KGB files


Гео и язык канала: Украина, Украинский
Категория: Политика


Розсекречені історії з архіву СБУ. Підтримати проект: patreon.com/kgbfiles , 4149 6293 9665 4691 Зв'язок з автором, вп, реклама (продаю, а не купую): @Andriushchenko Дружній канал про книжки: @npzbvnkngchtn

Связанные каналы  |  Похожие каналы

Гео и язык канала
Украина, Украинский
Категория
Политика
Статистика
Фильтр публикаций


А давайте поговоримо про "антивоєнну" радянську кампанію 1983 року.


Репост из: 📚 Непозбувний книгочитун
Ще одна сорока принесла ще один допрем'єрний анонс книжки ВСЛ )

Називається "Таборові діти". Авторка - Любов Загоровська (це вона написала книжку "Моя УПА", яку ви могли читати).

У книзі «Таборові діти» зібрані свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи.

Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання.

Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила «ворогами народу».

Особливий прикол книжки в тому, що вона писалася на основі свідчень людей, які вже у віці. Але пам’ять — дуже непередбачувана. Далі - цитата авторки:

Кожна людина запам’ятовує якісь свої, особливі моменти: чи то запах яблука, чи бабцину хустку, яку вдалося зберегти впродовж багатьох років, чи смак хліба з остюками, які ранили ясна…

От із цих особливих спогадів і складається загальна картина того, що витримали ці діти.

Ціле покоління людей, які зазнали величезної психологічної травми, переживши в дитинстві те, що навіть не вкладається в голові, а потім підсвідомо передали цю травму своїм дітям, онукам, та й правнукам".


480 сторінок.

Я це читатиму!!!


Цієї п'ятниці в Українському домі


А хто хоче позгадувати, як у школі возили до колгоспу "на картоплю"?


Про куріння опіуму в Києві та Харкові, 30-ті.
ГДА СБУ.


Зі стенограми наради новоствореного КГБ УРСР, 1954.
Начальник Миколаївського обласного управління Сидоров нарікає, що вони досі за старими інструкціями брешуть про "10 лет без права переписки" родичам розстріляних у 1937-38-му. 10 років давно минуло, треба вигадати щось інше.
Ну і насутпного року з'явиться вказівка №108сс - і тоді вже РАЦСи системно видаватимуть довідки на кшталт "помер у таборі від серцевого нападу".


Трохи ще деталей про ту справу.

У ніч на 8 липня 1940 року в Будинку Червоної Армії на Клепарівській у Львові (зараз спорткомплекс СКА) командний склад з родинами влаштував гуляння. Десь опівночі на території відкритого басейну почали дивитися фільм, і в цей час хтось кинув у натовп гранату. Троє загиблих, 25 поранених.

Згодом затримали безпосереднього виконавця - Стефана Владиславовича Корибут-Влох де Ґурського, уродженя Ґданська, 1918 р.н. (невдовзі Ґданськ стане вільним містом), поляка, "без определенных занаятий", донедавна лижного інспектора, а також співучасників - завідувача басейном українця Маркіяна Дедерчука та плотника басейну поляка Бартоломея Барського.

Де Ґурський кілька разів міняв покази, але остаточна версія полягала в тому, що він зробив це за завданням польської націоналістичної організації "Союз збройної боротьби" (ZWZ).

Примітка про де Ґурського зі збірки документів "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX століття: Невідомі документи з архівів спеціальних служб" (Варшава-Київ, 2004):
До його зізнань, які він дав під час слідства (тут не публікуються), необхідно відноситись з великою недовірою. З них, до речі, випливає, що він, нібито, був поручником французьської, німецької і британської армій, а також підхорунжим ВП, знав польську, німецьку, українську, чехословацьку (!), норвезьку, шведську, фінську та бельгійську (!) мови (закреслено фламандську). Він також стверджував, що є співробітником польської і англійської розвідок. Повідомляв, між іншим, що був завербований польською Прикордонною службою на території Вільного міста Гданська для спостереження за діями німців на Вестерплятте з 1938 до серпня 1939. Посилався на знайомство з генералами Токажевським, Бортновським, Болтуцем, Желіговським і Чумою, які, нібито, направили його з метою антирадянської діяльності
до Львова. Не виключно, що надання такої інформації було спробою зацікавити своєю особою радянську військову контррозвідку. Крім того, він стверджував, що члени його
родини проживають у США, Франції, Німеччині й Польщі, що навчався в Брюсселі, Греноблі, Парижі і Гданську, видавав себе за рекордсмена світу у стрибках з трампліну і з парашутом, а також за агента німецької розвідки. Багато разів змінював зізнання, пояснюючи цс тим, що попереднього разу казав неправду. Він також свідчив, що замах мав здійснити Дедерчук (за його словами Дедерчук є члсном ОУН та німецьким агентом), приписуючи собі функцію спостерігача від польської розвідки; врешті-решт признався, що є членом СЗБ і замах здійснив особисто.


Також на одному допиті він казав, що, вербуючи Дедерчука, займався з ним "мужолозством".

