоб дізнатися історію і взаємозв'язок. Часто, коли я помічав на полицях «Щиголя», чомусь завжди уявляв, що це книга про якогось прислужника біля дворянської сім'ї, такого собі щиглика🙈 Але руки ніяк не доходили до прочитання і його відкриття для себе. І ось випадково я прочитав про історію Донни Тартт і те, що вона писала цей роман 10 років (та що ви взагалі знаєте про перфекціонізм!). Титанічні старання авторки були удостоєні Пулітцерівською премією. Таке визнання ставить дуже високу планку до роману і наперед формує кредит довіри – і, як на мене, не дарма, історія сюжету охоплює великий відрізок часу і має багато деталей.

Головний герой – Теодор Декер, від імені якого йде розповідь. З початком книги Тео потрапляє в жахливі життєві перипетії, де знайомиться з картиною «Щиголь» Карела Фабріціуса. Ця картина змінює його життя і таємничо приковує до себе. Взагалі сюжет книги розвивається як американські гірки – довгі, затяжні описи як підйом на гору і раптом різкий розвиток подій з плавним спуском та знову набирання обертів. В деяких моментах втомлюєшся, бо йде монотонний опис.

В Щиголі є риса, яку я обожнюю в художній літературі – можливість прожити чуже життя по зовсім іншому шляху, дізнаватися про різні архетипи людей, особливості професії. Як, наприклад, опис професії антикварного майстра з різними особливостями по відновлені чіп-ендейлівських комодів. Це зовсім інший світ, який цікаво відкривати для себе. Читаючи різні деталі про антикваріат, мистецтво або про види наркотиків (так, там таке теж є) – я уявляв, яке дослідження провела Донна Тартт, щоб занурити читача в цей світ.

Для мене «Щиголь» в першу чергу це книга про важке дорослішання, формування залежностей, людські відносини та звісно шикарні описи та деталі. Якщо вас не відлякують дещо затягнуті описи сюжету, а також алкогольно-наркотичні сцени Тео з його товаришем (про які я чув багато негативних відгуків) впевнений, що важка життєва історія Тео Декера не залишить вас байдужим.

​​​​Що буде далі?
 
Привіт! На зв’язку Олександр – засновник каналу👋 У цьому дописі я хочу поділитися своєю рефлексією щодо мотивації вести канал, розповісти, чому вона зменшилася та розкрити плани на майбутнє.
  
Початок К. Ідея каналу в мене виникла давно, задовго до того, як я її реалізував. Мені хотілося занотовувати ідеї з прочитаних книг, розвивати свої навички письма та зрештою щось створювати. На той момент (а це було 4 роки тому😳) я і саморозвиток були синонімами🤓 Кожного дня магія ранку (зарядка, медитація, молитва, афірмації, щоденник), читання кожну вільну хвилинку, прослуховування аудіокниг по дорозі до трамвая і назад, різні лекції, курси. Було таке враження, що я губка, яка вбирає всю інформацію і ніяк не може насититися🙈 Але від ідеї до реалізації мене відштовхував перфекціонізм. Страх, що я можу щось ще не знати та замість того, щоб розпочати і в процесі розвивати потрібні сфери, я намагався підготуватися якнайкраще. І не зрозуміло скільки б тривала ця історія, якби не настав ковід і усвідомлення, що життя швидкоплинне і все може різко змінитися. Так, 23 квітня 2020 року я створив цей канал🥳
 
Розвиток К. З того дня і наступні 5 місяців я публікував дописи КОЖНОГО ДНЯ до 21 серпня 2020😯 Я вважаю себе доволі дисциплінованою та структурованою людиною (наприклад, я кожного дня медитую вже більше 5 років поспіль), тому відчував себе у своїй стихії🌊 А враховуючи, що мої дописи читали і я отримував позитивний відгук, це мене нереально драйвило і мотивувало рухатися далі та читати ще більше. Однак, після п'яти інтенсивних місяців я вирішив змінити ритм та публікувати два дописи на тиждень. Так було до березня 2021, після чого мотивація почала слабшати і я перейшов на довільний графік та публікував ситуативно.
 
