Доларова інфляція або ФРС розпочало "друкувати" гроші
12 березня ФРС випустив звіт з безпрецедентними кроками (а вже у п’ятницю опустив ставку до нуля): https://www.newyorkfed.org/markets/opolicy/operating_policy_200312a
Що це все означає? Перше, ФРС знизив облікову ставку до нуля, це автоматично знижує ризики щодо корпоративних дефолтів, які дійсно можуть стати спусковим гачком для фінансової кризи (зараз в адекватних економістів мова йде про рецесію, а не повторення 2008 року). Простими словами кредит та рефінансування старих кредитів тепер більш доступні для великих гравців.
Друге, стимулюючі заходи, які були оголошені 12 березня вражають своїм масштабом, бо мова йде про 1.2 трлн. доларів, які будуть «надруковані» для банківської системи та викупу державних облігацій США. По суті, ми бачимо ті ж заходи, які використовувало ФРС раніше для стабілізації системи. Формально, це повинно зупинити паніку і додати впевненості економічним агентам.
Яка логіка в такому способі "друкування" грошей? Зазначу, що загалом будь-яка емісія є злом (навіть скрита), бо призводить до інфляції та деградації системи. Про проблему вічної інфляції читайте тут: https://medium.com/@konkretyka/вічна-інфляція-вступна-частина-до-modern-monetary-theory-b81cb6011ed4
Щодо такої дивної системи емісії, яку проводить ФРС, то її логіку описав економіст Річард Ку. Простими словами, ЦБ в умовах потенційної кризи намагається заповнити падіння заощаджень та кредитного попиту шляхом емісії, яка не збільшує грошову масу, а підтримує її: «Розглянемо приклад, де домогосподарство має дохід в 1000 доларів з яких зберігає 100. Інші 900 доларів воно витрачає і зберігає всього 100. Зекономлені 100 доларів будуть використані фінансовим сектором для надання в борг позичальникам, які інвестують ці гроші в економіку. В результаті коли позичальник витрачає ці 100 доларів, то по факту витрати домогосподарства складають 1000» [1].
Суть цього прикладу в тому, що коли в економіці стається криза, банкам нікого кредитувати на ці 100 доларів і гроші в свою чергу не повертаються в економіку. В умовах відсутності позичальників фактичні витрати складають всього 900 доларів, Річард Ку продовжує: «в наступному періоді витрати складають 900 доларів ця сім’я продовжує економити 10% і тому буде витрачено всього 810 доларів….зекономлені 90 доларів знову не потрапляють до позичальника і тоді економіка скорочується до 810, далі до 730 і т.п.» [2].
Щоб запобігти цьому ЦБ намагається заповнити ринок своєю ліквідністю, а уряд стати позичальником. Мінусом цього всього стає той момент, що держава витрачає гроші неефективно, а відповідно економіка все одно переживає сповільнення і на додачу створює дисбаланс на кшталт інфляції фінансових активів (коли цінні папери коштують в 100 разів дорожче). Хоч ФРС і запевняє, що "надруковані" гроші не мають негативного впливу, оцінити їх слова важко, бо попит на долари формується не тільки в США, але і закордоном. Гвідо Хюльсман у своїх роботах з приводу цього ввів поняття «експорт грошей», який в його теорії понижує інфляційні процеси в країнах емітентах (ЄС та США).
Висновок. На сьогодні ФРС та ЄЦБ впроваджують потужні стимулюючі заходи, які здатні не допустити можливих дефолтів, які й є головною загрозою для світової економіки. Тому, як сказав професор Преображенський: «И — боже вас сохрани — не читайте до обеда советских газет». Для паніки немає підстав, а для інфляції ще замало data.
Тема тижня, Патрони на Патреоні обрали «Проблематику BEPS», про яку будуть статті (в пости така тема не поміститься).
