КОВАЛЬСЬКИЙ🔪

Мене глибоко ранить, що ти назвав мене ненависником жінок. Це не так. Але я – монстр. Я – «Син Сема». Я – маленький «непосида». Коли батько Сем п’яний, він стає злим. Він б’є свою родину. Іноді він прив’язує мене до задньої частини будинку. Інколи він закриває мене в гаражі. Сем любить пити кров. «Виходь і вбивай!» – наказує батько Сем. За нашим будинком хтось відпочиває. В основному це молоді – зґвалтовані та вбиті – їхня кров випита – лишилися тільки кістки. Тато Сем також тримає мене в закритій мансарді. Я не можу вийти, але я дивлюсь у вікно і спостерігаю за світом, що минає. Я відчуваю себе чужим. Я на іншій хвилі, ніж усі інші – запрограмований на вбивство. Однак, щоб зупинити мене, вам потрібно вбити мене. Увага, поліція: стріляйте в мене першими – стріляйте, щоб вбити, або ж... Виходьте з моїх шляхів, або помрете! Тато Сем вже старий. Йому потрібна кров, щоб зберегти свою молодість. Він переніс занадто багато інсультів. Занадто багато інсультів. «Ох, мені болить, сину». Найбільше я сумую за своєю красивою принцесою. Вона відпочиває в будинку нашої леді, але я скоро її побачу. Я – «Монстр» – «Вельзевул» – «Товстий Бегемот». Я люблю полювати. Пробігаю вулицями, шукаючи хорошу здобич – смачне м'ясо. Жінки Квінса – найкращі з усіх. Я повинен бути водою, яку вони п’ють. Я живу заради полювання – це моє життя. Кров для тата. Пане Бореллі, сер, я більше не хочу вбивати, сер, більше не хочу, але мушу – «шановати батька». Я хочу любити цей світ. Я люблю людей. Я не належу цьому світу. Поверніть мене до їхнього світу. Люди Квінса, я вас люблю. І я хочу побажати вам всім щасливої Пасхи. Нехай Бог благословить вас в цьому житті та в наступному. А поки що прощаюсь і бажаю доброго вечора. Поліція – нехай ці слова переслідують вас: я повернуся! Я повернуся! І це буде інтерпретовано як – бум, бум, бум, бум, бум – ах!! Ваш вбивця, пан Монстр.