Застій К. З 2021 я починаю задумуватися: «для чого мені це потрібно?». Якщо первинна мотивація була навчитися структуровано писати та викладати свої думки, то чому тоді не почати просто писати окремі статті, твори? Якщо поширювати корисну інформацію для більшої кількості людей, чому тоді не розвиваю канал? Можливо взагалі оголосити про закриття каналу і видалити його? Зрештою я переглядав свої ранні дописи та зрозумів, що цей канал – це також історія мого особистого зростання та становлення. Це частина моїх роздумів, частина мене і зараз інколи я навіть можу забути про що книга і шукаю свій допис, щоб пригадати😅
 
Сьогодення К. З початком повномасштабного вторгнення було бажання максимально допомагати всіма ресурсами та зробити канал джерелом з перевіреними новинами. На щастя, здоровий глузд взяв гору і я нічого не міняв, оскільки великі перевірені ресурси вже є, а постинг новин це доволі часозатратна справа. В процесі роздумів дійшов до думки, що канал був і є для мене хобі. Чимось, що я роблю, бо мені просто подобається☺️
 
Проте, чим більше сфер відповідальності з’являється – сім'я, робочі та особисті проекти, тим ощадливіше ти слідкуєш, куди скеровувати свій ресурс. Я почав помічати, що прочитані книги, нотатки з книг та ідеї є, але мотивації публікувати їх довго не було. Тому я роблю цю публічну рефлексію та сподіваюся, що вона надихне вас реалізувати свої проекти, які ви давно відкладаєте💪 Кайдзену бути🔥 Планую таки публікувати два дописи на тиждень і активно розвивати канал. Дякую вам, що читаєте – це для мене надзвичайно важливо! Рухаємось далі🔝

​​Я бачу, вас цікавить пітьма😈

📓За книгою «Я бачу, вас цікавить пітьма» Іларіона Павлюка

Рубрика: #книги_кайдзен

Темряву можна розглядати як відсутність світла, що буде сприйматися як чорний колір. Проте, за книгою Ілларіона Павлюка темрява – це про людську байдужість та речі, на які готові піти люди, аби не відчувати відповідальності за свої дії. Я багато чув про цю книгу і з огляду на таємничу назву та жанр (хоч гугл пише, що це фікшн, для мене це більше містичний детектив) навряд чи я б сам таким зацікавився (в нашій реальності й так достатньо пітьми🙈), проте інтерв'ю автора справило на мене враження і як результат книга була прочитана за вихідні✅

З перших сторінок роман захоплює своєю містичністю та створює нуарну, похмуру атмосферу. Головний персонаж – кримінальний психолог Андрій, якого відправляють консультантом в провінційне село для розслідування справи про зникнення дівчинки. Він вирушає у подорож з папкою, повною дивних матеріалів кримінальної справи і з цього місця починається найцікавіше… Таємничі вбивства, байдужість людей в поєднанні з містичними подіями. Що таке темні сили? Чи вони реальні? Чи міфічні? Чи вони оточують ззовні, чи можливо живуть всередині людини?

Автор вміло використовує різні деталі, щоб сформувати правильне враження та розкривати кожного персонажа. Кожна «нитка» в сюжеті, яка спочатку може здаватися непотрібною, неодмінно кудись веде. Окремо відзначу місцину, де відбуваються всі дії в книзі – селище Буськів сад. Мені страшенно сподобався оцей дух українського провінційного містечка з романтичною назвою і загалом впізнавані українські реалії, які легко уявляються в якомусь українському районному містечку.

В книзі є багато відсилок, алюзій на інші книги, фільми, персонажі з міфології та Біблію. І хоч це може сприйматися занадто претензійно та пафосно (як, наприклад, алюзія на вибір як в Матриці, або ім'я Харитон Еребович одного з героїв як відсилка до грецького бога темряви Ереба), для мене ці деталі органічно доповнювали загальну історію. Ба більше, оскільки Ілларіон Павлюк працював журналістом, стає зрозумілим його уміле володіння словами та стилістичними прийомами.