Щоб брати участь у виборі теми та підтримати канал, приєднуйтесь на Патреон: https://www.patreon.com/konkretyka
Джерела:
1. Richard C. Koo. The world in balance sheet recession: causes, cure, and politics. Р. 22
2. Richard C. Koo. The world in balance sheet recession: causes, cure, and politics. Р. 22
12 березня ФРС випустив звіт з безпрецедентними кроками (а вже у п’ятницю опустив ставку до нуля): https://www.newyorkfed.org/markets/opolicy/operating_policy_200312a
Що це все означає? Перше, ФРС знизив облікову ставку до нуля, це автоматично знижує ризики щодо корпоративних дефолтів, які дійсно можуть стати спусковим гачком для фінансової кризи (зараз в адекватних економістів мова йде про рецесію, а не повторення 2008 року). Простими словами кредит та рефінансування старих кредитів тепер більш доступні для великих гравців.
Друге, стимулюючі заходи, які були оголошені 12 березня вражають своїм масштабом, бо мова йде про 1.2 трлн. доларів, які будуть «надруковані» для банківської системи та викупу державних облігацій США. По суті, ми бачимо ті ж заходи, які використовувало ФРС раніше для стабілізації системи. Формально, це повинно зупинити паніку і додати впевненості економічним агентам.
Яка логіка в такому способі "друкування" грошей? Зазначу, що загалом будь-яка емісія є злом (навіть скрита), бо призводить до інфляції та деградації системи. Про проблему вічної інфляції читайте тут: https://medium.com/@konkretyka/вічна-інфляція-вступна-частина-до-modern-monetary-theory-b81cb6011ed4
Щодо такої дивної системи емісії, яку проводить ФРС, то її логіку описав економіст Річард Ку. Простими словами, ЦБ в умовах потенційної кризи намагається заповнити падіння заощаджень та кредитного попиту шляхом емісії, яка не збільшує грошову масу, а підтримує її: «Розглянемо приклад, де домогосподарство має дохід в 1000 доларів з яких зберігає 100. Інші 900 доларів воно витрачає і зберігає всього 100. Зекономлені 100 доларів будуть використані фінансовим сектором для надання в борг позичальникам, які інвестують ці гроші в економіку. В результаті коли позичальник витрачає ці 100 доларів, то по факту витрати домогосподарства складають 1000» [1].
Суть цього прикладу в тому, що коли в економіці стається криза, банкам нікого кредитувати на ці 100 доларів і гроші в свою чергу не повертаються в економіку. В умовах відсутності позичальників фактичні витрати складають всього 900 доларів, Річард Ку продовжує: «в наступному періоді витрати складають 900 доларів ця сім’я продовжує економити 10% і тому буде витрачено всього 810 доларів….зекономлені 90 доларів знову не потрапляють до позичальника і тоді економіка скорочується до 810, далі до 730 і т.п.» [2].
Щоб запобігти цьому ЦБ намагається заповнити ринок своєю ліквідністю, а уряд стати позичальником. Мінусом цього всього стає той момент, що держава витрачає гроші неефективно, а відповідно економіка все одно переживає сповільнення і на додачу створює дисбаланс на кшталт інфляції фінансових активів (коли цінні папери коштують в 100 разів дорожче). Хоч ФРС і запевняє, що "надруковані" гроші не мають негативного впливу, оцінити їх слова важко, бо попит на долари формується не тільки в США, але і закордоном. Гвідо Хюльсман у своїх роботах з приводу цього ввів поняття «експорт грошей», який в його теорії понижує інфляційні процеси в країнах емітентах (ЄС та США).
Висновок. На сьогодні ФРС та ЄЦБ впроваджують потужні стимулюючі заходи, які здатні не допустити можливих дефолтів, які й є головною загрозою для світової економіки. Тому, як сказав професор Преображенський: «И — боже вас сохрани — не читайте до обеда советских газет». Для паніки немає підстав, а для інфляції ще замало data.
Тема тижня, Патрони на Патреоні обрали «Проблематику BEPS», про яку будуть статті (в пости така тема не поміститься).
Щоб брати участь у виборі теми та підтримати канал, приєднуйтесь на Патреон: https://www.patreon.com/konkretyka
Джерела:
1. Richard C. Koo. The world in balance sheet recession: causes, cure, and politics. Р. 22
2. Richard C. Koo. The world in balance sheet recession: causes, cure, and politics. Р. 22