На спецповідомленні Меркулова Сталіну про арешт підозрюваних є резолюція: «Т-щу Берия. Всех этих мерзавцев надо расстрелять. Ст.».

Розстріляли всіх трьох у 1941-му.




Як цікаво, КГБ планував вбити Івана Багряного.
"Тарас" - це Богдан Сташинський.

У Олександра Скрипника вийшла стаття:
https://www.istpravda.com.ua/articles/2024/04/11/163826/


Давайте поговоримо про такі епізоди в УРСР: колишній колаборант змінив ім'я, і або тихо десь працював на будівництві, або навіть робив якусь кар'єру. А потім, десятиліття потому (за життя чи після) його викривали.
Щось чули, читали?
Те, як "заслужені ветерани-партизани" виявлялися не зовсім партизанами - близька тема, але трохи інша, і інфи там є більше - про це поговоримо потім окремо.




Мені здавалося, що у 80-х це не мало б бути проблемою - відспівати померлих. Чи я помиляюся? Чому взагалі КГБ про це доповідає в ЦК, ніби це якась надзвичайна подія?


Зі зрозумілих причин той проект був заморожений.

Зараз голова Держархіву Анатолій Хромов пише:

Державна архівна служба України забезпечила Архів національної пам'яті новим приміщенням!
Радий повідомити, що в канун 9-ї річниці ухвалення Закону України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" Укрдержархівом створено умови для належної роботи Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам'яті.
ГДА УІНП створений 25 червня 2019 року для централізованого зберігання величезного масиву документів комуністичних спецслужб, інших радянських органів що стали доступними для всіх категорій дослідників з 2015 року. Водночас, документи про репресії 20 ст. проти українського народу досі зберігаються у відомчих архівах, через відсутність в ГДА УІНП власного належного приміщення.
17 липня 2020 року Архів національної пам'яті публічно представив проєкт реконструкції свого приміщення на вулиці Пухівській, 7 у Києві, однак через пандемію коронавірусу і повномасштабне російське вторгнення будівля непридатна, архів досі не має можливості не тільки прийняти документи на зберігання але і забезпечити роботу колективу в єдиному офісі.
Забезпечення належних матеріально-технічних умов роботи ГДА УІНП - зона відповідальності Міністерства культури та інформаційної політики України та Українського інституту національної пам'яті, але для нас, в архівній службі, очевидною є проблема консолідації зусиль для повноцінної роботи такої важливої архівної установи.
Надані в оренду площі дозволять ГДА УІНП працювати в належних умовах з робочими кімнатами, обладнати перші сховища, взяти на зберігання частину колекцій та приймати дослідників.
Бажаю успіхів колегам!


Розпізнавач текстів з посиланням на повідомлення КГБ стверджує, що у червні 1971-го в туалеті Львівського заводу автонавантажувачів було написано: "Зрадник Богдан Хмельницький продав Україну меосуотам!"

Класне слово - меосуоти. І Цукерберг не забанить.


Переймаєтеся станом укріплень на фронті, хочете чимось допомогти, але не знаєте, як? Задонатьте на екскаватор для військових.

Дружній фонд "Свобода, потім мир" цього року зробив багато корисного: передавав на фронт (переважно 46-й бригаді) мавіки, FPV-дрони та станцію керування, пікап Nissan Navara, а також організував курси водіння для військових за програмою контраварійної підготовки.

А зараз - нова мета: міні-екскаватор. Для все тієї ж 46-ї бригади на Донеччину. Думаю, нема сенсу зайвий раз пояснювати, наскільки це потрібна річ. Коштує такий 241 тисячу гривень.

Банка https://send.monobank.ua/jar/AQ7B5TMdmv

Номер картки банки
5375 4112 1557 3796


Не надто читабельний, але прекрасний у своїй зубодробильній шизонутості анонімний лист від імений "Русского освободительного движения имени Дмитрия Донского", 17 примірників якого надійшли з Москви до Києва, Харкова, Донецька і Запоріжжя. Жовтень 1982.
Якщо коротко: Брежнєв (якому на момент написання листа лишалося жити місяць) сіоніст, змарнував всі зусилля патріота Хрущова, реабілітує сіоніста Сталіна та замовив вбивства слов'ян Машерова, Цвігуна, Фурцевої, Малиновського, Суслова тощо, в країні десятки тисяч мільйонерів, 90% яких - приховані євреї, Бабрак Кармаль сіоніст, режими в Анголі, Ефіопії та Нікарагуа (до речі в Нікарагуа вже правив нинішній друг Путіна Ортега) теж вгадайте хто.
Ну й родзинка в кінці: поширюйте лист серед СЛОВ'ЯН, передайте його членам Політбюро й ЦК, і насамперед - товаришу АНДРОПОВУ.


Повністю


Рюрик - посіпака англосаксонського імперіалізму.
Агентурне донесення "Корбута". 1947.
Дякую Оксані Юрковій за справу.



Показано 19 последних публикаций.