Якщо підсумовувати, то так, в цій книзі дійсно дуже багато пітьми, але щоб дійти до світла – цю темряву обов'язково потрібно пройти. І ця подорож буде сповнена багатьма пригодами, особистими вибором, який ми робимо щодня в різних ситуаціях. Вчинками, які визначають подальший розвиток нашої долі, а також вірою та надією на краще🌞

​​Як будувати корисні звички та позбутися шкідливих?

📔За книгою "Атомні звички" Джеймса Кліра

Рубрика: #книги_кайдзен

Пам'ятаєте прислів'я «Посієш вчинок – пожнеш звичку, посієш звичку – пожнеш характер, посієш характер – пожнеш долю»? Хоч спершу здається, що це банальне прислів'я, яке використовували як тему для шкільних творів, я цілком погоджуюсь з цією думкою. Звички – це саме ті невеликі повсякденні дії, які впливають на наше життя. В каналі я вже писав огляд на книгу «Сила звички», що вважається базовою і яку можна звести до однієї думки: в кожної звички є цикл, який складається зі знаку – дії – винагороди. Знаючи це, ми можемо контролювати процес формування своїх звичок.

Коли я починав читати атомні звички, думав, що інформація буде +/- аналогічна. Спойлер: в книзі «Атомні звички» автор згадує підходи із книги «Силу звички», але називає свою книгу практичним продовженням теорії та додає більше сучасного контексту в формуванні звичок. Джеймс розповідає про свою реабілітацію після аварії, коли саме завдяки невеликим звичкам, як наприклад, режим дня чи застеляння ліжка, він навів лад також в інших сферах і побачив, як змінилося його життя. Автор має свій блог і книга стала логічним продовженням його напрацювань, вона добре структурована та описує звички не тільки як точкові дії, але як цілу систему.

З самого початку автор ставить правильні акценти:

1. Люди недооцінюють маленькі постійні зміни, які на дистанції показують результат (принцип кайдзен, привіт🤭)

2. Система не менш важлива ніж ціль. Тобто якщо ти постійно ставиш ціль і нічого не виходить, потрібно працювати над системою, а не тільки над цілями.

Як же будувати нові звички і змінювати старі? Автор виділяє 4⃣ елементи звички: стимул, бажання, реакція, винагорода. Нижче детальніше про кожен із них👇🏻

1. Стимул. Зробіть стимули для ваших хороших звичок добре помітними та приберіть з очей стимули до поганих звичок. Якщо на столі стоїть печиво і ви захочете чогось перекусити, вгадайте, що ви відразу вирішите з’їсти?)

2. Бажання. Створіть приємну асоціацію зі звичкою, яку хочете зробити частиною свого життя і руйнуйте позитивні асоціації із поганими звичками. Наприклад, якщо ніяк не вдається вчити англійську, то можна розпочати
її вивчення з перегляду улюбленого серіалу в оригіналі з субтитрами.

3. Реакція. Не намагайтеся відразу “з’їсти слона”, а почніть з найменшої ефективної дії. Таким чином вам не захочеться втікати від чогось дуже великого. Щоб почати бігти, не обов'язково на першому ж тренуванні бігти 10 км, достатньо почати з 500 метрів😉

4. Винагорода. Звички часто не дають миттєвого задоволення від результатів. Саме тому нам буває важко набувати нових звичок. Тому варто винагороджувати себе за екстра зусилля, щоб мозок розумів, що за певну дію (наприклад, 30 прочитаних сторінок книги) буде винагорода (наприклад, солодощі або декілька відео).

Біля мого ліжка з’явилася книга для читання перед сном, а соцмережі тепер в окремій папці з обмеженням по часу, тому можу сказати, що книга «Атомні звички» варта до прочитання і поради з неї краще одразу втілювати в реальності👌😌

​​Основне правило Netflix: «ЖОДНИХ ПРАВИЛ»

📕За книгою "Netflix і культура інновацій" від Ріда Гастінгса та Ерін Маєр

Рубрика: #книги_кайдзен

Я добре пам'ятаю, як вперше дізнався, що таке стрімінговий сервіс Нетфлікс і був просто шокований від унікальності та нестандартності контенту. Авторські серіали і цікаві документалки – це те, за що Нетфлікс так люблять, але як щодо бізнесової сторони? Цей сервіс став справді інноваційним і за останні роки значно масштабувався. Тому, коли до мене потрапила книга про корпоративну культуру Нетфлікса, мені одразу стало цікаво, як влаштована ця компанія зсередини.

Спочатку Netflix був сервісом оренди відеокасет, який ледь не купив великий конкурент. Потім ця конкурентна компанія збанкрутувала, а Нетфлікс почав рости з такими темпами, що став найбільшою онлайн стрімінговою компанією (понад 160 млн. користувачів). Керівник компанії, Рід Гастінгс, впевнений, що вся суть такого успіху полягає в їхній крутій корпоративній політиці. Книга написана у співавторстві з Ерін Маєр, професоркою в бізнес-школі, яка аналізує культуру Нетфлікс з наукового підходу і помічає зі сторони багато правил, що суперечать загальним підходам 🤔Проте це не перешкоджає компанії досягати все нових успіхів і залишатися бажаним місцем для працевлаштування.

Рід систематизував принципи корпоративної культури до трьох основних аспектів, на яких тримається культура Нетфлікс:

🧠Забезпечити достатню концентрацію талантів.
Кожен працівник має бути талановитим. Рід розповідає, що колись у його компанії працювало 120 осіб: частина – дуже талановитих, ще частина – середньо-талановитих. Потім сталося скорочення, і зрештою у компанії залишилися 80 найталановитіших працівників. І хоча людей стало менше, «концентрація талантів» підвищилася. Компанія, де працюють талановиті співробітники, приваблює інші таланти. Коли люди вчаться один в одного, рівень їхньої мотивації та задоволеності зростає. Наймаючи "просто хороших" працівників, Нетфлікс знижує сукупний IQ колективу та якість дискусій, а також показує, що компанію влаштовує посередність, тому це точно не їхня стратегія🙅🏻‍♂️

🗣Підвищити градус відвертості
Якщо співробітник хоче висловити думку про роботу колеги, Netflix це заохочує, за умови, що думка висловлюється в позитивному та конструктивному руслі. Регулярний зворотній зв'язок допомагає вдосконалюватися навіть найкращим. Метою надання зворотнього зв'язку має бути щире бажання допомогти. Без позитивного наміру фідбек – це лише виливання свого невдоволення на колег;

🤝Мінімізувати контроль
Це означає позбутися зайвих політик, навіть якщо вони вважаються загальноприйнятими. Наприклад, політики відпусток. У багатьох компаніях обов’язково з певною періодичністю брати довгу відпустку. Однак в Netflix дійшли висновку, що не варто людей до цього примушувати. Компанія скасувала практику відстеження днів відпустки, і згодом її приклад почали наслідувати інші. У компанії існують три правила: 1. Завжди діяти в інтересах бізнесу. 2. Ніколи не робити нічого, що ускладнить для колег досягнення їхніх цілей. 3. Робити все для досягнення власних цілей. Усе, що не суперечить цим правилам, дозволено👌🏻

Коли компанія досягає цих трьох аспектів, наступним етапом йде максимізація кожного пункту для масштабування компанії. Нетфлікс вважає, що компанія це не сім'я, тому що в сім'ї тебе приймають таким, як ти є. Компанія – це спортивна команда, яка готується до олімпійських ігор, де кожен гравець має показувати найкращий результат для успіху компанії. Якщо в нього це не виходить, то його потрібно міняти🙃

Я взяв для себе багато цікавих думок з цієї книги не тільки в розрізі корпоративної культури, але і для покращення особистої ефективності. Всім, кому цікаво, як влаштовані великі корпорації – рекомендую додати цю книгу «Netflix і культура іновацій» до свого букліста👍🏻

​​Чи пам'ятаєте ви себе в 10-11 класі?

Вибір спеціальності та університету, постійна підготовка до ЗНО, конфлікти з батьками, суцільна невідомість попереду і на придачу гормональні скачки і зміни в тілі🫠 Круто було б мати в цей період життя у оточенні людину, яка вже пройшла подібний шлях і може поділитися своїм досвідом і лайфхаками. Саме ця ідея виникла в засновників Програми менторства для старшокласників 10:11. Місяць тому я долучився до програми і став ментором для старшокласниці з невеликого міста на Поділлі. Як проходить наша взаємодія і які в мене перші висновки  – це вже тема для окремого допису😉

А сьогодні я хотів би вам сказати, що ще триває набір менторів та менті на нову хвилю програми, тому якщо:
1⃣вам було б цікаво поділитися своїм досвідом, показати цікаві можливості та наштовхнути на нові ідеї/роздуми старшокласника(-цю) (знаю, що серед мого нетворку є багато класних, цікавих людей😎), або 2⃣ у вас є рідні, друзі чи знайомі учні 10-11 класів, яким потрібна підтримка в цей турбулентний період і хто хотів би спробувати формат менторства –  скоріше заповнюйте форму за посиланням, адже дедлайн 17 квітня!

До речі, під час подачі на цей проект мені потрібно було відповісти на питання «Якби можна було б поділитися з менті лише 3 ідеями, то щоб це було?» Поділюся своєю відповіддю, можливо вона комусь відгукнеться☺️

Маю три постулати, що допомагають мені постійно розвиватися і досягати поставлених цілей:

1. Маленькі кроки важливі. Мені дуже подобається японська техніка "Кайдзен", що полягає в досягненні цілей маленькими, але постійними кроками. Якщо кожного дня вчити всього 5 слів англійською мовою, виділяючи на це 5 хвилин, то за 30 днів це буде 150 слів! І цю методику можна використати будь-де. Можна бути мега талановитим, але без дисципліни результату не досягнути.

2. Важливо записувати свої цілі та ідеї, тримати їх на видному місці біля себе. В мене є окрема нотатка, де я записую цілі на різний термін: 5 років, 1 рік, місяць. Там можуть бути абсолютно різні цілі, починаючи від запланованої кількості прочитаних книг і закінчуючи навичками, які б я хотів опанувати. Окреме місце – це нотатка з ідеями. За день може з'явитися багато цікавих ідей, але якщо їх не записувати, то вони можуть швидко втікти. А серед них може бути million-dollar idea!

3. Мріяти масштабно. Одна з моїх улюблених книг –   "Мистецтво мислити масштабно" Девіда Шварца. Саме після неї я надихнувся ставити собі амбітні цілі. Всі планки та обмеження лише в нашій голові і якщо постійно ставити собі вищі цілі і йти до них, то це буде розширювати рамки сприйняття, надихати старанно працювати та продукувати креативні ідеї.

​​Стратегія життя
📗За книгою Клейтона Крістенсена "Стратегії життя"

Рубрика: #книги_кайдзен

"Стратегії життя" – це книга з моєї домашньої бібліотеки з категорії "її хтось подарував, вона паперова – візьму прочитаю"😁 Цікаві ідеї є, проте сама структура книги розмита і не послідовна. Основна ідея вже полягає в гучній назві – вибери стратегію життя, визнач цінності та, як не банально, йди і дотримуйся її. Автор описує підхід до формування стратегій життя в різних сферах в перемішку з прикладами краху чи успіху компаній та власних історії автора.

Розпочнемо з історії. В сиву давнину люди прагнули літати як птахи і для цього робили крила з пір'я як в птахів і стрибали з висоти. Проте, як би сильно вони не старались, нічого не виходило. Так було, поки в 1738 році математик Даніель Бернуллі не опублікував книгу, в якій пояснив принцип підйому в повітря. Виявилося, що здатність літати залежить не від наявності крил, а від підіймальної сили. Для розуміння польоту знадобилися ще й концепції гравітації та аеродинамічного опору. Подальших результатів і першого успішного польоту людини вдалось досягти за допомогою аналізу проблеми на основі причинно-наслідкового зв'язку, а не перших поверхневих висновків, що з крилами щось не так.

Аналіз проблем із позиції причинно-наслідкових зв'язків – це надійний метод, який можна використовувати і в бізнесі, і в приватному житті. Компанії можуть з його допомогою визначати слабкі місця та можливості, прогнозувати майбутні проблеми та свої дії у разі їх виникнення. У книзі «Стратегії життя» автор розповідає, як ви також можете застосувати цей метод для прийняття рішень у своєму особистому та професійному житті. Такий спосіб мислення допоможе точніше передбачити, що справді може статися і порахувати можливі ризики.

Реальна стратегія – в компаніях і в нашому житті – виникає в результаті прийняття сотень повсякденних рішень, на що витратити свої ресурси. Як переконатися в тому, що ви рухаєтеся в правильному напрямку? Слідкуйте за тим, на що витрачаються ваші ресурси. Якщо вони не спрямовані на обрану вами стратегію, то її реалізація не буде відбуватися і тому варто щось змінювати😌

Моє враження про книгу залишилося неоднозначним: там були цікаві думки та історії, але сама книга здалася мені неструктурованою і не справила на мене вау-ефекту. Набагато більше серед книг подібного жанру мені сподобалися «Мистецтво мислити масштабно» Девіда Шварца або ж «Принципи» Рея Даліо, які справді вплинули на те, яку стратегію життя я обрав.

​​Як привести справи до ладу?
📕За книгою Девіда Аллена «Як упорядкувати справи. Мистецтво продуктивності без стресу»

Рубрика: #книги_кайдзен

Серед книг по саморозвитку є справді легендарні книги. Одна з таких – це книга Девіда Аллена Gettign Things Done (GTD), про яку я чув безліч разів. А коли ти бачиш багато позитивних відгуків про книгу і про методику GTD, то очікування від інформації одразу стають високими. Проте в процесі читання книги я декілька разів ловив себе на думці, що американські автори якось так хвацько можуть розтягувати зрозумілі теми аж на 300+ сторінок. Але навіть серед усіх пафосних цитат, купи описів, як краще скласти списки справ або впорядкувати різні папери, мені все ж вдалося знайти концептуальні ідеї та підходи до планування.  

Основна ідея автора полягає в тому, що всі незавершені справи зберігаються у нашій короткочасній пам’яті. І подібно до оперативної пам’яті комп’ютера, її місткість обмежена. Щоб мозок функціонував на високому рівні, він має пам’ятати лише про незначну кількість речей. Більше того, постійні незавершені справи заважають розкривати весь творчий потенціал людини, тому автор пропонує робити організацію своїх справ у таких п’ять кроків:

1⃣Збір інформації. У зручний для себе спосіб зафіксуйте всі-всі справи, які ви давно планували виконати. Це можуть бути як фізичні речі, так і діджитальні завдання, або ж навіть ваші думки, з якими хочеться розібратися.

2⃣Обробка інформації. Визначте, що означає кожен елемент, зібраний на першому кроці. Цей процес включає в себе прийняття рішення про те, що вимагає дій, а що ні, які наступні дії і який бажаний результат. На цьому етапі справи можна розділити на три категорії:
✊Виконати (якщо дія потребуватиме менш як дві хвилини),
🤝Делегувати (якщо ви не хочете виконувати цю дію),
🙌Відкласти у своїй організаційній системі як завдання, яке слід виконати пізніше.

3⃣Організація даних. Після того, як ви виконали попередніх два пункти, об’єднайте ці завдання в групи, списки або категорії. Для кожної справи в переліку вкажіть конкретну дату і терміни. Якщо необхідно, додайте нагадування.

4⃣Перегляд та оцінка даних. Щотижня переглядайте зібрані списки справ. Пройдіться всіма папками та проєктами, опрацюйте матеріали, поновіть списки. У результаті у вас складеться чітке уявлення про поточний стан справ і виникне відчуття завершеності.

5⃣Рішення про дії. Коли все організовано, можна починати виконувати заплановане.

Загалом окремі аспекти в методиці занадто формальні, але навіть дотримуючись якоїсь частини з порад автора, можна легко досягнути одну з цілей планування: встигати робити необхідне, залишаючи максимум часу на те, що приносить радість😉